[quote=адвокат Ульянов]Если человек приходит в храм на экскурсию - по сторонам поглазеть да впечатлений поднабраться, то такой поход в храм болезненно будут воспринимать представители любых нормальных конфессий.[/quote] Можем вспомнить во что превратили Киево-Печерскую Лавру. И ничего нормально воспринимают.
Собор уже никто на площади не восстановит. Там по проекту 2 гостинницы по бокам. Слишком было место "хлебное"....
Когда читала о Соборе и здании банка, выяснила интересную информацию - банк, оказывается, по тогдашним архитектурным нормам возле Собора строить нельзя было. Но и 100 с лишним лет назад был "лобби" который все таки упорно добивался и добился этого строительства.
Ведь у Бога все по-правилам, в отличии от нас - людей - не место там Собору, вот его там и нет. И не нужно его там пытаться восстанавливать. Или нужно убирать банк и гостиницу, где, простите, 50% номеров сдается "почасово" и ночной клуб со стриптизершами.
А по-поводу Московского патриархата и то, что они вытворяют - еще одно доказательство того, что церковь это институт власти, а отсюда - и "все вытекающие".
leka я была в Синагоге. Просто там управляет мой знакомый, и я пришла к нему по другим вопросам, службы не было, и он просто показал мне внутри все, объяснил, как проходит служба. Может и Вам попробовать подойти в обычный день?
[quote=адвокат Ульянов]Если человек приходит в храм на экскурсию - по сторонам поглазеть да впечатлений поднабраться, то такой поход в храм болезненно будут воспринимать представители любых нормальных конфессий.[/quote] Почему? Это изучение другой религии, вот и все. Когда меня в Храме о чем то спрашивают-я отвечаю и не считаю вопрос неуместным и не считаю православие "не нормальной" конфессией. Мне рассказывали и показывали Тору, Коран - интересно. В костеле мне все объясняли, показывали тоже. Это история вероисповеданий, отличных от моего-при чем тут праздное любопытство. И впечатлений мне поднабираться не нужно-у меня их достаточно. Я попробую в другой день, спасибо. Да уж....мой вопрос закрыт, спасибо за участие. Очередной раз убедилась, что не стоит лезть в некоторые ветки.
Цитата:Если человек приходит в храм на экскурсию - по сторонам поглазеть да впечатлений поднабраться, то такой поход в храм болезненно будут воспринимать представители любых нормальных конфессий.
Любий шлях до релігії починається з того, що учень школи у віці 13-16 років туди заходить, аби поглянути з цікавості. І ніхто за це нічого не каже. Виключення з цього мабуть є євреї, але у них свої поняття щодо релігії. Але ради Бога - ніхто особливо до синагог і не поспішає.
адвокат Ульянов, цель - отвести глаза от действительного положения вещей и происходивших событий с ФО-П "Адамчук" с настоятелем Свято-Троицкого храма
писатель (29.11.2012, 18:02) писал:Друже Apologet. Там написано - ми довго думали про те - ставити листа чи ні. Але зважаючи на постать отця Олександра та події навколо церкви - поставили. Як на мене нехай буде , бо жінка ця права в наступному .
Я понимаю интерес СМИ. Но хотя бы в православной теме я бы не выбрасывал уток, а сначала узнал бы другую сторону. Я прихожанин Свято-Троицкого храма, очевидец событий собр[i]ния 31.10.2012, прекрасно знаю О. Александра Адамчука, нынешнего и.о. настоятеля а также многих тех прекрасных священников, которых о.Александр выгнал с храма и тех, кого до последнего времени продолжал угнетать...
Знаю я и авторов данной статьи, а также то, что некая р.Б. Лидия - не кто иная, как Лидия Фёдоровна - глав.бух и член приходского совета донедавна, кот. лично с о. Александром занималась фин. махинациями и т.д. Но опять же - зачем засорять флудом прекрасную тему, открытую адвокатом Ульяновым?
