писатель (16.09.2011, 23:14) писал:Іва - в газеті вас прославив. З понеділка робитиму вас популярними в Інеті. Почнемо з обласних сайтів
Для начала надо принести извинения Лушаковой А.Н. , фамилия которой фигурирует в статье газеты ,,Программа Плюс,, за 16 сентября 2011 г. (Кстати, статья не подписана фамилией автора. ), да на первой странице ближайшего выпуска газеты.
Сканы фрагментов статьи
Лушакова на месте описываемых событий не присутствовала, о них ничего не слышала, да и работает она не директором краеведческого музея,а доцентом кафедры украинознавства в университете им. Остроградского. Так, что дерьмо предназначенное для власти, для Бышенко и других оказалось в штанах безымянного автора статьи, а еще на уважаемых людях ,не имеющих к этому делу никакого отношения вообще. О том, что автором умалчивается (вероятно по недомыслию) главный побудительный мотив поиска останков солдат (постоянное и регулярное разграбление могил неизвестными лицами, в том числе и могил упомянутых солдат) я уже не говорю.
Для вас - виправлю на Гайшинську. Не питання . Але для області дещо допишу
(постоянное и регулярное разграбление могил неизвестными лицами, в том числе и могил упомянутых солдат) Яке пограбування, вам же чітко сказали працівники СКРП - ніхто і нічого на таку глибину не копав
А.Бышенко (19.09.2011, 08:28) писал:Лушакова на месте описываемых событий не присутствовала, о них ничего не слышала, да и работает она не директором краеведческого музея,а доцентом кафедры украинознавства в университете им. Остроградского.
Это кошмар Я имею в виду очередной "проФФесионализм" прессы.
Офіційна частина святкування 440-річчя Кременчука - під загрозою. Традиція радянських часів, коли людям кажуть, що війна триває і досі, бо останній солдат не похований, тож терміново потрібне поховання, - нині може бути зірваною. А без цього свято не буде таким масштабним, як планувалося. Звісно, чиновникам можна обійтися покладанням квітів та зустрічами з ветеранами, але є традиції радянських часів. Саме вона під загрозою, бо не вдається у достатній кількості набрати праху тих, кого мають перепоховати. У плані святкування 440-річчя з дня заснування міста - урочисте перепоховання солдатів Радянської Армії на прізвища Тетерещенко та Кондратьєв. Нова ініціатива мерії та краєзнавців - провести перепоховання їх останків з кладовища, що у мікрорайоні "Озерний", до братських могил №1 та №2. Тим більше, що прізвища цих бійців на табличках уже є. Але у цій справі є застереження. За всіма довідками, перепоховання вже давно зробили й без участі нинішніх керівників міста. Це засвідчено підписами та печатками. Сам же пам'ятник бійцям, який хоч і було зроблено з чужих надгробних каменів, залишався таким собі військовим обеліском. І нагадував він більше не про поховання військових, але про саму війну. Про те, що вона була, про те, що на ній гинули захисники.
І що знаходимо?
Старе, покинуте кладовище на артскладах. Тут минулого тижня працівники спецкомбінату ритуальних послуг, врешті-решт, розкопують два поховання солдатів Радянської Армії, яких мають перепоховати за два тижні. Справу розкопок (у СКРП немає археологів) проводять під контролем самих чиновників мерії. Головний експерт - директор музею Алла Гайшинська. Керує процесом краєзнавець і колишній заступник міського голови Анатолій Бишенко. Отже, копаємо першу могилу, де мав бути похований військовий Тетерещенко. Він загинув 07.01.1944 року. Кремезний чоловік з лопатою стрибає у яму і дослідження почалися. Копач дістає кістки та череп. Але кістки більше нагадують порох. У землі ніяких ознак військового поховання. Ні військових гудзиків, ні медальйона з прізвищем, ні залишків армійського ременя. У краєзнавця Анатолія Бишенка з цього приводу одна думка. Можливо, тіло вбитого було засипано вапном. Інакше усе б збереглося б краще. Або хоча б так як залишки наших попередників, які були поховані біля готелю "Кремінь" 250 років тому. Твердження керівника музею Алли Гайшинської дещо інше. Вапном в часи війни засипали масові поховання, хоча, можливо, все. Тож з чим в цьому випадку мають справу "археологи" з СКРП - незрозуміло. Втім, шанси знайти прах того, кого перепоховають точно, ще є. Інше захоронення - бійця Кондратьєва, який загинув у нашому місті 21 березня того ж 1944 року. Тож увага копача до другого поховання. Однак те, що знайшли в цій домовині, яка мала належати померлому бійцю, приносить ще більше розчарування. Копач витягує кістки, які аж ніяк не можуть належати воїну Радянської Армії. До того ж сама труна оббита бахромою, а так у роки війни точно нікого не ховали.
Куди подінемо знахідки?
