Печально. Вчера когда бродил по городу - видел какихто отморозков, проще говоря скинхедов, или неонацистов долбаных, со значками свастики на одежде. И это нормально??? За это воевали деды наши??? Представляю какое ошушение испытывали ветерани когда видели таких членов общества. В 40-х они воевали против этой свастики -и что получается - не всех добили???
Ребяты! Небольшая серия фоток с митинга у мемориала "Вечно живым". Может кому будет интересно взглянуть. (Когда уже Канарский галерею пользователей организует?)
Почётный караул у мемориала.
Речь мэра города.
Наши ветераны
Наши ветераны
Наши ветераны
Наши ветераны
Наши ветераны
Наши ветераны
Возложение венков.
Цветы к Вечному огню.
Цветы к Вечному огню.
Торжественный марш войск Кременчугского гарнизона
Торжественный марш войск Кременчугского гарнизона.
Не взирая на наши политические взгляды,поздравляю всех форумчан и Кременчужан с Великим Праздником!Низкий поклон ветеранам и вечная память погибшим!С Праздником Победы!!!!!
Мы родились, когда все было в прошлом, Победе нашей не один десяток лет, Но как нам близко то, что уже в прошлом. Дай Бог вам, ветераны, долгих лет! И каждый год душа болит, рыдает, Когда нам память выдает слова. Дух праздника в воздухе витает, А на глазах печали пелена. Спасибо вам, что мы войны не знали, Что мы не слышим шума страшных лет, Что вы нам жизнь своею жизнью дали! Дай Бог вам, ветераны, долгих лет! Пусть помнят все про подвиг вашей жизни, Пусть люди помнят ваши имена. И пусть умолкнут войны, что есть в мире В тот день, когда черемуха цвела. Да, - это праздник вашей седины, Вы пережили много бед. Поклон нижайший, до самой земли, Дай Бог вам, ветераны, долгих лет!
Виктор АСТАФЬЕВ, великий Русский писатель, инвалид войны 1-ой группы о "Победе":
"Сталин и Жуков сожгли в огне войны русский народ и Россию.
Тот, кто «до Жукова доберется», тот будет истинным русским писателем, а не «наследником».
Ох, какой же это был образцовый выкормыш «отца и учителя»...
Какой браконьер русского народа !
Товарищ Сталин и Жуков сожгли в огне войны русский народ и Россию.
Вот с этого тяжелого обвинения надо начинать разговор о войне, тогда и будет ПРАВДА, но нам до нее не дожить.
Красная армия была самой бездарной, самоей бесчеловечной армией за всю мировую историю, потому что происходила она от самого ПОДЛЕЙШЕГО в мире советского общества...
Сил наших, ума нашего и мужества не хватит говорить ПРАВДУ о трагедии нашего народа, в том числе о войне, всю правду, а если не всю, то хотя бы главную часть ее. Точно и глубоко Черчилль написал в своей книге, что победители в войнах непременно оставались побежденными, и ни одна страна, ни один народ не терпел такого поражения в войне, как Россия и русский народ в 1945 году. Ее, России, попросту не стало."
Оце з такими СВІДОМИМИ МОСКАЛЯМИ я не проти випити чарочку й того ж 9 травня. Разом з Астафьєвим можна було б підправити його думки про те сумнівне "ни один народ", бо були й ще більш зплюндровані народи імперськими Сталінами та Жуковими. Тільки невіглас може цей день сприймати як свято.
