Кременчук

прокіп (21.09.2012, 22:57) писал:де можна почитати в оригіналі?

В Москве или в Питере. Где еще сохранятся старые книги?[

прокіп (21.09.2012, 22:57) писал:Пацан (означає "малий поц"), на стику 16 та 17 столітть не тільки лінкорів, а й парусних лінійних кораблів (що не одне й теж) ще не було.

Старая дубина, а "Мэри Роуз" это что? , А другие коорабли?
Вот на это посмотри дубье позорное?
http://www.museum.ru/museum/ships/expo7n.htm
Это что- струг или чайка ? Или все-таки парусный линкор? А это 1536 год. Дальше- больше к перелому веков стали они.
Один специалист их не заметил и продемонстрировал свою воспитанность .

Да и про Петра I.

При посещении Лондона он пообщался по поводу реорганизации российской монетной системы со скромным чиновником - главой Монетного двора. Звали этого чиновника - Исаак Ньютон.

По итогам визита Английское Королевское Общество передало в дар русской науке свой архив - сотни предметов и инструментов включая приборы Роберта Гука. Этот архив стал основой для Питерской Кунсткамеры.

При посещении Голландии Петр I закупил множество морских и астрономических приборов, хронометров, нанял мастеров для их производства в России. Среди нанятых были ученики Гюйгенса.

Также Петр I несколько раз посещал Германию для встреч с Лейбницем. Более того Лейбниц занимался вербовкой ученых по всей Европе для организации Российской академии наук.

Надеюсь, прокіп что вам как инженеру эти имена о чем нибудь говорят.

Так что у Петра хватало умных людей из научных кругов Европы, которые тогда уже на десятилетия опережали отсталую захолустную Украину.

прокіп (21.09.2012, 22:57) писал:Яке це відношення має до її маленького інтелекту та впливу на масу кінноти та піхоти, що ми тут аналізували?Цитата:

Прокопам не понять. Они уже все знают.

прокіп (21.09.2012, 22:57) писал:Попробуйте прив'яжіть це до попередньогоЦитата:

Да очень просто. Меншиков бил регулярную армию в полевых сражениях. А Пугачев ЛИЧНО от регулярной армии терпел одни поражения.
Его атаманы пару раз выигрывали бои,а он -нет. Поэтому неграмотность не дает возможность быть полководцем сама по себе.
Что и продемонстрировал прокоп который раз на своем примере.

Цитата:А корабли Великой Армады

Іспанської чи монгольської? Ужасть! Тупі та ліниві. Замість того, щоб заглянути хоч в Віку, будуть тут спорити до ранку. ЛІНКОРИ появилися на стику 19 та 20 століття, а

Цитата:"Мэри Роуз"

була не лінкором, а караккою.

Цитата:Да и про Петра I.

При посещении Лондона он пообщался по поводу реорганизации российской монетной системы со скромным чиновником - главой Монетного двора. Звали этого чиновника - Исаак Ньютон.

По итогам визита Английское Королевское Общество передало в дар русской науке свой архив - сотни предметов и инструментов включая приборы Роберта Гука. Этот архив стал основой для Питерской Кунсткамеры.

При посещении Голландии Петр I закупил множество морских и астрономических приборов, хронометров, нанял мастеров для их производства в России. Среди нанятых были ученики Гюйгенса.

Также Петр I несколько раз посещал Германию для встреч с Лейбницем. Более того Лейбниц занимался вербовкой ученых по всей Европе для организации Российской академии наук.

А після цього він в силу свого невігластва не міг контролювати їх діяльність. А вчені їхали в Московію на запах награбованих в Україні грошей.

Цитата:которые тогда уже на десятилетия опережали отсталую захолустную Украину.

Та коли суздальці ще з дерев не злазили, українці вже керували найстарішим європейським університетом в Болоньї, вчили Коперніків. Почитай про Ю Дрогобича. Підрахуй відсоток українців-професорів в Московії в часи Петра.

Цитата:Да очень просто. Меншиков бил регулярную армию в полевых сражениях. А Пугачев ЛИЧНО от регулярнойармии терпел одни поражения.
Его атаманы пару раз выигрывали бои,а он -нет. Поэтому неграмтотность не дает возможность быть полководцем сама по себе.

Чи ... , чи зовсім не має логіки? Йшлося про твою теорію неможливості керувати тисячами піхоти та кінноти без достатньої освіти (інтелекту). Я крім Жанни та Пугачова наведу ще десятки прикладів видатних командирів з історії громадянських воєн, які без освіти командували тисячами воїнів.