Отже, пошуковики під наглядом міліції та працівника прокуратури все витягають на світ божий. Однозначно вже й є сформована експертом думка - другі останки не можуть мати ніякого відношення до військових часів. Що ж робити зі знайденим? "Дитячі останки перепоховаємо у домовині, як безрідну людину. А з залишками дорослого потрібно вирішувати", - говорить "Програмі плюс" - працівник комбінату ритуальних послуг. Але тут відразу з'являються питання. Для чого витягувати зі старої могили кістки, аби потім їх перепоховати як бомжа. За 5 років таке перепоховання заросте бур'яном. Ще через десять у цю ж яму закопають нового небіжчика. Кому в такому випадку це буде моральним уроком? І яким це висновком буде для всіх нас? Інше - про долю самого пам'ятника бійцям, який більше є нагадуванням про Велику Вітчизняну війну. Цього обеліска вже не буде. Таблички з нього знімуть. Самі камені залишать. Чи не варто було б усе-таки поставити на цьому місці новий військовий обеліск, присутні не говорять. Так само не говорять і про інші питання. Одне з них - для чого перетягувати небіжчиків з одного кладовища на інше? Що ми цим маємо довести і кому? І чи не краще взагалі було б не лізти у ці справи й не розкопувати старого кладовища, останнє поховання на якому датується 40-ми роками минулого століття. Тим більше, що тут немає ніяких археологічних цінностей, окрім кісток наших попередників.
Копати й ще раз копати
Заступник міського голови Віталій Малецький, який опікується у місті питаннями культури, переконаний, що все таки на кладовищі потрібно було копати, не зважаючи на моральність та загальні християнські традиції. Перше, що він стверджує, - родинне поховання, а завжди у нас ховають дітей разом з батьками, в цьому випадку не зруйноване. "Ви ж розумієте, що дитина могла бути похована окремо від своїх батьків. Але там справді була губна гармошка, медальйон. Це поховання свідчить, що воно зроблене не за військових часів", - каже віце-мер. Однак на уточнююче запитання: де гарантія, що кістки малого розміру не витягли саме з родинного поховання, - відповіді від заступника мера немає. Лише загальновідома інформація, що ця територія - одне велике кладовище. "Однак ці розкопки були потрібні, хоча б для того. аби встановити, хто саме під пам'ятником лежить", - говорить Віталій Малецький. Про те, що у мерії є всі довідки та рішення міськвиконкому, за яким перепоховання вже відбулося (тобто інколи можна було довіряти написаному його попередниками), заступник мера мовчить. Тож що ж шукали чиновники у старих могилах й для чого порушували всі закони християнства та турбували мертвих - незрозуміло. Єдине, що каже віце-мер, - про некрофілію (любов до небіжчиків) у цьому випадку не йдеться. А кістки (ймовірно, дитини чи підлітка), які знайшли, й справді поховають удруге - як останки безрідної людини. Але хто про це просив?
P.S.
“Викопані у Кременчуці останки належать людям, які померли наприкінці 19 – початку 20 сторіч. Йдеться про прах дитини віком орієнтовно 12 років та старої людини, віком орієнтовно 70 років”, - зазначив “Програмі плюс” головний археолог області Олександр Супруненко.
Олександр Курилов “Програма плюс”
Так нормально ? Ну і слава Богу, бо копати дитячі могили – це не кошмар.
Как всегда- вечная путаница чего-то или кого-то с кем-то, любовь к броским словечкам, замаскированная трусостью ( употребление слов,могущих показаться обидными, со знаком вопроса,чтобы прикрыть свою ,..от законно полагающегося пинка), ну и обман трудящихся . Желтая пресса местного разлива.
Ну то хто б сумнівався. Звісно путаниця і все неправильно написано. Подумаєш - кістки витягли з гробів. Але ви копайте хлопці - кладовищ у нас багато
У нас не жовтий розлив лише в одному випадку - коли місцеві краєзнавці пропонують перепоховати віце-адмірала Мілонаса під пам"ятником "Борцям за владу рад"
писатель (19.09.2011, 16:30) писал:Ну то хто б сумнівався. Звісно путаниця і все неправильно написано. Подумаєш - кістки витягли з гробів. Але ви копайте хлопці - кладовищ у нас багато
У нас не жовтий розлив лише в одному випадку - коли місцеві краєзнавці пропонують перепоховати віце-адмірала Мілонаса під пам"ятником "Борцям за владу рад"
Но при этом не путают Милонаса с редактором "Программы плюс". А вторых,опять вы врете,как последняя .... Я ведь предлагал не под памятником,а РЯДОМ с ним,использовав эту площадку,где есть уже памятник,как неб.некрополь.
Конешно ж поруч , які питання. Некрополь на площі Перемоги або поруч з нею. А чому не біля памятника Леніну? А чому не посередині самої площі ? Копать, так копать
вы уж извините, что вас перебиваю, но, граждане, мы все живем на чьих-то останках! за столько лет существования земли множество людей рождались и умирали.. так что теперь - по воздуху передвигаться, чтоб не дай бог наступить на чье-то захоронение?
чушь это все
захоронения должны быть нетронуты только в одном случае - если за ними следят родственники или неравнодушные к умершим люди. к памятникам приходят люди надеясь почтить бойцов, их там нет. если уж так сложилось - выход один - мемориальная доска, а останки на общее кладбище. на арт-складах действительно будет скоро просто свалка и вам, писатель, не будет потом стыдно за ваши требования оставить все как есть?.. думаю не будет, потому как пока тема жива - она задевает.. а потом становится все равно...........
пенсионер
старейшина