Майстри українського слова

Є письменники та поети, після читання чиїх творів не хочеться ні думати, ні говорити ні на якій іншій мові. крім Української.
При цьому, при доторканні до таких майстрів слова навіть не важливим стає те, про що вони пишуть, головним стає те - як вони це роблять. А коли виявляється, що і зміст відповідає витонченій формі, отримуєш дійсну естетичну насолоду від твору та починаєш пишатись тим, що і ти є причетним до цього дзвінкого та яскравого джерела, яким є наша рідна мова.

Для мене серед поетів такими є Тарас Шевченко, Леся Українка та Іван Франко.
Серед письменників ( прозу люблю більше) - це Михайло Коцюбинський та Іван Багряний. Останній, на моє переконання, є дійсно майстром слова найвищого гатунку, таким, який просто заворожує своїм талантом. При цьому він царює не тільки над словом, а і пише про деякі речі так, що починаєеш відчувати себе посеред тих подій. про які він говорить.
Його роман "Біжить людина над прірвою" просто переніс мене в атмосферу війни та поставив посеред розшматованої України.
Такого переживання великої вітчизняної війни та занурення в описану атмосферу, яка дійсно могла бути правдою, я до цього ніколи не відчував. Такої війни я просто не знав.

Буду радий бачити згадування про тих майстрів українського слова, яких я не читав або пропустив в своєму пості.