Iva (05.03.2017, 13:50) писал:Не для Belarus, (упоротые, оказывается есть не только на Украине) - для вменяемых людей.
Меня прикалывает, как наглухо застрявший в СССР лузер, не видевший в своей скорбной жизни ничего дальше советского пограничного забора, пытается кого то учить. Съезди посмотри, как люди живут!
Belarus, Кстати в 2014 году для Мозыря реактора гидрокрекинга с Черного моря по Днепровскому каскаду и Припять доставляли. Видели их многие и в Кременчуге (когда баржи проплывали). В Мозыре возле берега просеку рубили, что бы выгрузить и довезти. Сейчас эти реактора уже установлены. Кроме водного пути их довезти было нереально. На месте варить привезя по частям тоже нерально ибо у процесса гидрокрекинга давление до и выше 200 атмосфер!
Я вам на них ответил! Кроме помойки есть что ни будь ещё?
Да, вот, ещё... Можно вас спросить: Что вы у нас забыли? Вас на провинцию направили потому, что на большее не способны? Так, вы и для Кременчуга, слабоваты. Ваши интернет-помойки тут не прокатят. Вам лучше на Глобино или Кобеляки перейти! Там у вас больше шансов отработать дерьмократические сребреники.
Iva (06.03.2017, 10:30) писал:Я вам на них ответил! Кроме помойки есть что ни будь ещё?
Уважаемый Ива - Вы тоже не привели аргументов в свою пользу. А уровень дискуссии Вас не красит.
Iva (06.03.2017, 10:30) писал:Да, вот, ещё... Можно вас спросить: Что вы у нас забыли? Вас на провинцию направили потому, что на большее не способны? Так, вы и для Кременчуга, слабоваты. Ваши интернет-помойки тут не прокатят. Вам лучше на Глобино или Кобеляки перейти! Там у вас больше шансов отработать дерьмократические сребреники.
Не ведите себя так. Человек приводит аргументы в защиту своей точки зрения, а Вы пытаетесь взять горлом и авторитетом. Да при том ещё и оскорбляете... Не уподобляйтесь некоторым людям...
Скат (06.03.2017, 11:41) писал:Уважаемый Ива - Вы тоже не привели аргументов в свою пользу
???
Iva (05.03.2017, 18:18) писал:Скат (05.03.2017, 15:27) писал:Топографические карты не являются полноценным аргументом - на них просто не показаны пахотные земли, а в болотистой местности вполне могут быть сельхозземли.
Не могут и нет - в силу самой геологии таких мест! На картах не показаны пахотные земли - это так. Зато там показаны луга и болота! Показаны пески, дюнные участки и песчаные острова. Те места где этих знаков нет, как правило, находятся на возвышенностях и под затопление не попали. В эту статистику, (откуда она взята?) включили, скорее всего, земли приусадебных участков. Они на картах просматриваются хорошо. А если и ушли под воду несколько полей - потеря не глобального характера. Я вам предложил посмотреть участок поймы от Светловодска до Крюкова. Можно проехаться и посмотреть на эту местность своими собственными глазами. Пахотные земли расположены только на "Деевских горах"! Такая же картина и в пойме р. Псёл. От с. Рокитное - Литвиненки до р. Псёл есть всего два-три поля, которые находятся на относительно высоких местах. Остальное луга, выгоны, заболоченные низины, солончаки.
Я попустил ваши ответы на этот пост, или вы забыли его написать? Мне нужно для вас заштриховать на картах болота, острова, луга, пески и песчаные дюны? Или вы сами можете посмотреть по условным обозначениям, отслеживая границы этих образований?
Iva (05.03.2017, 18:18) писал:Цифры - да, не опровергает, но ставит их в один ряд с этими бредовыми домыслами!
Подтвердите Вы эти цифры из другого источника, взятого НЕ на интернет-помойке!
Iva (06.03.2017, 15:02) писал:Подтвердите Вы эти цифры из другого источника, взятого НЕ на интернет-помойке!
По Кременчугской ГЭС пока не нашел, но по всему Днепровскому каскаду:
Цитата:Варто зазначити, що Дніпровськими водосховищами затоплено 709,9 тис. га земель, з них 197,6 тис. га - піщані землі та землі, не придатні для використання, 261,5 тис. га - ліси та мілколісся, 177,6 тис. га - сінокоси та пасовища і 73,2 тис.га - орні землі, сади, садиби. Луги або інші продуктивні землі займають близько 30 відсотків затопленої території. Затоплені землі були представлені бідними луго-болотними грунтами з вмістом гумусу близько 1,5 відсотка.