прокіп (21.09.2012, 23:26) писал:Іспанської чи монгольської? Ужасть! Тупі та ліниві. Замість того, щоб заглянути хоч в Віку, будуть тут спорити до ранку. ЛІНКОРИ появилися на стику 19 та 20 століття

Термин «линейный корабль» возник во времена парусного флота, когда в бою многопалубные корабли стали выстраивать в линию — так, чтобы во время своего залпа быть повёрнутыми противнику бортом, ведь наибольший урон цели наносил одновременный залп всех бортовых орудий. Такая тактика называлась линейной. Построение в линию во время морского боя впервые стало применяться флотами Англии и Испании в начале XVII века.

Их предшественниками были тяжеловооруженные галеоны, каракки и так называемые «большие корабли». Первым специально построенным артиллерийским кораблем иногда считается английская каракка «Мэри Роуз».

Так что каракки и галеоны в силу применяемой ими линейной тактики были линкорами.

[quote=прокіп|21.09.2012, 23:26]Іспанської чи монгольської? Ужасть! Тупі та ліниві. Замість того, щоб заглянути хоч в Віку, будуть тут спорити до ранку. ЛІНКОРИ появилися на стику 19 та 20 століття, [/quote]
Не вертите задницей.
И не прикидывайтесь.
Вот что такое парусный линейный корабль.
Парусные линейные корабли характеризовались следующими особенностями: полным водоизмещением от 500 до 5500 тонн, вооружением, включающим от 30[1]—50 до 135 орудий в бортовых портах (в 2-4 деках), численность экипажа составляла от 300 до 800 человек при полном укомплектовании.
Теперь про "Мэри"
На трех сплошных палубах (что явилось в то время новшеством) была установлена мощная осадная артиллерия - 39 больших и 53 малых орудия, предназначенных для ведения морского боя. Однако корабль погиб без боя, в гавани. 11 (21) июля* 1545 года английская эскадра готовилась к выходу из Портсмута навстречу приближающемуся к Британии французскому флоту. После подъема брамселей корабль внезапно начал крениться, потом лег на правый борт и через две минуты затонул, хотя море было спокойным и ветер умеренным. Причина катастрофы - плохая остойчивость судна из-за перегрузки артиллерией. Из 700 находившихся на борту моряков и солдат морской пехоты спаслись всего 40.(с)
И что мы видим- тождество устройства.

А то, что линейный корабль -более поздний термин- это как-то всем известно.
quote=прокіп|21.09.2012, 23:34]Чи ... , чи зовсім не має логіки? Йшлося про твою теорію неможливості керувати тисячами піхоти та кінноти без достатньої освіти (інтелекту). Я крім Жанни та Пугачова наведу ще десятки прикладів видатних командирів з історії громадянських воєн, які без освіти командували тисячами воїнів.[/quote]
Дубина начинает путать образование и интеллект.

Человек без образования может командовать войсками, но,чтобы это было эффективно , он должен проявить тот самый интеллект, который не тождественен образованию. А есть свойство человеческого мозга.
Или задействовать чужой интеллект- начальника штаба, например.
Поэтому народный вожак без интеллекта не может регулярно побеждать.
А если интеллект у него есть,он будет учиться. Не сидя за партой. А получая советы,
Практикуясь,читая книги. Пользуясь интеллектом начштаба.