P.S. мне обещали достать видео с 31.10.2012, кот. я с удовольствием выложу для всех желающих, хотя ранее хотел выложить только для епископа Евлогия (ныне правящий архиерей в Сумах); P.P.S. о. Александр был отстранён за грубые нарушения ряда пунктов Устава УПЦ, ап. правил и канонов. Но с ним поступили по икономии, лишь почислили за штат, хотя согласно тех же канонов должны были применить акривию: лишить сана и не сейчас, а ещё при покойном владыке Тихоне.
Друже Apologet. Там написано - ми довго думали про те - ставити листа чи ні. Але зважаючи на постать отця Олександра та події навколо церкви - поставили. Як на мене нехай буде , бо жінка ця права в наступному .
Цитата:Святі отці! Де буде ваше благополуччя без пастви (або як сказано – народу?) Де будуть ваші іномарки, будинки, лютні та комфортабельні квартири. Любіть людей, як любить їх отець Олександр.»
Церква - файл - перекинув сюди, там можна справді прибрати все
Цитата: Цитата: За кого моляться у Свято-Троїцькій церкві?
Яке воно - рейдерське захоплення храму, або З чого все починалося і чим усе завершилося.
Невесела історія з отцем Олександром, який власними руками збудував Свято-Троїцьку церкву, що на електростанції, але опинився поза штатом і поза збудованим храмом, добігає невеселого кінця. Це – «смиренне» життя Кременчуцької єпархії Української Православної церкви Московського патріархату, про яке не говорять вголос і не знімають кіно. Життя це – захоплення храмів та проведення «революцій», після яких священиків, які виявилися винними, виводять зі штату єпархії. Натомість, віруючі, а таких у Свято-Троїцькій церкві набралося вісімсот, з останніх сил намагаються зробити все, аби не дати скривдити свого настоятеля. Але що можуть ці люди? Лише скаржитися та молитися, аби Бог почув їхні молитви і відновив справедливість. «Розуміючи всю міру відповідальності, не можу не сказати всю правду про події, які відбуваються у Свято-Троїцькій церкві. Дякую Господу за можливість захищати свого пастиря й чистоту Православ’я, але нині для мене це дуже гіркі дні. Нікого не звинувачую, але викладаю факти», - кременчужанка Лідія, парафіянки цієї церкви, принесла в редакцію листа, якого після довгих сумнівів – чи варто журналістам втручатися у справи священиків, ми все ж друкуємо.
Історія храму. Як усе починалося
«2005-го року єпископ Полтавський та Кременчуцький Філіп призначає отця Олександра настоятелем Свято-Троїцької церкви і затверджує проект Собору, будівництво якого має відбуватися на території церкви. Призначив не одразу, спочатку були перевірки, в тім числі і фінансові. І лише після того, як єпіскоп пересвідчився, що грошей у церкві не крадуть, остаточно затверджує отця Олександра настоятелем.
2008 рік
До Кременчука приїжджає єпископ Євлогій. Ерудований та інтелігентний єпископ розташовується у Свято-Троїцькій церкві у зв’язку з ремонтом Крюківського мосту. Єпископ Євлогій побачив на власні очі роботу священиків та парафіян Свято-Троїцької церкви, побачив в особі отця Олександра свого однодумця, також палаючого любов’ю до Господа та людей. В Успенській церкві єпископ Євлогій почав з вівтаря і жорсткої вимоги до проведення служб у відповідності зі Статутом. Окремі, хто вважав ці вимоги надто жорсткими, навіть добровільно пішли зі штату. Коли отець Олександр запитав єпископа Євлогія, чому йому заздрять священики, то почув таку відповідь: «Ваша діяльність звинувачує бездіяльність інших священиків, хіба це незрозуміло?»
2009 рік
Зміна архієреїв. Зі сльозами на очах проводжала вся єпархія єпископа Євлогія. Плакав і сам єпископ. На пост архієрея вже Кременчуцької та Лубенської єпархії призначено єпископа Володимира, який теж благословляє будівництво Собору. Опираючись на отця Олександра, як досвідченого господарника і великого молитвеника, єпископ Володимир об’їздив разом о. Олександром усю єпархію та ввів його до єпархіальної ради. Владика Володимир пропонує отцю Олександру розширити собор, залишивши проект у себе в єпархії. Проект будівництво собору до цього часу вже пройшов технічну експертизу.
