Тема така цікава і особисто у мене думки різні щодо цього. Сама подія така - через тиждень Автозаводський райвиконком відкриває алею героїв праці - тих людей, яким за працю дали звання Героя. Всі - кременчужани. І навіть не скажу, чи є з них хто нині в живих. Хоча мабуть таки є. Ну перше, що мені згадалося - самі чиновники району. То гонг миру ( пердолайн дуня за 1 мільйон грн., прости боже) то собі рідному премію в чотири оклади виписує за те що нічого не робить. Але тут інша справа - для кого цей меморіал і що він несе? Приходю до знайомих своїх і питаю - чи варто чи ні , бо і сам не знаю - чи той це приклад на якому потрібно вчити дітей . ( По телевізору кажу - одного робочого увесь час показують і той з Тагільского трубного заводу, але чоловік цей - нетрадиційної орієнтації ). Про це звісно в газеті напишу на наступний номер - але все таки засперечався трошки - ось ми вчимо дітей працювати і працювати. І це справді було - на тому ж вагонобудівному заводі був сталевар - він працював , звання Героя отримав, правда помер на робочому місці, Ось коваль був відомий на автозаводі. Правда жив він у такій квартирі, що важко нормальною квартирою сьогодні назвать. Та й чи вартий такий результат цієї праці, бо нині ситуація інша - називається - хто не працює, той їсть. Тож чого ми тоді будемо вводити дітей в оману ? Казати їм - ось приклад такий бери з людини . А - дитина відповідатиме - хіба у наших олігархів чи керівників є звання героя соціалістичної праці ? Немає. То чого ти від мене хочеш ? Є інші приклади - тіж керівники Автозаводського виконкому, вони такі трудяги як я китаєць. Там друга праця. І дебатували ми немало і зійшлися на наступному - все таки приклад потрібен. Але ось каже мені відомий наш афганець Олександр Бортник - ось я сам пішов в Афганістан, бо дух у суспільстві тоді такий був. І каже мені - сам він заяву подавав та в Афган напросився. Але був обов"язок і приклад. Сьогодні звісно воювати туди б не пішов , бо нічого там робить було і тоді теж. Це вже історія і різні думки - все раніше було не так. І додає - якби сьогодні - я б свого сина точно в Афганістан ні за які гроші не відпустив. Але тим не менше - каже - все таки алея має право бути. От тільки чи будуть герої соціалістичної праці прикладом сучасним дітям. Навряд чи будуть. Діти нині не ті. Але думаю - Бог його в принципі знає. На яких прикладах ми маємо вчити наших дітей і чи маємо їх вчити взагалі? І сказав співрозмовникам своїм - не можу тут нічого сказати, бо питання важке.
Ну як давали чи не давали? Спочатку спускали рознарядку зверху - повинен бути з вашого підприємства Герой соціалістичної праці. Вимога така - чоловік або жінка, національність, родина , вік, робота, там багато було умов. Але все вирішував партком і міському КПУ. Однак спочатку мала прийти рознарядка
Герои Соц. Труда - конструкторы, ученые, выдающиеся деятели культуры ( как правило с мировой известностью ). Сейчас - не те массштабы... государство занято в основном личным обогащением и обустройством.
Кому сейчас давть звания ? - Банкирам, что разводят толпу ? - Проституткам, что создают определенный образ страны за кордоном ? - Политикам, что продают то, что еще можно продать ? - Героям прошлого ( с сомнительной репутацией ) ? .........
Чего стоят такие фамилии: -Туполев Андрей Николаевич; -Келдыш Мстислав Всеволодович; -Глушко, Валентин Петрович; -Королёв, Сергей Павлович и многие другие. Многие родились на Украине, те, кем страна может гордиться.
И еще, уважаемый Писатель, звание "Герой Социалистического Труда" - пишется с заглавных букв... но не так, как Вы написали в заголовке темы.
Герой Соціалістичної Праці - вот правильное написание.
Вот еще один известный Герой Социалистического Труда :
Ум человеческий … не пророк, а угадчик, … но не дано ему предвидеть Случая – мощного мгновенного орудия Провидения (А.С. Пушкин)
Це буде алея кременчуцьких героів прац. Вони не робили атомних бомб. Не про це мова. Вони просто працювали.
І ше запитав у своїх товаришів - а чому це звання є тільки у нас. Більше ж ніхто героїв не визначає. Хіба в Кореї. Але там їсти взагалі нічого. І це теж - Бог його зна
писатель (15.10.2011, 16:45) писал:Це буде алея кременчуцьких героів прац. Вони не робили атомних бомб. Не про це мова. Вони просто працювали.
І ше запитав у своїх товаришів - а чому це звання є тільки у нас. Більше ж ніхто героїв не визначає. Хіба в Кореї. Але там їсти взагалі нічого. І це теж - Бог його зна
Я Вас понял, кроме Мазепы и Грушевского у нас никого не должно быть...
Ум человеческий … не пророк, а угадчик, … но не дано ему предвидеть Случая – мощного мгновенного орудия Провидения (А.С. Пушкин)
Ні - інше. мова не про стелу - це відомі у місті люди. І попри все - вони чесно працювали і свої нагороди отримували чесно. Тому стела ця і алея має бути. Зміст в іншому - як на цих прикладах виховувати наступні покоління?
Для баальших знатоков - в США существуют ДВЕ таких высших награды- одна ,Почетная медаль конгресса за военные заслуги и есть ее аналог за невоенные заслуги. Той же почетности. Так что все нормально. Существуют также варианты наград за военные и невоенные заслуги- с мечами-за войну,без за другое. Во Франции был орден "Мерит агриколь"-за заслуги в области сельского хозяйства. Так что критики пусть идут учиться,учиться и еще раз учиться....(с) В .И. Ленин
Благими намерениями вымощена дорога к AD (c) Старший сержант запаса.
(А.С. Пушкин)
(А.С. Пушкин)
(А.С. Пушкин)
(А.С. Пушкин)
(c)
Старший сержант запаса.