Коли люди не розуміють різницю між "лінійним парусним кораблем", які появилися лиш в 17 столітті та "лінкорами", які з'явилися лиш сто з невеличким років назад, то чи варто з ними дискутувати про різницю між Московією та Руссю. Краще повернуся до історії кременчуцького краю та України.
В середині 17 століття таке унікальне явище як козацтво зникло. Цьому допомагало зникнення вільних територій (Дике поле) та все більше ігнорування козаками головного правила статуту, встановленого Д.Вишневецьким - "або плуг, або шабля". З появою такого руйнуючого фактора в козаків, як гроші та господарчі угіддя, почав зникати головний аспект козака (по тюркськи - "вільна людина) - НЕЗАЛЕЖНОСТІ. Якщо ще Сагайдачний регулював цей фактор, не допускаючи жлобства в козацьке середовище, то потім козака все більш відволікала тяга до грошей, хуторів, які робили з воїна роздвоєну особистість. Якщо при Сагайдачному козаки зневажливо відносилися до грошей, роздаючи їх без сумніву нужденним (на козацькі гроші з допомогою П.Могили відновлювалася церковна структура та учбові заклади при ній), то потім вже гроші почали відігравати більшу роль ніж військова звитяга та доблесть. Якщо до цього справжній козак нікому НЕ СЛУЖИВ, а міг лиш по певній домовленості допомогти комусь в військовій справі, то потім він вже ставав звичайним найманцем за гроші, починаючи з запровадженого королем рєстру.
Отже до так званої "руїни" Україну довели безперервні війни на всі боки, які знесилили економіку та дух народу, та загнивання головного стовпа боротьби за своє існування - козацтва. Ще одним фактором попадання в страшну неволю було незнання старшиною війська та церковного духовенства сусіда з півночі. Попри доволі розвинуту військову розвідку в Б.Хмельницького він абсолютно не уявлав стан культури та ментальність москалів. Навіть турків з татарами козаки краще знали, бо той же Хмельницький побував там в полоні. А ось суздальці були по суті "терра інкогніто", бо українці останні століття були в європейських ВКЛ та Речі Посполитій, а москалі варилися в Золотій Орді та її залишках. Тому оте напівсліпе "єдиновірці" й штовхнуло Україну в відчаї до зближення з цим угро-фінським народом, який перейняв з Русі мову з грамотою та релігію. Українці не знали, що москальська релігія в складі Золотої Орди набула геть сурогатного вигляду, церковна еліта цього народу була малограмотною та варварською. По суті та церква служила не Богові, а "хану и отечеству".
Вже за який рік Хмельницький зрозумів свою помилку, яку потім взявся виправляти Виговський, про що було сказано раніше. Гниль козацької старшини привела до ряду "чорних рад", розконцентрованості і протистояння верхівки, чим скористався новий загарбник. Після Конотопської битви, коли москаль пішов війною на так званого союзника, вже не діяли якісь рівноправні домовленості. Козацька гниль підписувала "договори" під диктовку загарбників. А гниль цю допомагала плодити Московія. Вона діяла в дусі культури свого вчителя-монгола - виявляла слабку ланку, підкупляла її та зачисляла в яничари, а тих, хто противився цьому, вбивала чи знешкоджувала іншим чином.
Та ситуація кінця 17 століття мені нагадує теперішній стан України. Та ж гниль верхівки, ті ж методи залишків колоніального режиму з вбивствами, підкупом, знешкодженням тюрмою. До речі, з тих часів пішов вислів "язик тебе до Києва доведе". Окупаційний москальський режим встановив жорсткий контроль над українським суспільством. Навіть за висловлювання проти загарбників людей запроторували за грати київської лук'янівської в'язниці. Такого деспотизму Україна ще не бачила за свою історію. Колоніалізм поляків вже згадувався як рай.

Цитата:он должен проявить тот самый интеллект, который не тождественен образованию.

ось приклад продовжуючого невігластва москалів. В ХХІ столітті при інтернетах, сурогатних дипломах та мобілках він до цих не знає, що інтелект породжується освтою.

ІВАН МАЗЕПА.
Це була високоосвічена людина-інтелектуал. Він знав німецьку, латинську, французьку, італійську, турецьку мови, добре орієнтувався в перипетіях політичного життя всієї Європи.

У внутрішній політиці І. Мазепа спирався на старшину, дбав про її становище, намагаючись створити в Україні національну аристократію і з її допомогою вести боротьбу за повну автономію України. У його планах було також забезпечення надання дворянам європейської освіти. Водночас він дбав і про захист інтересів народних мас, обмежував апетити старшини, зокрема встановивши максимальну панщину Два дні на тиждень. У 1691 р. гетьман видав новий універсал, яким забороняв перехід козаків у селянський стан, а селянам дозволялося подавати до суду скарги на панів. Гетьманськими постановами скасував і найбільш обтяжливі податки. Коли внаслідок воєнних дій було сплюндровано Чигирин, Мазепа продав одне із своїх сіл і виручені гроші Передав мешканцям, котрі втратили свої житла і майно. Цей благородний вчинок, погодьмося, заслуговує на увагу хоча б через те, що гетьмана дехто виставляє як загребущого багатія-магната, котрий заради грошей міг піти на все. Не випадково поляк Еразм Отвіновський писав, що гетьман "в усього народу... був у шанобливій любові та побожній повазі". Це зазначав і французький посол Жан Балюз, котрий в одному чернігівському літописі залишив лаконічний запис: "Добре було життя за Мазепи. Най кості його святяться".

