приспічило порвати амброзію (вжеж пора!) біля моєї хрущовкі,на моєму шляху руху. процеес був з задоволенням, бо. як мінімум, для себе рвав, ну, і для громади. але... жодне тіло, що проходидл поряд, не звертало на мене увагу. жоден не сказав "спасибо". коли почав казати людям, що проходили повз - "а де спасибі?" - тільки половина казала "спасибі". короче, є тривога про кременчужан. хоч. було опитування по країні, з я кого 85% вважать себе українцями. але, так себе поводити - ми ще не єдина нація!
Цитата:Сегодня на еженедельном аппаратном совещании Виктор Калашник дал задание коммунальным службам усилить работу в этом направлении и не допускать распространения вредных сорняков в городе.
slava_ua, Єх! Хочу вам сказати, на жаль, але крім єдиної країни є й відоме прислів'є про мою хату з краю( Наших людей потрібно постійно будити, без цього жоден камінець ми не зрушимо зі свого місця. Але й робити деякі речі потрібно не за "спасибі", хоча, розумію вас, я б, мабудь, теж образилася.
А за что Вам спасибо? Я живу в частном секторе, напротив дома находится поляна (на которой растёт и амброзия) и моя семья постоянно её убирает, так же делают это мои соседи. И спасибо за это не просим. В первую очередь это мы делаем для себя.
Страх тянет назад, любопытство подталкивает вперед, гордость останавливает. И только здравый смысл нервно топчется на месте и ругается матом.
Доступ закрыт.
свернуть
развернуть
закрыть
Чтобы отвечать в темах данного форума Вам нужно авторизоваться на сайте