Почитав я частково цю рубрику і в мене волосся трохи дибом стало від цих "аналітиків". Тому не буду впусту тратити психологічну енергію на непотрібні дебати, а лиш опублікую уривок з однієї книжки на цю тему:
ДЕЩО ПРО МОВУ Вказана вище братія і підіймає в Україні так зване «мовне питання». Про нього наговорено стільки аналітичної полови, що не можу втриматися, щоб не продовжити його розгляд. Звертаю увагу на те, що його піднімають з нацменів лиш москалі та виховані ними яничари. Вірменин, грек чи українського походження грузин спокійно відносяться до спроби лінивих українців реанімувати свою мову. При цьому вони не заявляють про перешкоду держави Україна користуватися і розвивати свою національну. Просто москалі перейняли цю тактику волання у євреїв, які подібно галасували про «геноцид». Як і євреї «обходили» подібне нищення німцями циган та інших народів, не сурмили через контрольовані ними в світі ЗМІ про нищення українців голодомором, так і москалі воліють не згадувати століття силового витіснення української мови російською. Як євреї вперто не хочуть згадувати свою терористичну діяльність 40 і 50-х років під час створення своєї нинішньої держави, але злісно критикують арабів за подібне, так і москаль «бореться» з тероризмом, будучи чи не найбільшим подібним в світі. Ці два народи («великий» і «богообраний») уникають дискусії про свою поведінку серед світової спільноти і чому від них так стороняться інші «просто» народи. Вони навіть постановку цього питання пробують не допустити, видаючи його за «страшний націоналізм». А все тому, що при достатньому аналізі можна виявити причину появи цього націоналізму, який є просто захисною реакцією на агресивний шовінізм «великих» і «богообраних». Різниця в шовінізмі цих двох суб’єктів світової спільноти лиш в тому, що в євреїв він досить прихований в їхніх талмудах і діях, а в москалів - по монгольськи відвертий і грубий. А для одурілих в імперії українців я хочу сказати наступне. Наш невіглас розмірковує своїм «курячим» мозком приблизно так: «мова мені ковбаси не додає». Ось тому цей зациклений на ковбасі “ідіот” і половини вживаних ним слів не розуміє. Якщо він не зрозумів своє становище загарбника в Афганістані, по мавп’ячому називаючи себе “інтернаціоналістом”, чи називає дачею (оаза для відпочинку) місце постійної трудової повинності, то чи зрозуміє чому француз розмовляє французькою, а швед – шведською і якою мовою годиться користуватися українцю. По причині “куриності” згадуваних вже органів він і гривню продовжує називати рубльом, прирівнюючи себе до того невігласа, який і третю свою жінку називає ім’ям першої, тому що так «привик». Йому незрозуміло як згадувану вже англійську продавщицю квітів за рахунок досконалого вивчення мови вивели в «леді». По причині незнання справжньої ціни мови наш земляк тому й бідніший фінансово та духовно за англійця, який не тільки свою мову береже і поважає, а охороняє навіть і такий начебто «нековбасотворючий» символ як королівську родину. А ось мозковий центр Кремля приходить по зрівнянню з нашим невігласом до іншого висновку, тому він і бореться за збереження впливу своєї на наших теренах. Через оце «збереження» Москва продовжує тримати контроль над нашою «ковбасою». Як США опутали весь світ своїм доларом, тримаючи над ним певний контроль, так і Москва через «общепонятный» старається тримати так звану зону свого впливу. Тому ми в однаковій мірі рубаємо гілку, на якій сидимо, коли невігласьки зраджуємо своїй і валюті і мові, міняючи їх на іноземні. Але, якщо панічну зраду гривні ми відчуємо наслідками фінансової інфляції, то чи дійде до нашого невігласа дія культурної інфляції. Але це буде зрозумілим небогатьом моїм землякам в силу вказаної «куриності» у всіх інших. Тому останнім я пораджу хоча б записати зразок вимови їх суржика на диктофон і уважно