Одним з важливих напрямів внутрішньої політики Мазепи була культурно-просвітницька діяльність. Як щедра і добра людина, Мазепа значну частину своїх особистих прибутків вкладав у розвиток української освіти, науки, мистецтва, архітектури, літератури, книгодрукування, справедливо вважаючи, що лише в такий спосіб можна зрівнятися з європейськими державами. Як покровитель православ'я, він будує по всій Гетьманщині за свої кошти близько 20 чудових церковних храмів, споруджених у пишному стилі, який часто називають мазепинським, або козацьким, бароко. Багато старовинних храмів княжої доби було реконструйовано. Серед них такі величні споруди, як церкви Миколи і Богоявленська в Києві. Значно оновив гетьман і славнозвісні Софійський собор у Києві, Успенський собор Києво-Печерської лаври та Михайлівський собор Видубицького монастиря. На добу гетьмана припадає розквіт і Києво-Могилянської академії, яку Мазепа взяв під свою опіку. Завдяки його підтримці споруджено нові корпуси і збільшено до 2 тис. чисельність студентів. Цариною культурницької діяльності Мазепи була друкарська справа. Видання мазепинської доби — одні з кращих українських книгодруків. Сам гетьман мав найкращу в Україні бібліотеку й обдаровував книжками монастирі, церкви, окремих осіб. Ім'я цього великого будівничого і мецената стало знаним навіть на Сході: його коштами надруковано арабський переклад Євангелія, а церкві Святого гробу в Єрусалимі він передав дорогоцінні дари. До речі, срібний вівтар з ім'ям Мазепи та його гербом і досі зберігається в Єрусалимі. Така цілеспрямована і всеохоплююча культурна діяльність І. Мазепи дозволяє говорити про неї не просто як про меценатство, а як про сплановану далекоглядну державну політику. Саме про це в нашій літературі з відомих причин, на жаль, писалося раніше дуже мало.

У своїй зовнішній політиці Мазепа, незважаючи на союз Москви з Польщею, приховано й обережно, але виразно спрямовував вістря своєї політики проти Польщі, сподіваючись відірвати від неї Правобережну Україну. За єдину реальну основу тогочасної української політики Мазепа вважав союз з Москвою і забезпечення максимально можливої автономії України. І заради того, щоб здобути від Польщі Правобережжя, а від Туреччини і Криму степову смугу між Чорним та Азовським морями, він установив зв'язки з молодим царем Петром І, котрий у 1682 р. зійшов на трон, завоював його довір'я і зумів залучити царя до своїх планів. У свою чергу і Мазепа надавав активну допомогу Петру в походах на турків і татар. Згодом між ними зав'язалися добрі стосунки, які тривали майже 20 років. У 1702 р. на Правобережжі розпочалося антипольське повстання на чолі з популярним у народі фастівським полковником Семеном Палієм. Скориставшись цим, І. Мазепа переконав Петра І дозволити йому зайняти Правобережну Україну, щоб врешті реалізувати свою мрію про об'єднання її з Гетьманщиною. Знову обидві частини Наддніпрянської України було на короткий час об'єднано і заслугу здійснення цього міг приписати собі мудрий політик і досвідчений дипломат І. Мазепа.

Щирим прихильником Москви гетьман залишався доти, доки Петро І на догоду своїм амбіціям і планам не почав ламати основи української автономії. У 1700 р. розпочалася велика Північна війна — Росія вступила у боротьбу зі Швецією за вихід до Балтійського моря, втягнувши до неї також Україну. Війна, яка тривала 21 рік, лягла страшним тягарем на Гетьманщину й вимагала від неї надзвичайних жертв. Замість того, щоб захищати свою землю від безпосередніх ворогів — поляків, турків і татар, українці повинні були воювати із шведами виключно за інтереси царя. І замість вдячності за це козаки не отримували за свою службу ніякої винагороди, а, навпаки, потерпали від утисків та образ московських воєначальників.

прокіп (22.09.2012, 18:00) писал:ось приклад продовжуючого невігластва москалів. В ХХІ столітті при інтернетах, сурогатних дипломах та мобілках він до цих не знає, що інтелект породжується освтою.

Бестолковый тип. Интеллект это свойство человеческого мозга ,он образованием может развиться ,но он присущ человеку и без образования.Морфологическая основа- возможность образования синапсов между клетками гол. мозга.А это качество врожденное.
Иди читай книги,образованец трипольский.
Определение интеллекта как свойства личности старше тебя,позор третьей школы.

прокіп (22.09.2012, 18:00) писал:І замість вдячності за це козаки не отримували за свою службу ніякої винагороди, а, навпаки, потерпали від утисків та образ московських воєначальників.

