Anuslik, ага... закон то есть на счёт увеливения штрафа в 2 раза... но проконтролировать оплачен ли он практически не могут... а на счёт "машина не пройдёт ТО если не оплачен штраф" - пусть застрелятся, ибо штраф накладывается НЕ на машину, а не водителя управлявшего данным автомобилем в тот момент!!! Например: в техталоне указаны две фамилии (владелец + человек который "имеет право на управление"), нарушает правила 2й водитель и штраф выписывается именно ему, так почему при этом 1й водитель не может пройти ТО, он то ничего не нарушал, а ездить ему нужно? Или вот такая ситуация: Владелец ТС выписывает у нотариуса доверенность в которой сказано "...имеет право представлять меня в органах ГАИ, МРЕО...", а значит и ТО пройти может...
страна у нас такая... сначала законов понапишут (при чём часто таких которые противоречат друг другу), а потом думают "а как бы его дыры позакрывать?.." ......
Был у меня в ноябре неприятный разговор с сотрудником ГАИ, в результате через неделю оплатил 255 грн, квитанцию (без каких либо опознавательных знаков обо мне) ессно никуда не носил, ибо не обязан. Месяц назад пришла страшная бумажка из минюста, в которой фигурировала сумма 290 грн с копейками (40 грн. за работу исполнителей). Так что никаких в 2 раза я на себе не ощутил.
Marshall писал: а на счёт "машина не пройдёт ТО если не оплачен штраф" - пусть застрелятся, ибо штраф накладывается НЕ на машину, а не водителя управлявшего данным автомобилем в тот момент!!!
ну стреляться они не будут, а вот практика такая уже существует и действует. ТО - это практически единственное мероприятие, где тебя инспектора могут ни за что иметь со всеми извращениями, а ты не можешь ничего поделать, ибо надо для начала его пройти. Даже пару лет назад, когда еще не было таких придирок, стоило что-то высказать инспектору насчет своих прав, как сразу: "А нука предоставте сертификат на тонировочку, аптечку (по ГОСТу и без просрочки), знак аварийной остановки, огнетушитель..." и т.д.
anatoliy писал:Даже пару лет назад, когда еще не было таких придирок, стоило что-то высказать инспектору насчет своих прав, как сразу: "А нука предоставте сертификат на тонировочку, аптечку (по ГОСТу и без просрочки), знак аварийной остановки, огнетушитель..." и т.д.
Ну и в чем проблема? Если Вы собираетесь проходить ТО законно,то все это должно быть в порядке, а иначе какой смысл ехать на площадку ГАИ? Просто законно техосмотры практически никто не проходит и все об этом прекрасно знают.
Не получилось прикрепить файл. Сорри. Статья юриста о борьбе с ВИЗИРОМ. АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ (скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення)
Статтею 288 Кодексу про адміністративні правопорушення встановлено (далі за текстом КУпАП), що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення (якими є інспектори міліції) може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) встановлено, що адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою. Статтею 17 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Тому адміністративний позов подається до Святошинського районного суду, як місцевого адміністративного суду за місцем проживання позивача.
____ лютого 2009 року, забираючи газети з поштової скриньки я отримав листа з ВДАІ _________________ району УДАІ МВС України в м. Києві, в якому містилась копія Постанови №б/н від _________________ року у справі про адміністративне правопорушення, якою мене притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу в розмірі ___________ гривень за наче б то порушення мною пункту 12.4 Правил Дорожнього руху.
Постанова №б/н від ____________ р. не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з наступних підстав:
1) Вищевказана постанова винесена за результатами фотофіксації за допомогою спеціального технічного засобу. Відповідно до статті 14-1 Кодексу про адміністративні правопорушення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. Проте технічний засіб, за допомогою якого було здійснено фіксацію (найменування: ВІЗИР, серійний номер _______________), передбачає роботу у руках працівника ДАІ, тобто, у ручному режимі.
Отже, до постанови не додано доказів того, що фіксацію здійснено саме в автоматичному режимі. У зв’язку з чим така фіксація не може вважатись фіксацією, працюючим в автоматичному режимі спеціальним технічним засобом. Із знімку випливає, що фото зроблено з боку узбіччя, що може означати, що пристрій, з якого зроблено фотознімок був розташований на припаркованому автомобілі, або був в руках працівника державтоінспекції. В такому випадку, працівник державтоінспекції мав зупинити автомобіль, з метою припинення триваючого правопорушення і скласти постанову про притягнення до адміністративної відповідальності прямо у місці скоєння правопорушення, встановивши особу порушника.
2) частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 2 Закону України «Про міліцію» основними завданнями міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення, а також забезпечення безпеки дорожнього руху. За частиною 5 статті 10 Закону України «Про міліцію» обов’язками міліції є: припиняти адміністративні правопорушення та забезпечувати безпеку дорожнього руху. Жодних дій із припинення адміністративного правопорушення, якщо таке дійсно мало місце, та забезпечення безпеки дорожнього руху працівниками ДАІ не було здійснено. Отже, такі дії не відповідають основним завданням та обов’язкам міліції, регламентованих спеціальним Законом України «Про міліцію», а тому, вчинені з порушенням Конституції України. Більше того, той факт, що співробітниками ДАІ не було зупинено автомобіль, водій якого порушує правила дорожнього руху, з метою припинення адміністративного правопорушення та забезпечення безпеки дорожнього руху, свідчить про те, що нагляд вівся приховано, що суперечить Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України від 13.11.2006 №1111, а саме пункту 12.2, відповідно до якого потайний нагляд можливий лише під час руху в загальному потоці транспортних засобів.
3) З фотографії, доданої до Постанови, не можна визначити, де було здійснено фотозйомку – ані знаків прив’язки до місцевості, ані координат довготи та широти. В оскаржуваній постанові, зокрема, зазначено, що 05.01.2009 р. мій автомобіль (ДНЗ АА_______АЕ) рухаючись по вул. Стеценко в м. Києві перевищив встановлену швидкість в зоні дії дорожнього знаку 5.45 «населений пункт» 60 км/год., на 23 км/год. Не пам’ятаю, щоб 5 січня 2009 року я проїжджав по вул. Стеценко. Ця вулиця розташована в районі, в якому я буваю вкрай рідко. Проте, п’ятого січня я, в тому числі, виїжджав за місто, в _____________________, де по трасі встановлене обмеження швидкості на рівні 90 км/год., тому наведене фото могло бути зроблене саме на тій трасі. А додане до Постанови фото не доводить, що воно зроблене саме на вул. Стеценко.
4) Згідно п.13.2. Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС від 13.11.2006 №1111 до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. В Постанові не вказано, хто саме був допущений до використання спеціального технічного засобу, чи вивчив він інструкції та чи склав залік з використання відповідно приладу.
5) В основних технічних характеристиках приладу ВІЗІР вказано, що похибка вимірювання складає 1-2 км./год. в залежності від режиму використання. В оскаржуваній Постанові не зазначено, в якому режимі використовувався прилад – стаціонарному чи в патрульному, як і не зазначено необхідних попередніх ручних налаштувань приладу, таких як «тип вимірювання швидкості радаром». З фотографії видно, що кут огляду з приладу «ВІЗИР» навмисно звужений (що є функцією звичайного збільшення фотокамери, так званий zoom), внаслідок чого не видно жодних машин поруч, що не доводить їх відсутність. Проте, радарний пристрій ВІЗІРа не можливо налаштувати на вимірювання швидкості певної точки (конкретного автомобіля): радар вимірює всі швидкості машин у потоці руху і видає на монітор або швидкість найближчого об’єкта або швидкість найшвидшого об’єкта, в залежності від попередніх налаштувань приладу перед роботою (відповідно до інструкції з використання). У зв’язку з наведеним, могла бути зафіксована швидкість найшвидшого автомобіля у потоці машин, а сфотографований найближчий об’єкт крупним планом, а також зазначене вище могло призвести до збільшення похибки вимірювання, встановленої технічною документацією приладу.
6) В інструкції з використання також зазначено діапазон робочих температур приладу: від 0 до +50 градусів за Цельсієм. При мінусових температурах прилад має використовуватись в термочохлі. 5 січня в Києві вдень відповідно до інформації УНІАН температура повітря була в межах від -5 до -10 за Цельсієм (копія інформації з інтернет сторінки додається http://otherside.com.ua/news/detail.php?lang=2&id=58509). Проте, в оскаржуваній постанові не зазначено, чи використовувався прилад в термочохлі 5 січня 2009 р.
7) відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. У відповідності до ст. 80 КАС України речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.
Таким чином, фотографія не є речовим доказом в даній справі. Речовим доказом може бути визнаний лише носій інформації, на який її було записано.
8) Частиною 3 статті 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Таким чином, фотографія, отримана з порушенням Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України, Закону України «Про міліцію» та Конституції України не може братись до уваги судом в якості доказу факту вчинення правопорушення. Частиною 4 статті 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
9) частиною 2 статті 72 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підсумовуючи вищенаведене заявляю що, фотографія, додана до Постанови №б/н від 00.00.2009 р., не є достатнім і допустимим доказом факту скоєння мною правопорушення.
Крім зазначеного вище, додаю, що постанову у справі про адміністративне правопорушення №б/н від __.___.2009 р. винесено з порушенням п’ятнадцятиденного строку, передбаченого статтею 277 КУпАП для розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Порушено також вимоги статті 285 КУпАП, якою встановлено, що «постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.» Проте, копія постанови на мою адресу була направлена простим листом (не рекомендованим, та не цінним). За правилами поштових пересилок простий лист опускається листоношею в поштову скриньку адресата, таким чином, даний порядок не передбачає вручення копії постанови під розписку.
Порушено вимоги частини 6 статті 258 КУпАП, оскільки у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів (принаймні оспорювана постанова на це претендує) копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Проте, штемпель на конверті, в якому мені надійшов простий лист (не рекомендований і не цінний), свідчить про те, що копія постанови направлена мені 31.01.2009, тобто на десятий день з дня винесення, а не протягом трьох, як це передбачено Законом. Зважаючи на наведене, вважаю причину пропуску строку на оскарження постанови про адміністративне правопорушення №б/н від 00.00.2009 р. поважною, і у відповідності до ст. 289 КУпАП, прошу суд поновити пропущений строк на оскарження в судовому порядку постанови про адмінправопорушення №б/н від 00.00.2009 р.
Також прошу суд взяти до уваги той факт, що я сумлінно дотримуюсь правил дорожнього руху і це перший випадок притягнення мене до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості за весь мій водійський стаж, яке не підтверджене належними доказами.
Крім того, вважаю, що до цієї справи повністю відносяться вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, яка передбачає: «24. Звернути увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності…»
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6 КАС України, ст. ст. 287, 288 КпАП України, ПРОШУ СУД: 1.Поновити пропущений з поважної причини строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення №б/н від 00.00.2009 р., винесеної інспектором адміністративної практики ____________________________________ ВДАІ __________________ району УДАІ МВС України в м. Києві; 2. Прийняти даний адміністративний позов до провадження; 3.Визнати протиправними дії відповідача: ВДАІ ______________________ району УДАІ МВС України в м. Києві та інспектора адміністративної практики ____________________________________; 4.Скасувати Постанову від 00.00.2009 інспектора адміністративної практики ________________________________________________; 5.Справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у моїх діях складу адміністративного правопорушення.
Додатки: 1. Копія постанови по справі про адміністративне порушення; 2. Копія фотографії, доданої до оскаржуваної постанови; 3. Копія конверта, в якому надійшла постанова на мою адресу; 4. Копія Методичних рекомендацій по роботі з радіолокаційним відеозаписуючим вимірювачем швидкості «Візір»; 5. Копія інформації про погодні умови 5 січня 2009 р.; 6 Копії адміністративного позову для відповідачів та доданих до нього документів в кількості 2 примірників (за кількістю відповідачів);
По Визиру за превышение скорости с одного кадра могут 6 чел заплатить. А статистика говорит, что каждая третья Постанова по камерам обжалуется и без адвокатов. В суд нужно сходить 2 раза, т.к. первый раз не является ответчик, а потом и без него принимается решение. Сегодня ГАИ выводит из практики штрафование за превышение скорости, т.к. сами камеры уже под прицелом судов. Т.ч. спасибо за совет, при всем уважении к Вам, адвокатами можно не пугать в этом вопросе. Здесь уже огромная судебная практика работает.
старейшина
старейшина
старейшина