послухати. Ота м’ягка вимова «л» черкащанина чи полтавчанина зовсім не стикується з жорсткою російською мовою. Це був як приклад, а узагальнено можна сказати так – наш український мовний двигун призначений для роботи на іншому бензині ніж «нечорноземний», тому наша вимова російської є часто неприродна і відштовхуюча в частині звукової естетики. Мовна пастка не така вже й проста і по іншим причинам. Колись її відчули австрійці, коли спочатку з квітами зустрічали єдиномовні гітлері-вські війська, а потім, в часи окупації їх території «легендарной и непобедимой», гірко про це шкодували. По шляху австрійців ідуть тепер не раз хвалені мною попередньо білоруси. Тактично вони зараз попереду українців, але стратегічно вони все більше залазять в досить неприємну ситуацію. Мову свою вони майже повністю здали, дармовий газ теж буває як той сир в мишоловці. Чому ж Росія так щедра для них? Відповідь дуже проста – головний стратегічний супротивник в москалів поки що (лиш далі проявиться подібний їм амбітний Китай) на заході. Проблема протистояння невідбувшогося «3-го Риму» і Європи не вичерпалася. Отже можлива чергова бійка, в очікуванні якої Кремлю потрібен зм’ягчаючий буфер, в ролі якого були під час 2-ї світової війни Україна і Білорусь. Якби не останні, Росія понесла б набагато більше збитків. Тому Білорусь (ментально зовсім не агресивний народ і що вони знаходять спільного з росіянами одному Богу відомо) може черговий раз мати повід тужити по спаленим селам, зруйнованим містам і знищеному населенню. Так що «мовна проблема» не така вже й проста. А відносно потреби реанімації нашої «солов’їної», то я би пояснив вживаючим іноземний сурогат так – як би не було гарним зовні і достатньо розрекламованим польсько-голландське яблуко, але для мене є добрішим своє рябеньке, навіть з червоточиною. І незалежно оцінити ситуацію в «мовному питанні» я довірив би німцю В.Далю, в силу його освіченості та шляхетності, а волання від пройдисвітів типу Азарова я сприймаю як крик того злодія, який теж кричав «Держи вора”. Просто ці Азарови хочуть, щоб чергові талановиті Гоголі навіть через зневагу до нього прославляли “великий и могучий на мат русский язик”.
Mouse, запусти в пошук будь-який уривок з повідомлення романа степановича. Я це робив 5 чи 6 разів і завжди на форум направляло, а це значить повідомлення написано власноруч автором. Так шо не треба видавати себе за надто розумну, воно, вочевидь, вам не йде
А взагалі, от вам ще один приклад курячих мізків - "якщо я нездатна наваяти велику і змістовну відповідь, то мабуть ніхто нездатен, а хто напише, то він десь з книжки вкрав". Не судіть по собі. І з такими людьми ще інколи доводиться про щось дискутувати
shoomey, а кто с Вами дискутировать собирается? Не вижу смысла вступать в полемику с человеком, который немотивировано начинает общение с оскорблений. А насчет авторства - в посте № 732 четко указано, что это "уривок з однієї книжки на цю тему". Мне, честно говоря, совершенно без разницы кто автор. Я в основном о его грамотности.
О, я бачу тут є і фахівці по українській філології! Це прекрасно. Ось тільки чому вони не використовують її в житті? Це мені нагадує одного малограмотного генерала (мого командира) імперської армії, який любив повторювати :"Я теж знаю, як технічні проекти робити". І ви думаєте, що йому хтось вірив? Я, проживши серед вас подібних з 1964 року, зберіг свою мову, чим і пишаюся. А таких як ви "теоретиків" І.Христос просто глузливо в свій час називав "книжниками". В суть написаного дивіться, панове "книжники".
Язычник Вы ошибаетесь. У романа степановича куча свободного времени,раз он с непонятным упорством пытается пожаловаться на своих "притеснителей" в любой теме, даже про китайскую историю. Ценил бы свое время- выкладывал свой опус, не отвлекаясь на своего давнего начальника.
гражданин
гражданин