Ось останні фотографії. І свято Івана Купала вже відбулось.
Після цього вже можна остаточно викласти свої думки...
Волхв закликає усю Громаду до обрядового вогнища, яке спеціально розпалюється біля берега водойми (ріки). Вноситься калач для громадської жертви. Разом зі своєю дружиною* (Волхвинею) Волхв посолонь обходить Коло так, аби кожен міг поклавши руки на калач, спрямувати свої молитви до Сварги. Калач слід нести на рушнику. Обійшовши усіх, Волхв та Волхвиня проказують славослів'я:
Батьку наш Дажбоже, Сонце наше гоже! Ти даєш нам могуть Світла і Правди. Оберігай душі наші від кривди всякої, Від наруги чорної і мороку навного, Тобою захищені, силою Світла освячені, З Богами нашими Рідними в єдину Правду Зливаємося! Боже Дажбоже, славимо тебе як Праотця нашого І душ наших оберіг вічний! Прийми жертву цю хлібну, Як дар від Роду нашого, Нехай здійсниться усе сказане та бажане! Слава Дажбогу і всім Богам Православним!
Коли Калач покладено у вогнище, Волхв закликає громаду покласти особисту жертву (це може бути зерно, квіти, гроші).
Волхв пояснює усім присутнім, що Купальська ніч - то священний час сотворення небесних шлюбів, обрання собі пари. Через вогнище можна стрибати лише із коханою дівчиною чи поодинці (тричі). Молоді дівчата йдуть до водойми (ріки), аби пустити по воді свій вінок. Хлопці та чоловіки повинні знати, що не можна хапати усі вінки підряд чи вінок закоханої в іншого дівчини. Се священний обряд лише для тих, хто закоханий чи шукає кохання, тому щодо вінка козак повинен узгодити своє право зарання, або ж робити те, знаючи напевно, що дівчина не буде проти. Співається пісня:
Чий же то віночок пливе по воді? Ой Дана-Дана, поміж берегами по воді.
То моєй Яринки віночок пливе. Ой Дана-Дана, у бистрій водиці віночок пливе.
Пливе по долині у траві зеленій. Ой Дана-Дана, у траві зеленій віночок пливе.
Не потопай вінку, зелений барвінку. Ой Дана-Дана, Купайло-Дана віночок пливе.
Старші чоловіки готують вогненне Колесо та обрядово котять його через священне багаття у водойму, тим самим завершуючи священнодійство шлюбу Сонця-Дажбога із Водою-Даною.
Волхв славословить:
Най поєднаються у священному шлюбі Боги наші, Тим життя сотворивши, та світ продовжуючи. Так і ми множмося у Родах своїх, По Покону і Звичаю Руському!
Обряд завершено. Волхв закликає усіх на священну братчину.
Цитата:Написано: Sarmat Извините, что подымаю "дела минувших дней") Я все думал - откуда у вас версия о том, что монотеизм был раньше язычества?
Я основываю свое мнение на книге А. Меня "История религий", а он основывался в своих книгах на археологичные данные и работы историков. Ну и 2-ой - может быть главный аргумент для меня - некоторые ранние Веды (которые относят к арийцам) по духу я бы поставил наравне с Псалмами, уж очень они духоносны. Но это мое ИМХО и личный мистический опыт (который может быть ошибочен).
Чернобог (Czorneboh, Czernebog) — в западнославянской мифологии злой бог, приносящий несчастье, противник Белобога. В «Славянской хронике» Гельмольд описал ритуал, связанный с Чернобогом у современных ему западных славян: «Есть у славян удивительное заблуждение. А именно: во время пиров и возлияний они пускают вкруговую жертвенную чашу, произнося при этом, не скажу благословения, а скорее заклинания от имени богов, а именно, доброго бога и злого, считая, что все преуспеяния добрым, а все несчастья злым богом направляются. Поэтому злого бога они на своем языке называют дьяволом, или Чернобогом, то есть черным богом.» (Гельмольд, I-52) Борьбу Чернобога и Белобога упоминает автор «Истории Каменской епархии», XVII век: «Отсюда злого бога Дьяволом и Чернобогом, то есть Чёрным богом, доброго же Белбогом, то есть белым богом называли. Фигуру этого идола, высеченную в камне, можно поныне видеть на Руяне, на полуострове Виттов, в народе именуемую как Виттольд, как бы «Древний Вит». С большой головой, густой бородой он скорее выглядит чудовищем, чем вымышленным богом» При этом Белобог выступает как второе имя Вита (Святовита), храм которого располагался в городе Аркона на острове Рюген (Руян). Упоминают Чернобога Пётр Альбин в «Миснейской хронике», 1590 г.: «славяне для того почитали Чернобога, как злое божество, что они воображали, будто всякое зло находится в его власти, и потому просили его о помиловании, они примиряли его, дабы в сей или загробной жизни не причинил он им вреда». То есть, Вы, выражаясь более понятным языком почитаете дьявола?