Кінець 2009 року
Зміна архієреїв. Новий архієрей владика Тихон, нині покійний, побачивши Успенський собор у плачевному вигляді, приїжджає в Свято–Троїцьку церкву і приймає рішення перенести сюди Кафедральний Собор з Крюкова. Отцю Олександру пропонується бути прорабом на будівництві нового собору, одночасно йому відмовляють у посаді настоятеля Свято-Троїцької церкви. Церковна громада стала на його захист. Рада парафії на прийомі у епіскопа сказала, що іншого настоятеля їй не потрібно. На бесіді було присутні 14 священиків і єпископ Тихон запевнив раду парафії Свято-Троїцької церкви, що не буде чіпати ні церкву, ні її настоятеля. Але через 20 днів своїм Указом призначив двох священиків на службу в Свято-Троїцькій церкві й одного з них також назначив ключником. Парафіян була обурена і не пустила на службу жодного з призначених священиків. На нараді у мера міста Миколи Глухова, де був присутній єпископ Тихон, громада храму і отець Олександр попросили вибачення у єпископа та запросили його якомога частіше правити у Свято-Троїцькій церкві. Єпископ у свою чергу заявив, що жодних претензій ні до церковної громади чи отця Олександра у нього немає. Коли отець Олександр попросив повернути йому проект собору, єпископ Тихон відповів, що проекту у нього немає. Під час передачі документів єпархії проект собору зник. Вартість проекту півмільйона гривень. Чи відвідував би нашу церкву в подальшому єпископ Тихон – невідомо. Господь сам розпорядився, покликав його до себе. Вічна йому пам’ять. Уся парафія Свято–Троїцької церкви молиться за нього.
2011 - 2102 роки
Владика Миколай призначає в наш храм нового недавно рукоположеного клірика на читання сорокоуста. Призначаючи цього клірика в Свято-Троїцький храм, єпископ говорить отцю Олександру, що той буде на стажуванні, а далі у парку «Депутатському» будуватиме храм. Однак в Указі про це не говориться. Мова лише про призначення нового священика кліриком Свято-Троїцької церкви. Отець Олександр з радістю приймає нового священика. Новий клірик натомість повів себе дещо амбітно, ігноруючи настоятеля й даючи свої вказівки. Він постійно підкреслює, що є людиною єпископа і дійсно супроводжує його в його служінні по єпархії. Налаштовуючи священиків Свято-Троїцької церкви проти отця Олександра, новоспечений клірик сам представляє до нагород священиків Свято-Троїцької церкви. Начебто у храмі немає настоятеля і немає благочинного. Одному зі священиків присвоюється черговий сан, якраз тому, який 2006 року приватизував службову квартиру і чотири роки після цього не міг влаштуватися за межами єпархії. Гірше, що за час служби в ці роки священик, на жаль, не виправився. Одного разу він так напився, що навіть не зміг зателефонувати в храм і попросити про заміну на службі. Це робили працівники іконної лавки. Новий клірик продовжує налаштовувати священиків проти отця Олександра. І мова вже тут про такі буденні речі, як скошення трави на території, що поряд із храмом. Врешті-решт ситуація загострюється – новий клірик умовляє колектив церковного хору йти до єпскопа і скаржитися на отця Олександра. Далі починаються ревізії. Спочатку перша, в якій бере участь благочинний, головний бухгалтер єпархії і її казначей. Однак, за висновками ревізії, ніяких зауважень немає, акта ревізії теж немає, як і, до речі, Указу єпископа, який підтверджує повноваження цієї комісії. Далі друга ревізія і вимога до отця Олександра – звільнити свого бухгалтера. Друга ревізія, під час якої шукають якийсь неіснуючий рахунок церкви, відбувається, і вже після неї бухгалтеру церкви двічі телефонують уночі додому з вимогою «здати настоятеля», інакше переб’ють ноги. Через деякий час єпископ викликає отця Олександра. Рада парафії церкви їде з ним, однак єпископ Миколай раду не приймає, бо йому потрібен лише настоятель. «Перед входом особа, наближена до єпископа, заявила: ви що, отець Олександр, попухли? Ми вас одного викликали, а ви привезли цих. Ми вам покажемо». Рада церкви не пустила одного отця Олександра до єпископа і той був вимушений прийняти всіх нас. І перше, що ми почули, – нас розгонять, як перед тим розігнали парафіяльну раду Свято-Успенського собору. Ми намагалися достукатися до єпископа, але марно. 