Я гадаю, що ціль усіх великих релігійних звичаїв – не строїти великі храми назовні, але творити храми добра та співчуття всередині, в наших серцях.(Далай-лама)
Під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом. 21 і 22 грудня – найкоротші дні в році. Але після цього Сонце повертає на весну, дні збільшуються, починається астрономічна зима. «Сонце – на літо, зима – на морози» - кажуть в народі. Календарно-обрядові звичаї наші пращури строго узгоджували з астрономічним станом Космосу.
"Радуйся, ой радуйся, земле, Ясен Світ народився". Пам’ятаєте? – Це до сих пір одна з найпопулярніших колядок в Україні. Народжується Молоде Сонце, коли закінчується зимове сонцестояння і день починає приростати. Це Коляда. Час співати колядки – величальні пісні українських хліборобів, пов'язані з давнім арійським культом Сонця. Предки українців відзначали три фази Сонця - весняне рівнодення, літнє і зимове сонцестояння.
Зимове сонцестояння з погляду астронома – це просто «явище», коли два небесні тіла містяться на певній відстані одне від одного. Під час зимового сонцестояння в північній півкулі Землі Сонце найменший час залишається над горизонтом. 21 і 22 грудня – найкоротші дні в році. З 21 на 22 грудня - найдовша ніч. Але після цього Сонце повертає на весну, а дні збільшуватимуться. Скільки тієї зими залишилося!
В давніх арійських текстах Ріґведи описано, що Бог Індра в цей день покотив колесо Сур’ї, а наші давні Пращури – арійські племена, що залишилися на рідній землі – вважали, що це Сварог запалив і пустив у хід Сонячне колесо. Це народився Божич — Син Бога Неба – новий круг Сварога-Зодіака.
Сонячне колесо, символ зимового сонцевороту, до сих пор присутній на різдвяних святах у Карпатах: колесо вкривають горючим матеріалом, підпалюють і пускають з гори.
Календарно-обрядові звичаї в давні часи строго узгоджувалися з астрономічним станом Космосу, завдяки чому в праукраїнців виробились космогонічні міфи про Сотворення світу, великодні, купальські, обжинкові релігійні тексти, що дійшли до нас у фольклорних записах.
Різдво Божича-Коляди – це народження молодого Сонця, яке щодня поборює темряву своїми ніжними промінчиками, що навесні оживляють Землю і всю природу. Закінчується Корочун - найтемніша частина року. Разом із житнім снопом, Дідухом, входять до нашої оселі Духи нашого Роду. На столі дванадцять страв – за числом місяців року. Першу ложку куті старійшина Роду підкидає до стелі і промовляє: "Дідів кутею пом'яніте і чаркою не обменіте".
Це свято виникло ще у трипільців - в V тис. до н.д. - в часи існування Сонцеподібної Аратти. Наші пращури готували Святвечір - кутю (пшеницю з маком) та 12 страв. У цю святу ніч душі предків, вселені в дідухові, злітаються до своїх родів.
Пізніше всі слов’яни, на які поширився світогляд і звичаї наших давніх предків, розуміли Коляду як втілення природного циклу, що повторюється з року в рік. Коляду зображали у вигляді снопа (подібно до нашого Дідуха) або солом’яної ляльки, що приносили в цей день до хати. Молоді люди перевдягались і ходили по дворах співати колядки, бажаючи добробуту господарям. Іноді отримані від господарей подарунки – печиво, коровай тощо – називалися Колядой.
Зараз в Україні Коляда асоціюється перш за все з колядками, які співають на свято Різдва Христового (6-7 січня за новим стилем). Але небагато хто знає, що спочатку ці колядки співалися Коляді на його Різдво.
Я святкував цей день. Це початок року. І початок Кола Сварожого...
25-го грудня я відзначав Свято Богородиці і Ушанування Великої Матері Лади, прародительки Світу.
Трохи інформації щодо цого свята і про богиню Ладу.
Лада (Леда,Рада, Рода, ) - Мати Богів, старша Рожаниця, Богиня світової гармонії, покровителька пологів, жінок, дітей, шлюбу, любові, жіночих справ, врожаю, родючості. Жіноче втілення Рода, дружина Сварога. Всі Богині - це її уособлення та прояви. Лада - Богиня життя, весни, родючості, народження, жита-зерна, яка витворює і воскрешає відмерлу на зиму природу, робить землю плодючою. Лада символізує світову любов, що є основою життя на землі. Мати Лада після смерті збирає душі праведників, які стали іскрами, і йде у людський світ, вкладаючи їх у лоно жінкам, які прагнуть дитини. Супутницями Богині є почуття Чарівності і Любові. Прилітаючи у цей світ на чарівній колісниці, запряженій парою голубів і парою лебедів, вона розпалює вогонь небесних гроз, проганяє злі сили, виводить з-за холодних хмар світлосяйне сонце. Богиня Лада принесла світові Живу Воду, прийшовши до людей по веселці з немовлям (Божичем) на голові. У руці вона тримає червоне яблуко з виноградною лозою. Немовля при цьому символізує Явлений (втілений) світ, а яблуко (або яйце)- початок усього сущого, камінь Алатир (Сваргу, Сонячний хрест). Прекрасні дні травня і початку червня з давнини присвячувались Ладі і знаменувались загальними ігрищами. Тим, хто приносить їй пожертви, вона пророкує майбуття. Приносили жертви їй також жінки, які не могли мати дітей, щоби вона сприяла зачаттю. Лада прийшла вперше до людей з яблуком та виноградом, виростила перше зерно жита. У Лади двійко дітей: Леля, чарівна Богиня кохання, та Полель, Бог світлого дня. Прояв Лади, Жива, - живителька та подателька благ. Щорічно, коли зустрічаються перші зорі в сузір'ї Перуна (Стрільця), Богиня Лада, народжує нове Сонце (Божича-Коляду - Сонце зимового сонцестояння), після чого вона разом з Сварогом протягом 12 ночей творить Всесвіт. Свято Великої Лади відзначається з піснями цілий місяць - від 25 травня до 25 червня.
Самое тупое занятие - объесться мухоморов и поклоняться деревяшке :)) Логика рассуждений у паганистов сродни топору, которым эту деревяшку вытесали :)) гы...
гражданин
гражданин
гражданин
гражданин