Та мабуть не в доларах тут справа - просто згадую як все починалося. Заходе в редакцію газети дід старий - з ветеранів-фронтовиків і каже мені - я вас знаю, ось така і така у нас ситуація. Так і так - ось грошей в організації інвалідів війни немає, а нам би тисяч 20 гривень, щоб ветеранам подарунки зробить. Та кажу - хіба 20 тисяч для мерії це гроші? Дурня, бо на свято більш чим 2 млн грн. виділили. Та хіба кажу, хто вам назустріч не піде ? Які питання - ось буду в мерії та гроші для вас попрошу. Не відмовлять вам - кажу... Ну а далі про скандал з тим хто у нас ветеран, хто не ветеран ви в курсі. Але я був на цих зібраннях ветеранів і чув як афганці, ветерани їх там ціла купа була - одне одному казали - який ти ветеран - ти прапорщик? а у відповідь - який ти ветеран? І сказав собі - не буду лізти я в цю скриню Пандорри, бо те що відкриється - речі страшні й не один умиється сльозами. Там справді є від чого заплакати
І що тут - бачу няню Віку. Замовний репортаж КТРК. Таких бачив десятки і сотні . З неї конешно такий журналіст, але що Бог дав - те і буде. Журналістка отримує зарплату з міського бюджету - комунальна телерадіокомпанія. Тобто щоб не сталося, але завжди викладатиме точку зору мерії. Отримує зарплату за те що підсумувала все менторським тоном.Іі що далі ?
писатель (10.11.2013, 16:12) писал:Іва стаття буде
Спасибо! Но давайте определимся с конечной датой. По большому счёту, мой ответ на вашу статью уже не имеет смысла "давностью лет". Её уже давно все забыли, кто читал.
гражданин
(А.С. Пушкин)