23 жовтня в єпархію знову викликають отця Олександра. Там його тримають півтори години, а потім з ящика столу дістають Указ єпископа про зняття з посади та вручають священику. Увечері цього дня отець Олександр потрапляє до кардіології Третьої міської лікарні з серцевим нападом. Рада парафії церкви починає збір підписів парафіян на захист настоятеля. А вже 31 жовтня почалося – «круті хлопці», міліція, сварка з подальшою заміною замків та рештою всього, що в миру називається гучним скандалом або рейдерським захопленням храму. Але хочу запитати: за що зняли отця Олександра? За те, що збудував храм, навів порядок на території, за те, що любив свою паству, а паства любила його? Можливо, за те, що Свято-Троїцька церква постійно допомагає монастирю Антонія і Феодосія в Потоках, Козельщинському монастирю чи дитячому психоневрологічному диспансеру, що у Крюкові? Можливо, отця Олександра зняли за те, що він постійно допомагає сільським батюшкам у становленні їхніх парафій речами та іконами? За те, що, палаючи любов’ю до Господа, завжди виносить його плащаницю босим, або за те, що у Свято-Троїцькій церкві найдешеві треби в усьому місті? За те, що, стоячи поруч з парафіянами на колінах, він молиться за їхніх близьких. Старший священик у своєму інтерв’ю журналістам сказав: у церкві не повинно бути демократії і вибудував структуру церкви: патріарх, митрополит, архієрей, священики, ну й нарешті люди. От тільки забули сказати при цьому, що в церкві спочатку має панувати любов. Але де вона, ця любов? «Христос каже про пастиря, який виводить овець своїх на щедрі пасовиська і «йде перед ними, а вівці за ним ідуть, бо знають голос його» (Ін.10.4) В Указі єпископа про зняття отця Олександра з посади не обґрунтоване жодне речення: недобросовісне виконання своїх обов’язків, непослух єпископу, заклик до бунтарських дій. 800 парафіян Свято-Троїцької церкви своїми підписами засвідчили, що цього ніхто не чув і ніяких закликів до бунтарства не було. Їх і не може бути. А от коли паства, яку потрібно любити, а не розганяти, дозволила собі відкрити рот… Святі отці! Де буде ваше благополуччя без пастви (або як сказано – народу?) Де будуть ваші іномарки, будинки, лютні та комфортабельні квартири. Любіть людей, як любить їх отець Олександр.»
На жаль - не можна подивитися. Щось не відкривається. Але не ліземо ми в справи церкви, бо це непотрібно. Однак у всіх є очі та вуха. І оце речення - воно залишається актуальним.
Цитата:Святі отці! Де буде ваше благополуччя без пастви (або як сказано – народу?) Де будуть ваші іномарки, будинки, лютні та комфортабельні квартири
писатель (29.11.2012, 19:30) писал:На жаль - не можна подивитися. Щось не відкривається. Але не ліземо ми в справи церкви, бо це непотрібно. Однак у всіх є очі та вуха. І оце речення - воно залишається актуальним.
Цитата:Святі отці! Де буде ваше благополуччя без пастви (або як сказано – народу?) Де будуть ваші іномарки, будинки, лютні та комфортабельні квартири
вот о.Александр этого и лишиться. У 90% из присутствовавших насобрании 31.10.2012 священников нет вообще машин. А у о.Александра их 2
гражданин
старейшина