Я би місцевим "історикам" радив би почати з відновлення справжньої назви міста. А назву цю фортеці, збудованій Бопланом, дали татари на тюркській - син каменя. По тюркськи ЧУК-СИН, а КРЕМІНЬ-КАМЕНЬ. А то відчувається якесь невігластво, як в тому фільмі, де автори українське село Кацапетівка перетворили в якусь Хацапетовку.
Ось чергове марево фальсифікаторів
Цитата:Существует предание, что когда, в районе теперешнего города на пути плывших по Днепру караванов лодок появлялись пороги, впередсмотрящий оповещал: \"Кремень, чув!\". Позднее из этого словосочетания возникло название \"Кременчуг\".
Для них буцім то не існує з десяток Кременчуків на землях, де побували тюркські народи. Для прикладу
Цитата:Кременчуки — село в Україні, Красилівському районі Хмельницької області. Населення становить 1233 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кременчуківська сільська рада.
Та продовжую ж. Як "вєлікіє пабєдітєлі" не перейменували Миколайчуків в Ніколайчугов по типу Ахмед-заде в Ахмедових? Непорадок!
Далі наводжу опис краю в 17 столітті Бопланом
Цитата:Ще нижче на руському боці 87 лежить Канів [Kaniow] — стародавнє місто- і замок, де завжди як гарнізон стоїть один козацький полк 88; тут також є пором для переправи через річку 89.
На протилежному березі нижче бачимо Бубнівку [Bobunnska] 90, а далі Домонтів [Domontow] 91, місця мало примітні. Ще нижче і знову на руському боці розміщені Черкаси [Cirkacze] 92, дуже старе місто, добре розміщене і придатне для укріплення. Я бачив його у час розквіту, коли сюди звідусіль сходились козаки і навіть мав резиденцію сам їхній отаман 93. Але ми спалили його 1637 р. 18 грудня, через два дні після того, як здобули перемогу над згаданими козаками 94. У той час, як ми з ними воювали, вони теж тримали тут козацький полк. Є також пором для переправи через річку 95.
Нижче знаходяться Боровиця [Borowicze] 9б. Бужин [Bougin] 97, Воронівка [Woronowka] 98, а з протилежного боку десь за чверть милі — Чигирин-Діброва [Czerehin d'Ambrowa] 99, а також Крилів [Krilow] 100, але вже з руського боку, розташований на річці Тясмин [Ytazemien] на віддалі одного льє від Борисфену.
Ще нижче, але на московському боці 101 видно Кременчук [Kremierczow] 102, де є зруйнована древня будівля і де я 1635 р. накреслив план замку 103. Це місце дуже гарне і зручне для проживання. Крім того, це — останнє місто [на Дніпрі], оскільки далі за ним тягнуться безлюдні степи.
На одне льє нижче знаходиться гирло Псла [Pseczol], дуже рибної річки; ще трохи нижче на руському боці є маленька річка, яку вони називають Омельник [Omelnik], котра впадає у Борисфен і наповнена раками. Нижче на тому ж боці є ще одна річечка, яку називають Другий Омельник [Drug Omielnik] 104, у ній, як і в першій, теж повно раків. Навпроти неї тече Ворскла, досить велика і дуже рибна річка, яка впадає в Ніпро, а також з того ж самого боку річка Орель [Orel], де риби ще більше, ніж у попередніх. Якраз у гирлі цієї річки я бачив, як витягли понад 2 тис. риб за одним закиданням сіті, і найменша з них мала стопу 105 у довжину. ,
На протилежному боці, що належить Русі, є кілька озер, настільки рибних, що незліченна кількість риби гине від надмірної тисняви у надто стоячій воді, викликаючи нестерпне гниття, від якого тхне навіть вода. Вони називають ці місця Самоткань [Zamokam] 106. Довкола них я бачив вишні-карлики заввишки дві з половиною стопи або десь коло того, які родять солодкі плоди величиною зі сливу 107, що дозрівають лише на початку серпня. Тут трапляються дуже густі гаї цілком з цих маленьких вишень, іноді понад два льє завдовжки, однак завширшки лише 200—300 кроків. Слід визнати, що в цю пору року такі невеликі вишневі гайки виглядають дуже привабливо, їх досить багато в полях, найчастіше — по видолинках. Зустрічається багато карликових мигдалевих дерев, але вони дикі і їхні плоди дуже гіркі. До того ж вони не ростуть у такій великій кількості, аби утворити маленький гайок, як згадані вишні, плоди [яких] настільки смачні, наче з культивованих дерев. При тім мушу зізнатись, що піддавшись цікавості, я пересадив декілька таких вишневих і мигдалевих дерев в Барі [Bar], місці мого постійного перебування 108. Плоди стали більшими і смачнішими, а дерево, скориставшись перевагою, втратило свою природну низькорослість.
прокіп (17.09.2012, 17:58) писал:Я би місцевим "історикам" радив би почати з відновлення справжньої назви міста.
Я что-то не пойму вас. Вы предлагаете вернуть все названия городов сёл, рек... по Боплану? - Можно, конечно, р. Днепр называть Борисфеном, но нужно ли?
прокіп (17.09.2012, 17:58) писал:Для них буцім то не існує з десяток Кременчуків на землях, де побували тюркські народи. Для прикладу
Якийсь у Вас приклад не типовий: якщо їх десятки-наведіть ще і доведіть, що назви не від нашого міста, а від татар.
"Убогий человечек, не имеющий ничего, чем бы он мог гордиться, хватается за единственно возможное и гордится нацией, к которой он принадлежит". Артур Шопенгауэр
Iva (17.09.2012, 22:47) писал:Я что-то не пойму вас. Вы предлагаете вернуть все названия городов сёл, рек... по Боплану?- Можно, конечно, р. Днепр называть Борисфеном, но нужно ли?
Не нужно ничего переименовывать. Пусть энтузиаст продемонстрирует диплом по тюркской филологии для начала. Но вряд ли он у него есть.
Благими намерениями вымощена дорога к AD (c) Старший сержант запаса.
AD (17.09.2012, 22:59) писал:Не нужно ничего переименовывать. Пусть энтузиаст продемонстрирует диплом по тюркской филологии для начала.Но вряд ли он у него есть.
Його пану прокопу можна придбати у романа степановича.
Iva (17.09.2012, 22:47) писал:Я что-то не пойму вас. Вы предлагаете вернуть все названия городов сёл, рек... по Боплану?
Навіщо нам Боплан: за Геродотом!
"Убогий человечек, не имеющий ничего, чем бы он мог гордиться, хватается за единственно возможное и гордится нацией, к которой он принадлежит". Артур Шопенгауэр
Раджу зосередитися на підкресленому і тренувати мозок.
Цитата: Не нужно ничего переименовывать.
Краще законсервувати какашки колоніалізму, в якому Коханівка трансформувалася в Кахновку, та продовжувати розповсюджувати міф, що Адєсу створив француз, а не шановний литовець Кацюба. А перейменовувати нічого не потрібно, просто викинути з назви дебільну літеру "г", як і затвердити те, що німці живуть в Німеччині.
Артур Шопенгауэр
(c)
Старший сержант запаса.
Артур Шопенгауэр
(c)
Старший сержант запаса.