У творах українських літераторів, що описують Україну часів кріпосного права, у тому числі, перебування України у складі Речі Посполитої, часто можна зустріти вирази на зразок: „тяжкий стогін стояв над українською землею”, при чому малися на увазі нестерпні умови існування українського села. Стосовно ситуації, про яку піде мова далі, можливо провести пряму аналогію, бо останніми роками невідомо, чи стоїть важкий стогін над Україною в цілому – це тема не нашої бесіди, але над Полтавщиною атмосфера, що склалася в царині діяльності правоохоронних органів, є винятково задушливою, загрозливою та від неї так і тягне зовсім неприємним запахом...
...За декілька коротких років обидва встигли за рахунок прокуратури отримати шикарні квартири у самому розкішному місці центру Полтави, які негайно перейшли в їхню власність, назбирати маленьку колекцію автомобілів та підготуватися до світової фінансової кризи, запасаючись зелененькими папірцями, яких, судячи з тієї жадібності та інтенсивності, з якою „жнивують” наші герої, їм мало б вистачити до настання чергового льодникового періоду. Не обійшлося й без курйозів: так, коли Толя, забувши про субординацію, пригнав та зачинив у гаражі прокуратури новенький БМВ Х-5, Віті стало дуже неприємно та незатишно. Так неприємно, що на протязі тижня довелося купувати й собі такий же – аби не сталося підриву авторитету першого керівника прокуратури області. Досі ніхто не може зрозуміти, чи заєстрував Віктор Дмитрович цей Х-5 у ДАІ – адже для нього закон не писаний і цей автомобіль експлуатується з номерними знаками службових автомбілів прокуратури області (чи то 0001, чи 3333). Взагалі, таке враження, що наші „друзі” нишком змагаються між собою: Толя взяв БМВ, і Вітя взяв БМВ; Толя „порішав” собі півгектара землі з особливо цінних земель на березі Ворскли, Вітя — вслід за ним (довелося швиденько порушувати кримінальну справу проти знаних у Полтаві підприємців Сірика та Морозова, у яких, закривши кримінальну справу, він земельну ділянку й забрав); Вітя взяв донечці „Фольксвагена” – „Гольфа”, Толіку довелося купувати синочку „БМВ” „трієчку”; Вітя взяв „Тойоту-Авалон”, Толя скромно приїхав на „гібридній” „Тойоті-Кемрі” американського походження; коли Толя вирішив, що п`яти квартир по місту та одного будинку йому замало та почав будувати ще один будинок – Вітя теж вирішив, що другий будинок не завадить, тим паче, що на відміну від Толіка в себе вдома він не спромігся побудувати такий розкішний басейн, який підприємці міста змонтували його правій руці (можливо, з тихими побажаннями в цьому басейні захлинутися, але Толіку до таких побажань не звикати)...
старейшина
старейшина