Все зависит от того, что Вы вкладываете в понятие "почитает". Я вот признаю существование в мире Темных сил, их влияние на каждого человека и общество в целом, их (в нектором роде) необходимость и закономерность существования. Но почитаю ли я их? Нет...
Признание и опасливое отношение не подходят под определение "почитать". А считать его равным в почитании с Белобогом еще уточняет картину. Готовьтесь, посетители форума! Вслед за колом Сварога прочтете вы о ритуале поклонения богу абсолютного зла, властелину Черного Замка в Нави, северной стране злых сил! Вместе с Язы4ником вы вознесете хвалу - O Zernebock, der Schwartze Wahnsinn! Или на славянском. А после принесете ему жертву. Поскольку неоязычники отрицают кровавые жертвы, как поклеп на их честное имя, увидите, как Владыка Тьмы удовольствуется йогуртом и "Диролом". Кстати, священнослужитель, приносящий бескровные жертвы именуется "ЖРИТЕЛЬ". Жрец - может и кровавые приносить.
Старший сержант запаса, да. Я почитаю Чернобога, но не в дьявольском смысле, как понимаете его Вы. Судя по приведённым Вами цитатам, оценка Чернобога производится с точки зрения православного христианства (священние из Босова - Гельмольд, автор «Истории Каменской епархии», Пётр Альбин, священник, автор “Миснейской Хроники” (1590 г.)). А какого понимания язычества можно ожидать от маленьких врунишек - христианских священников?!
Цитата:То есть, Вы, выражаясь более понятным языком почитаете дьявола?
В том то и дело, что для христиан понятен только один язык - добрый Иегошуа и злой дьявол. Третьего не дано. Но мир чрезвычайно многогранен, и понятие Чернобога можно понимать только в связке с Белобогом, как единство и борьбу противоположностей, например как Инь и Янь.
Что же говорит язычество о Чернобоге?
Білобог (дід) - це головний бог добра, один із найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології. Згідно легенд є творцем землі, води, світла, захисником людей від зла. Білобог - батько Перуна, господар Вирію та повелитель інших богів. У народних легендах. Білобог зображується у постійній боротьбі з Чорнобогом - богом зла, ворогом Вирію, людей і світла, заступником злих сил, володарем підземного мертвого царства (Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - К., 1993. - С. 14, 51).
[I]Стародавня українська легенда розповідає про народження та становлення Білобога й Чорнобога. Спочатку вони були білим і чорним лебедями, а батько Сокіл перетворив їх у людей, дав по молодильному яблуку і зробив невмирущими богами. Білошкірому він сказав:"Ти є Білобог. Володар світла і білого Світу та всього, що створиш у ньому", чорношкірому повідав інше:"Ти є Чорнобог. Володар ночі і пітьми та всього, що створиш у ній". І сказав він обом:"Ви є Добро і Зло. Краса і Погань.І ви будете вічно. Бо ви є Життя. І ті, що прийдуть, не зазнають Добра без Зла і Краси - без Погані, також не знатимуть, що таке життя і навіщо жити в ньому"(Там же. - С. 55).
Чорнобог – Бог темряви, ночі, зими, холоду, але водночас таємничості, ворожіння, марення, сну. Чорнобог вічно бореться з Білобогом, вони почергово перемагають один одного, і на землі від того змінюється день (літо) на ніч (зиму), і навпаки. У цій боротьбі (взаємодії) твориться життя: “А обаполи Білобог і Чорнобог перуняться - і ті Сваргу удержують, аби Світу не бути поверженому.” [Велесова Книга,11а]. Тому поняття добра і зла є умовним - ні Білобог, ні Чорнобог один без одного не існують, бо обидва знаходяться у володінні Сварога, який і править Світом: “Це не може бути ніколи, щоб хтось хоч раз не втримався і сказав нерозумне про Чорнобога, а інший, маючі Радогощі, - про Білобога…” [Велесова Книга, 22]. [/I] Обратите внимание, что Чернобог, безусловно, похож на Библейского Дьявола, но сравнение слишком утрировано специально для понимания христианской паствой. Скорее, придуманный позже Дьявол похож на языческого Чернобога, и существует как зло, а не как часть единства борьбы добра и зла. ...
AD, не понятна ирония насчёт "йогурта и "Дирола". Вы пытаетесь меня оскорбить?
Цитата:А после принесете ему жертву. Поскольку неоязычники отрицают кровавые жертвы, как поклеп на их честное имя, увидите, как Владыка Тьмы удовольствуется йогуртом и "Диролом".
Если я правильно понял, то именно я должен буду принести в жертву Чернобогу йогурт и "дирол". И увидеть, как Он будет этим довольствоваться.
гражданин
гражданин
гражданин
гражданин