В рапорте командира 2-го пехотного корпуса генерала Багговута о Бородинском сражении есть такие строки:
Цитата:«Неприятель, видя и в сем случае неудачу своего предприятия, решил, наконец, сделать решительный удар на наш левый фланг, устроив сильную колонну из пехоты, поставив по флангам кавалерию, с приметной быстротой бросился на нашу батарею, командуемую штабс-капитаном Лесковым, и уже кавалерия его на половине горы очутилась, и еще бы один шаг, как пушки наши послужили неприятелю трофеями, но храбрый полковник Пышницкий с КременчуЖским пехотным полком с примерной неустрашимостью бросился со штыками на неприятеля, подавая личной храбростью пример подчиненным, и в одну минуту неприятель был согнан с батарей, и дерзость его столько наказана штыками русских, что гора сия и была усеяна трупами неприятеля, а остальные спасались бегством…»
Далее полк именуется то пехотным, то мушкетёрским, но неизменно Кременчугским, хотя был сформирован в Тверской области.
Kanarsky (14.08.2012, 15:44) писал:Откуда название? Как-то связано с Кременчугом?
Ні, у переважній більшості випадків піхотні полки в Ройсійкій імперії отримували назви на честь міст (губернських або повітових) які не були пов'язані з їх дислокацією або формуванням. Так 32 піхотний Кременчуцький полк (спочатку Кременчуцький мушкетерський полк) було сформовано у Ржеві, Зубцові та Волоколамську. Він дислокувався спочатку на Волині, а потім у Варшаві. У Кременчуці ж із піхотних полків дислокувалися 35 Брянський піхотний полк (найдовше), 34 Севський піхотний полк (з нашого міста пішов на російсько-японську війну) та 36 Орловський піхотний полк. Орловці прийшли до Кременчука після російсько-японської і розквартирувалися на місцях севців, які осіли в Полтаві. З Кременчука брянці й орловці влітку 1914 року відправилися у бойовий похід на Велику війну, яку пізніше стали називати Першою світовою
"Убогий человечек, не имеющий ничего, чем бы он мог гордиться, хватается за единственно возможное и гордится нацией, к которой он принадлежит". Артур Шопенгауэр
Доступ закрыт.
свернуть
развернуть
закрыть
Чтобы отвечать в темах данного форума Вам нужно авторизоваться на сайте
Артур Шопенгауэр