Политюмор

Ну да! Просто гоняют воздух.

а если б хилари, то не просто?

pantazm, те же яйца только в профиль :

Срочная новость:

Трамп заявил, что сможет встретиться с Порошенко не ранее “конца февраля”. Так и сказал: числа тридцатого-тридцать первого.
(с) где-то в Сети.

Львів. 16 листопада. Ранок другого дня операції «Шатун».

Якась гнітюча непевність знеохочує мене йти на роботу. Але мушу.
На вулиці відразу відчуваю запах небезпечної ненормальності. Занадто холодно як на листопад. Під ногами слизько настільки, що й не кожен зґрабний, здоровий і тверезий громадянин дійде до цілі без ущербку. А що вже казати про пересічних українців. Сніг на тротуарах, перетворився на ожеледь, бо не було кому його прибрати – всі пішли боронити Україну.

Зрештою, піску, солі та лопат і так би не вистачило – все для фронту, все для перемоги.

Кучугури на обочинах дають нарешті моральне право маршрутчикам зупинятися посеред вулиці, блокуючи рух іншого автотранспорту, водії якого висловлюють свою підтримку і солідарність дружнім бі-бі-канням у клаксони. Вони ж розуміють, що громадянам потрібно їхати боронити вітчизну, а по дорозі заскочити на базар, в Ашан чи на й роботу.

Під акомпанемент бі-бі-кання українці мужньо кидаються на снігові барикади, але долають їх своєчасно не всі. Тужним поглядом проводжаючи маршрутку, старі і немічні переповзають через кучугури назад на зупинку. Це викликає у частини громадян виправдане незадоволення. Тому ці представники древнього українського народу посилають одні одних поганими російськими словами у місця, які я не відразу й найшов би на мапі України, зокрема на непідконтрольних урядові територіях.

У маршрутці тільки й розмов, що про спецоперацію Кремля – кажуть, що з дахів де-не-де падають бурульки, забороненого мінськими домовленостями діаметру. Деякі, приховуючи свій страх, намагаються жартувати: «Впала бурулька на ба бульку. Що за не фарт – чо ж не на Юльку».

Добравшись нарешті до роботи, відчуваю, що моя нервова система повністю розбалансована. Ще немає десятої, а настрій такий, що хоч на амбразуру кидайся, хоч у полон здавайся. Однак, інстинкт самозбереження наказує мені заглянути через засклені двері в коридор, чи бува прибиральниці не миють підлогу. Ні, отже можна заходити.

Перш, ніж зайти, я ще втомлено озираюся назад і думаю. Боже, це ж тільки другий день операції. Де ще те 21-ше? А Кремль вже оно, як ситуацію розшатав.

Володимир Павлів, Львів

Принятием нужных законов в парламенте депутаты создают себе нормативно-кормовую базу.

Неподалёку и встреча в формате Ялта-2.0