Осторожно- энтузиасты!. Часть 2

Некто безымянный порадовал нас такой версией легенды про город.
"По вулиці Соборній у нашому місті розташовано мурал «Легенди Кременчука», на якому зображені історичні постаті та споруди. До Дня Кременчука, який відзначається 29 вересня, розповідаємо більше про деякі легенди.
Є така пам’ятка у Кременчуці – Скеля-реєстр або Скеля вірності. Це вихід на поверхню магматичних порід, яким понад 3 млрд. років. Існує цікава легенда про скелю, про кохання та вірність.
Жив на березі Дніпра козак-перевізник Кремінь. Мав коня і кохав красуню Ганну. Коли Кременю треба було перевозити подорожніх, Ганна і кінь чекали його на березі. Під час одного з перевезень здійнялися хвилі і перекинули човен! З останніх сил гукнув Кремінь: «Коню, брате мій! Бережи Ганнусю!...». А їй почулося: «Я повернуся!». День у день блукав осиротілий кінь берегом, пив дніпровську воду, а їжу брав лише з рук Ганни. Дівчина розчісувала йому гриву і примовляла: «Він повернеться, конику, правда? Адже сказав – повернуся».
Пливла Дніпром галера татарського мурзи. Побачивши на скелі красеня-коня, мурза аж затремтів: «Хочу цього коня!». Широким колом їх оточували татари. Десятник гукнув дівчині: «Не бійся, будеш у гаремі найкращою перлиною». Дівчина мовчки обняла коня. А кінь гнівно заіржав, ударив копитом по каменю – аж іскри полетіли! І правічна скеля вперше з часу створення розступилася і сховала їх обох. На поверхні залишилися скам’янілі голови дівчини і коня. Відтоді ці древні камені одержали назву Скеля вірності."(с)
Вытрите слезы, читатели! Вас очередной раз пытаются обмануть!
Среди сочинителей тоже есть обманщики.
"Пливла Дніпром галера татарського мурзи."(с) Читателям не царапает глаза это?
Если нет, то зря.Ну, кременчугские сочинители давно известны слабым знакомством с реальным миром.Что с них взять, болезных? Разве что анализы и те, сами понимаете, из чего.
А прежде, до постройки ДнепроГЭС и заполнения его водохранилища, реку перерезали Днепровские пороги.Можно,конечно, было, скажем, протаскивать небольшие суда вроде чаек в обход порога.Потом вокруг следующего и так доползти до свободной воды.Так что рассказ о галере татарского мурзы в окрестностях Кременчуга-это чушь необразованного автора.
Если бы он не был таким, как он(она) есть, мог ли он сочинить нечто более осмысленное?
Да запросто.Вместо рассказа о галере рассказ бы начался с того, что татарский мурза ехал с отрядом по берегу, увидел девицу и коня и далее по тексту...
Но для этого надо быть немножко лучше, чем есть сейчас.

Я, уже ожидал, что в конце конь бросится со скалы и потопит эту злосчастную галеру!
И потом - многим кременчужанам лунными ночами будет являться красавец конь и босоногая красавица Ганна, выходящие из вод Днепровых на скалу!