На цю тему з відомої вже книжки. "...Але повернемося до головного. Москвою вже був набраний початковий потенціал для реалізації "всесвітньої революції". Для цього працювали по всьому світу тисячі агентів "3-го Риму" через всілякі "Інтернаціонали", нагромаджена слухняна маса гарматного м'яса, зроблено запас військової техніки. До того ж у правителів Москви чесались руки для передачі їхнього деспотичного порядку в інші країни. Але несподівано в Німеччині виріс подібний їм амбітний А.Гітлер. Почалося принюхування двох агресивних хижаків. Це принюхування через пакт Молотова - Ріббентропа вилилося в черговий розгром Польщі та анексію Прибалтики. Далі два хижаки почали гартувати свою міць на інших країнах. Через полігон протистояння в охопленій війною Іспанії ці два агресори пішли далі. Якщо Гітлер на базі німецької культури створив ефективну, дисципліновану та добре оснащену армію і з легкістю переміг маневром через країни Бенілюксу Францію, при цьому ледь не знищивши ядро британської армії під Дюнкерком, то Сталін в Фінляндії відчув безпорадність свого війська. А ось "легендарная и непобедимая" так і не змогла подолати ліню Маннергейма малесенької Фінляндії. Це був шок для правителів омріяного "3-го Риму". Хоч вони і створили вже плацдарм в Україні та Білорусі для наступу в Європу, але Фінляндія показала, що тягатися "русскому медведю" з німецьким порядком зарано. Тому й не було чути декілька днів переляканого Сталіна після 22 червня 1941 року.
За роки 2-ї світової війни німця вдалося подолати лише тому, що: - знахабнілий Гітлер дозволив собі воювати на декілька фронтів; - Гітлер зневажав подолані на сході народи, чим визвав до себе майже повальну ненависть; - російський деспотизм вичавив з народів імперії стільки крові і поту, якого б Гітлеру хватило на десятилітні війни (німців на всі фронти полягло 7 млн. загиблих, а Сталін - на одному поклав "своїх" 24 млн.); - Захід пересилив свою відразу до більшовиків і не дав своєю допомогою ресурсами Москві капітулювати перед Гітлером; - США і Канада не стали егоїстично відсиджуватися за океаном, відмежовуючись від війни в Європі.
Результати 2-ї світової війни виявилися роздвоєними. З однієї сторони - це був важливий урок німецькому народові відносно плачевності його шовіністичних замашок. До честі німцям - вони добре опанували його, відкинули свій гонор та мілітаристський ухил, вибачилися перед усіма постраждалими народами і вирішили надалі завойовувати світ своїм розумом, культурою, результатами своєї праці. На даний час вони вже повинні святкувати день Перемоги - над своїм невіглаством, навіть коли упорядковують нав'язаний їм пам'ятник в Трептов-парку. Але 2-га світова війна укріпила іншого хижака, якого цивілізований світ був вимушений терпіти ради перемоги над Гітлером. Як результат цього Східну Європу було кинуто під "опіку" Москви. Ялтинська угода нічим не краща Мюнхенську з її уступкою Гітлеру спочатку Судет, потім Чехословаччини і т. д. Тому зараз Європа після панування Москви на теренах від Болгарії до Естонії вимушена за свою колишню слабкодухість витрачати величезні кошти на реанімацію там цивілізованої культури. А тоді, пішовши на поступки Москві, цивілізований світ спромігся лиш до стану "холодної війни" з цим окріплим хижаком. На жаль цю слабкодухість Європа показує і в даний час.
А центр "всесвітньої революції" після війни спішно готував нові плани експансії. В обідраній війною імперії, коли люду не було де жити і що їсти, величезні кошти тратилися на побудову атомної зброї. Нічого після війни не змінилося. Людина в азійській імперії мало що коштувала. Якщо в 1943 році деспотичні Жукови кидали непідготовлених наявністю зброї та навичок хлопчаків для форсування Дніпра, то в 1947 році навіть голод серед населення не зупиняв вождів імперії кидати кошти на плани розширення свого впливу на цілий світ..." __________________ Побувати в культурі "рашен" - що в вигребну яму впасти.
не люблю я день победы потому что весь телевизор забит фильмами про войну...видишь этих пенсионеров которые пели концы с концами сводят в этой жизни. Да и наши внуки уже не будут это день считать праздником. все печально...
гражданин
старейшина
гражданин