Ми всі йдемо до Бога по різному і той хто думає, що він на землі житиме 200 років, дуже помиляється. Бо стільки людина не живе. Тож отак йдемо ми всі - священники , які їздять на своїх "Мерседесах", прості їх прихожани які їздять на велосипедах. Тут на мене в іншому справа - наскільки ми розуміємо заповіді Христа і наскільки їх виконуємо ? Звісно можна говорити духовним пастирям одне, а насправді робити протилежне. Можна казати про пристрасть простих людей купувати в супермаркетах нові модні речі і самому вдягати годинник за 40 тисяч євро. Бог з ними - як на мене довіри до цих людей, які грішать самі, бо сказано ж інакше, і на гріх наштовхують - все одно немає.
Цитата:Так что лучше уж не восстанавливать связь между такими поколениями.
Але є й інші покоління. Ось, скажімо, в Києві є таке чудове місце, що називається Китаєва пустинь. Там поховані дві святі людини, що мали однакові імена - Феофіл. Один жив ще в 18 столітті. А другий - наш сучасник, який помер в 1996 році. Багато киян були його духовними дітьми.