У той же час під водосховища було вилучено менш як 10 відсотків з понад 3 млн. га земель, які вибули із сільськогосподарського обороту в Україні в 1950-1990 роках, у тому числі орних земель - менш як 4 відсотки. На відміну від земель, вилучених під промислові, комунальні та транспортні потреби, значна частина мілководдя (із загальної площі затоплених водосховищами земель мілководдя з глибинами до двох метрів займають площу близько 150 тис. га, або 20 відсотків, а з глибинами до одного метра - 70 тис. га, або 10 відсотків) має велике рибогосподарське та продовольче значення, оскільки на ній відбувається нерест та нагул молоді риби, гніздяться водоплавні та болотні птахи, живуть цінні хутряні звірі (ондатри, видри, бобри тощо). Після створення каскаду водосховищ вилов риби в Дніпрі зріс із 2 тис. т до 18,5 тис. т щорічно, вартість цієї продукції в грошовому виразі перевищує 33 млн. грн. Зважаючи також на іригаційне значення водосховищ, можна констатувати збереження балансу сільськогосподарських угідь..
Скат, Спасибо, посмотрел этот материал! Куда больший интерес вызвали не цифры потерь пахоты от водохранилищ, а те последствия, к которым приведёт их спуск:
Цитата:Щодо повернення Дніпру його первозданного стану, то, як показали розрахунки, виконані УкрНЦОВ для Київського водосховища, його спуск призведе до зростання забруднення органічними сполуками в 3-4 рази. У районі Дніпродзержинська, Дніпропетровська та Запоріжжя річка перетвориться в стічну канаву з вмістом органічних сполук до 20-30 міліграмів на літр. Інші наслідки спуску водосховищ для народного господарства також можуть бути катастрофічними. Повної перебудови потребує система водопостачання численних населених пунктів і підприємств, розташованих на берегах Дніпра та його водосховищ. Як показали розрахунки водогосподарського балансу, виконані Укрводпроектом, 45 відсотків водоспоживачів після спуску водосховищ залишаться без води практично протягом усього року, за винятком періоду весняної повені. Використання води народним господарством зменшиться з 10,4 млрд. куб. м до 4,7 млрд. куб. метрів. Залишиться без води місто Київ, оскільки Деснянська та Дніпровська водопровідні (I та II черга) станції можуть працювати лише при відмітках рівня води у нижньому б`єфі Київської ГЕС не нижче 89,3 метра. Зупиняться водозабори 1, 3, 4, 5 київських ТЕЦ. Залишаться без води також міста Черкаси та Світловодськ, зокрема Черкаське ВО "Азот", Черкаська ТЕЦ, Кременчуцький нафтопереробний завод, Полтавський рибокомбінат, 19 сільськогосподарських водозаборів, а також канал Дніпро - Інгулець (потужністю 42 куб. м/с) з Кременчуцького водосховища. Припинять свою роботу 7 комунальних та 17 сільськогосподарських водозаборів, а також канал Дніпро - Донбас (потужністю 120 куб. м/с -перша черга, 32 куб. м/с - друга черга), до якого надходить вода із Дніпродзержинського водосховища. Зупиняться водозабори, які забезпечують питною водою міста Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Новомосковськ та Запоріжжя. Не подаватиметься вода на Придніпровську та Дніпродзержинську ДРЕС, Дніпропетровський завод імені Дзержинського, “Запоріжсталь”, Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського, “Південмаш”. А загалом припинить свою роботу близько 40 водозаборів потужністю 150 куб. м/с, а також 35 сільськогосподарських водозаборів потужністю 32 куб. м/с, які беруть воду з Дніпровського водосховища. Зупиняться водозабори, які забезпечують питною водою Нікополь, Марганець та інші міста, а також водозабори промислового водопостачання Нікопольського південно-трубного заводу та близько 50 невеликих сільськогосподарських водозаборів. Припинять роботу Північно-Кримський (потужністю 294 куб. м/с), Головний Каховський (зрошувальний) канали та канал Дніпро - Кривий Ріг (потужністю 41 куб. м/с), які беруть воду з Каховського водосховища. На думку експертів, енергетична система України, незважаючи на те що на частку гідроелектростанцій припадає лише 5-7 відсотків виробітку електроенергії, не може повноцінно функціонувати без цих електростанцій, оскільки вони виконують роль аварійного резерву потужності енергосистеми країни, а також є основним регулятором частоти та потужності енергосистеми України, знімаючи пікове навантаження на неї. Інакше двічі на добу (вранці та ввечері) довелося б відключати від енергосистеми третину енергоспоживачів.
пенсионер
гражданин
гражданин
старейшина