Весёлый Роджер Я не шибко грамотний - скажіть ви мені. Буду знати в чому зміст . Ось вишукується на площі маса молодих людей. Постояли у вигляді цифри 65. Покурили. Потримали в руках стрічку. І що ? Наблизилися до розуміння тих подій чи що ? Ну які заходи Зілот? Християнські в першу чергу. Без покладання квітів до памятника Леніну і без встановлення памятника Сталіну.
писатель писал:одні йдуть на кладовище з квітами 9 числа, а інші на концерт
А если пойти и туда, и туда? То что? Надо СКОРБИТЬ по погибшим, и РАДОВАТЬСЯ Победе, ради которой они и гибли! Это НОРМАЛЬНАЯ реакция, НОРМАЛЬНЫХ людей!
Іва, хіба я казав Вам не йдіть в міській палац культури 7 травня на концерт. Чи казав - не йдіть 8 травня спочатку на мітинг в Крюків, а потім не сідайте в маршрутку і не їдьте на мітинг в Автозаводський район ? Не казав. Тож кожен обирає сам, що йому для душі. По мені краще покласти квіти та поставити свічку в церкві за упокій душ загиблих. Вам , можливо , краще слухати промови керівників Автозаводського району. Звідки я знаю ? Кожен робить, що хоче
[quote=роман степанович]То що вже цьому неуку розказувати про дії УПА-мельниківців в Кременчуці, які спалили підготовлене німцями для вивозу зерно. Йому дід-яничар про це не розказував, бо тому на політзанятиях такого не приводили.[/quote] Это вы где вычитали? Старые кременчужане помнят другое: как на площади вешали людей и делали это люди в форме с трезубами, а немцы только команды отдавали... Эти воспоминания есть и в письмах гл. врача 1-й больницы, хранящиеся в архивах музея...
Та якби ж так все було просто, то і питань би не виникало. Втім там є інше - свідоцтво про розстріл самими німцями групи ОУН УПА та тамтешнього бургомистра Кременчука (колишній директор школи). Причина - були дуже розумні - виписували кременчужанам наліво і направо довідки про туберкульоз, аби не уганяли в Німеччину.
А что вообще здесь делала группа ОУН УПА?! Пришли-то они сюда вместе с немцами! И вообще! Можно хоть в праздник Победы, наш праздник, советских людей, промолчать о сомнительных подвигах сомнительных героев? А то Вы скоро договоритесь о том, что это они выиграли войну, а советский народ тут вообще ни при чём.
Для меня это праздник. Как его правильно в свое время назвали - праздник со слезами на глазах. Слезы - в память о жертвах. Праздник - в память о деянии людей, о той цели, ради которой они погибали. Даже нам, не знавшим войну, есть что праздновать в этот день и чем гордиться. Гордиться нашими дедами (а для кого и отцами), которые несмотря на временами неправильное командование и управление, несмотря на все трудности смогли победить фашизм. Гордиться тем, что люди смогли вовремя все цвета свести к понятию черно-белого и занять правильную позицию. Горжусь бывшими белогвардейцами, которые шли добровольцами в Красную Армию. Репрессированными офицерами, которых в начале войны стали возвращать в строй из-за отсутствия опытных кадров. Другими политическими ссыльными. Кто, как не они увидели всю красоту реализации коммунизма в СССР, но они шли именно в Красную Армию. И с окопов поднимались не за Сталина, а за свой народ. Поэтому для меня это ПРАЗДНИК. У меня оба деда не вернулись с войны. Один вообще имел бронь как работник кременчугской типографии. Но он все равно ушел. Поэтому мне есть что праздновать и чем гордиться.
А у меня всегда в этот день слезы... Даже не знаю почему, я не знала своих дедов которые воевали, не слышала их рассказов, но в День Победы всегда слезы, особенно когда гляжу на ветеранов, когда слышу военные песни и марши...
Цитата:А что вообще здесь делала группа ОУН УПА?! Пришли-то они сюда вместе с немцами! И вообще! Можно хоть в праздник Победы, наш праздник, советских людей, промолчать о сомнительных подвигах сомнительных героев? А то Вы скоро договоритесь о том, что это они выиграли войну, а советский народ тут вообще ни при чём.
Глупості це все - бо перемогу робили всі. І мої бабці в тилу - снаряди точили на станках.І діди, яку воювали. Так само - ця група, що виписувала довідки кременчужанам від угону в Німеччину, за що всіх і розстріляли. І так само підпільники ОУН в Білецьківці, яких після війни загнали подалі в табори. І так само оті хлопці - які в Радянській Армії полізли при наступі форсувати Дніпро в районі Кривушів. І плацдарм, на якому практично всіх було вбито, вони захопили і вже потім тім, що залишися в живих сказали - це був не прорив, ( резерв не прийшов) а відволікання уваги. Загальне свято нашої пам"яті - День Перемоги. Як на мене - то справді свято пам"яті в тім числі і про моїх попередників, які воювали і були вбиті
гражданин