[quote=Старший сержант запаса]а разъезд ближе к Столыпинской[/quote] Столыпинская - это Констаниновская-Зелёная? Я не нахожу её на плане и у Лушаковой то же.
Итак, проведя небольшие мат. расчеты получаю. Все трам. колеи были узкоколейными и однопутными. Первый маршрут. На всем пути следования можно встретить два разъезда. Получается что по первому маршруту на линии может находится три, либо четыре вагона одновременно. Принимаю четыре вагона. Второй маршрут. Тоже встречаем два разъеда. Соответственно тоже четыре вагона. Третий маршрут. Разъездов нету. Получается один вагон. Суммирую. 9 вагонов. В депо насчитывалось 16. Остается 7 вагонов которые не использовались. Зачем они нужны были? На подмену? Еще. На фотографиях встречается вагон с номером 27. Соответственно депо успело получить и списать некоторые вагоны. У кого какие еще мысли будут?
Tezey, Боюсь, что ваши расчеты не совсем верны. Разъезды, которые есть на фотках, не обязательно все. Скорее всего были на маршрутах ещё, только в кадры фотографов не попали. Если бы выяснить интервалы движения, тогда уже точнее можно вычислить количество вагонов. Следует учитывать тот факт, что кольцо \"3-ки\", то же разъезд. Нумерация вагонов может не совпадать с количеством вагонов в парке: переданы из других городов, вернулись с ремонта и получили новую нумерацию и т.д.
Iva писал:Следует учитывать тот факт, что кольцо \"3-ки\", то же разъезд
А толку от того разьеда? При условии что на маршруте нет больше разьездов, и что на маршруте будут два вагона, то один из них должен будет стоять на кольце и ждать пока второй приедет. То есть, фактически тот же один вагон на маршруте.
Но как мне кажется, на каждом маршруте было по 5 вагонов. Получается что 15 вагонов в работе, а один стоит в депо как резервный.
Iva, Я этого и не отрицаю. Сумарно на маршрутах было меньше вагонов.
Еще один момент. Зачем нужно было кольцо на Соборной площади, если вагонам не требовалось разворачиваться, так как они были двухсторонними? Так как по тому кольцу частично проходил и первый маршрут - возможно, что то кольцо было разьездным и для первого маршрута? Были еще где-либо служебные ветки и сьезды? Так как третий маршрут был отрезан от депо, то где то, по идее, должен был быть служебный сьезд. Хотя как вариант для сьезда использовали то самое кольцо на Соборной площади.
Tezey, Я, думаю, как раз на Соборной площади и производился переход с линии маршрута №1 на маршрут № 3. Скорее всего это было не кольцо (круг), а большой разъезд. Но это всё "гадание на кофейной гуще". Нужны документы. Реальная схема маршрутов, реальные графики движения и т.д. Без "исходников" мы можем только предполагать. Но и на том, что есть, у нас кое, что реальное получилось! По крайней мере я теперь чётко представляю как ездили трамваи в нашем городе 100 лет назад!
Статья из "Вестника Кременчуга" В принципе все уже сказано но есть и чуть нового. Фото сброшу ИВЕ так как не имею возможности выкладывать фото.
Куди поїхали кременчуцькі трамваї? Олена Ліпочко У цьому році виповнюється 110 років, як перші трамваї задзеленчали на вулицях Кременчука. Лише 18 років вони бігали вулицями Кременчука. І хто знає, може і сьогодні б кременчужани користувалися цим міським транспортом якби більшовики не продали колії і вагони до Саратова Напередодні дня міста «вк» вирішив відшукати візитівки Кременчука, які зникли у вирі часу
У1899 році бельгійське акціонерне товариство трамваїв і використання електроенергії побудувало в Кременчуці трамвайні колії, електростанцію і депо, яке знаходилося біля підніжжя Піщаної гори (зараз там знаходиться електростанція). - 16 трамваїв їздило вулицями Кременчука, - розповіла Олена Коваленко, заввідділом дожовтневого періоду міського краєзнавчого музею. - Маршрутів було лише три, та вони охоплювали весь центр міста: Гречківка- вул. Сінна (Халаменюка) - вул. Олександрійська (Першотравнева) - вул. Херсонська (К.Маркса) -Катериненська (Леніна) - Соборна площа (Перемоги). На Соборній площі був роз'їзд, звідки трамвай рухався за маршрутом: вул.Катериненська - вул.Столипінська (Пролетарська) - вул.Весела (1905 року) вул.Харчова (Шевченка) – вул. Катериненська і далі в зворотному напрямку. Трамвайні колії та опори, вишукані дерев яні і , металеві зупинки робили місто неповторним і не схожим на інші повітові міста. Кременчуцькі робітники ходили пішки. Та виявляється, їздити на цьому електротранспорті міг дозволити не кожен кременчужанин. - Квиток на трамвай коштував 5 копійок, а зарплатня кваліфікованих робітників у Кременчуці на початку минулого століття була 10-12 карбованців. Прості ж робітники отримували і того менше, - розповіла Олена Коваленко, -Тож не кожен міг користуватися трамваєм. Дорого то дорого-але більше 2-х мільйонів па сажирів перевозили кременчуцькі трамваї за рік. Адже за проїзд на однокінному візнику доводилося викладати від 20 до 75 копійок, в залежності від відстані та часу доби. А це вже і деяким чиновникам було невигідно. Від Дніпра до Волги. І дзеленчав би трамвай на вулицях нашого міста, якби не жовтнева революція, а потім громадянська війна: розруха, безлад в країні. У 1917 році зупинилися кременчуцькі трамвайчики назавжди.- Замість того, щоб відновити трамвайний рух, всі трамвайні вагони і електроустаткування в 20-тих роках минулого століття продали російському місту Саратову. І вже на берегах Волги бігали наші наддніпрянські трамваї. Вулицями Кременчука поїхали автобуси. Їх рух налагодили в 1927 році. Пам'ять про трамваї залишилася лише в старих пожовклих листівках і фото в експозиції міського краєзнавчого музею. Та дехто із корінних кременчужан зізнається, що буваючи у справах у містах, де є трамваї, по-особливому щемить серце, коли чують їх веселий дзенькіт Саме так, напевне, озивається у душі ностальгія минулим.
гражданин
гражданин
гражданин
старейшина