Продолжаем врать.
Шереметьев писал,что от рейдовых действий по Прибалтике набрал много чухонского полону, но он не мешал казакам, пусть набирают полон как добычу,чтоб охочее были. Декабрь 1701 года,после битвы при Эрестфере.
1703 год разорена почти вся Эстония (нынешняя),в том числе 4 города. Скота и хлеба взято вдвое больше чем в прошлом году, но пленных меньше,ибо вести тяжело.
Три года подряд казаки ходят и собирают большой полон.
Куда он делся? На Украине нет обширных мест проживания бывших эстонцев. Куда они делись? Померли по дороге? В Крым продали? Только 1701 год- около четырех тысяч эстонцев.
Это еще не конец.
1704 год. к этому моменту на правобережье идет восстание казаков палия, Самуся и Искры против поляков. а в этом году Мазепа переходит Днепр и входит в польские пределы,соединяется с Палием.
И война начинает кормить войну. Грабить поляков под соусом конфискации у прошведски настроенных поляков никто не мешал.
Так что бедные обделенные казаки!
Естественно, во все времена интенданты воровали, и у русских,и у казаков тоже. Казаки грабили русское население, оно нападало на грабителей,било их дубьем и обезоруживало. Мазепа писал , писал и Мазепе про все это. Обычная война того времени. бычные военные нравы.
А у бедного Мазепы полнились сундуки. Он щедро жертвовал Карлу,и при переезде Днепра и бегстве к туркам имел еще около 300 тысяч монет.

Цитата:Интеллект это свойство человеческого мозга

Хлопче, "свойством" людського мозку може бути татант, геніальність, аутизм... А інтелект - це те, чим цей мозок за життя наповнюють. Прийдеться тебе розжалувати з "старшого сержанта" за такий інтелект, згадаю такий досвід сорокарічної давнини.
Я йому пишу, що

Цитата:В середині 17 століття таке унікальне явище як козацтво зникло.

А він мені "свою воду в ступі"

Цитата:1704 год. к этому моменту на правобережье идет восстание казаков палия, Самуся и Искры против поляков

Пане, хто ви за освітою - технарь, гуманітарій чи оХВицер?

Добавим пару слов про Мазепу.
Он был такой добрый,что накляузничал на Палия и додоносился, чтоб того сослали в Сибрирь. Он хотел казни Палия, но царь это не позволил.
Далее он захватил Бахмутский округ ,принадлежащий донским казакам и начал такую вот междуусобную войну. В том числе толкнув Булавина на восстание.В этом есть и его вина. Ибо булавинцы считали,что раз Мазепа хищничает, то это потому,что Петр ему позволил это. Ибо Мазепа был всем известным фаворитом.
Далее о тратах Мазепы. В его обязанности входило и содержание крепостей в порядке.Увы. киев порядочных обронительных сооружений от гетмана так и не получил,пришлось русским во второй раз их делать. Первый раз-при Хмельницком.
Зато Мазепа укрепил Печекрскую лавру.Но как- Поставил там стены и башни из камня. К этому времени такая оброна устарела и могла существовать лишь там. где другой нет. А нормой была бастионная фортификация. И те стены в Лавре и башни были игрушечными или ублюдочными=называйте.как хотите. Но каменное строительство было дороже насыпания земляных валов.В итоге на те деньги построили и грушку.а город остался ,увы...
Остальные крепости при Мазепе тоже были в аховом состоянии, даже Батурин. А Полтава-увы,там великий гетман военных запасов не имел.
Вот фото этого
http://a-a-ah.ru/uspenskiy-sobor-kiev
230 метров периметра и 4 башни-курам на смех в конце 17 века.
Такое можно было в Сибири строить против казахов и киргизов...
Желающие могут сравниь со смоленскими стенами или башнями,или башнями Иова Претфеса в Каменце-Подольском.И то это так. по минимуму сойдет против осадной артиллерии...

прокіп (22.09.2012, 22:37) писал:Хлопче, "свойством" людського мозку може бути татант, геніальність, аутизм... А інтелект - це те, чим цей мозок за життя наповнюють. Прийдеться тебе розжалувати з "старшого сержанта" за такий інтелект, згадаю такий досвід сорокарічної давни

О дубина,читай наконец книжки, что такое интеллект, танкостроитель несчастный.не путай меня со Старшим сержантом запаса,у меня звание выше.

прокіп (22.09.2012, 22:37) писал:Пане, хто ви за освітою - технарь, гуманітарій чи оХВицер?

Человек,который любит знания и пользуется ими.