[Опрос] Нужно ли убрать памятник Ленину с главной площади Кременчуга?

Особенно видно угнетение украинского языка на этих изображениях:



17 вересня 1939 року, відбулось довгоочікуване возз’єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною.

Століттями західноукраїнські землі перебували під владою або Австрії, або Польщі. Політичне безправ’я, нужда і злидні, національний і соціальний гніт, духовна темрява супроводжували людей із покоління в покоління. Австрійські барони, магнати, правителі панської Польщі навмисно гальмували розвиток краю, проводили політику економічного і культурного руйнування та грабунку. У Львівській області, де були нафтові копальні, сіль, вугілля, інші природні багатства, існувала невелика кількість карликових підприємств з відсталою технікою, де робітників по-хижацьки експлуатували. В області налічувались десятки тисяч безробітних, а земля належала, в основному, польським поміщикам. На Львівщині постійно лютували страшні хвороби – туберкульоз, сифіліс, короста. В той же час в краї налічувалось лише декілька приватних лікарень, де лікування коштувало дуже дорого. Проводилось насильницьке ополячення корінного населення. У 87% шкіл Галичини навчання проводилось польською мовою. Майже половина дітей віком від 7 до 17 років ніде не навчались, неписьменність становила 80%.

Тільки після Золотого вересня 1939 року прийшло нове життя для жителів краю.

До приходу Радянської влади Львів був польсько-єврейським містом, де налічувалося 63% поляків, 24% євреїв і тільки 8%українців. За час же Радянської України 88% населення міста Львова становили українці. В довоєнному Львові на 30 тисяч всіх українців, що тут працювали, приходилося 9700 слуг, 2000 сторожів, 1400 непрофесійних робітників і ремісників. Пани зневажливо називали українців «бидлом». За роки Радянської влади Львівщина перетворилась із селянської провінції у розвинуту індустріально-аграрну область. Величезного розвитку зазнали усі традиційні галузі промисловості – лісова, нафтова, легка, харчова. Радянська влада принесла на Львівщину безплатне навчання та лікування, відкрились багато українських шкіл, де всі предмети викладались українською мовою, тоді як за Польщі було тільки дві державні україномовні гімназії. На полицях магазинів була достатня кількість продуктів, попробувати смачненького міг собі дозволити кожен працюючий, адже ціни були доступними.
Сьогодні повернулось в життя галичан страшне слово “безробіття”, якого за Радянської влади ми не знали. На 1 серпня 2011 р. в службі зайнятості області зареєстровано 36 тис. незайнятих громадян, з них 35,2 тис. осіб отримали статус безробітного (97,8%). (За панської Польщі безробітних було 37 тис.).

За роки Радянської влади сільське господарство стало вагомою галуззю економіки області. На місці величезної кількості роздрібнених одноосібних господарств виросли великі колективні господарства. А що ми бачимо сьогодні? В результаті “радикальних ринкових реформ” у сільському господарстві все це зруйновано. Як результат, значна частина розпайованих земель роками не обробляється, заросла бур’янами. Тваринницькі ферми і комплекси ліквідовані, їх приміщення розграбовані, І знову, як до 1939 року, потяглись селяни в чужі краї на заробітки. За 20 років “незалежності” України в прикарпатському селі важко знайти сім’ю, з якої б хтось не подався в далекі світи на заробітки.

Все це – беззаперечні історичні факти і наше повсякденне життя, що останнім часом чомусь намагаються замовчати, згадуючи лише негативне з нашого минулого, та ще й значно перебільшуючи. Націоналісти усіх мастей та влада, звинувачуючи у всіх гріхах Радянську владу і комуністів, мовчать про справжніх винуватців трагічних подій 40-х років XX століття, Саме «українські» націоналісти, перебуваючи на службі фашистського «Абверу», безпідставно підбурювали місцеве населення проти мирного будівництва, що викликало відповідну реакцію з боку влади.

вот так-да ))))))) е...тым нет покоя

Вот так да, АУ оказывается наизусть знает сайт КПУ
А инфу я брал здесь : http://www.cominformua.com/index.php/razdeli/argumenty-i-fakty/item/230-do-72-richchya-vozz%E2%80%99ednannya-zahidnoukrayinskih-zemel-v-ukrayinskiy-radyanskiy-sotsialistichniy-derzhavi На сайт кпу впервые зашел по вашей ссылке.
Плакат из моей цифр. коллекции постеров. Учите историю ребята. Шоб потом не повторить ее вновь.

Скат (20.02.2013, 17:50) писал:
Так что звыняйтэ, но советскую власть на Украине устанавливали сами украинцы.

Ви ж користуєтесь офіційної статистикою тоталітарної держави, невже ви дійсно вірите в її правдивість та об’єктивність?

Скат (20.02.2013, 18:41) писал:Учите матчасть. Даже в "Історії Українського Війська" Крипьякевича и К указывается на антипетлюровских просоветских партизан как на одну из причин поражения войск УНР.

Я, здебільшого, мав на увазі УПА.

Iva (21.02.2013, 10:09) писал:Коммунисты по убеждению остались, а всякая "партийная" мразь перекрасилаль в дерьмократов и меняет свою окраску перед каждыми выборами и после них, всем нам на радость!

Чи це не пан симоненко з маєтком едак мільйонів за 10$ чи ще группа "нардепів" з зовсім не пролетарською чи селянською біографією?

Citadel (21.02.2013, 21:56) писал:Вот так да, АУ оказывается наизусть знает сайт КПУ

Ворога краще знати в обличчя.

Карліто (22.02.2013, 10:18) писал:Ви ж користуєтесь офіційної статистикою тоталітарної держави, невже ви дійсно вірите в її правдивість та об’єктивність?

Конечно. Ибо это подтверждается всеми источниками - белогвардейскими, польскими, даже петлюровскими.

Карліто (22.02.2013, 10:18) писал:Я, здебільшого, мав на увазі УПА.

А какое отношение УПА имеет к Украине? Это чисто галицко-волынское явление. И велась война галичан против украинских оккупантов. А на Украине антисоветских партизан было всего несколько сотен из числа "Степных котов".

адвокат Ульянов (21.02.2013, 17:19) писал:
Добавлю трохи перцю.
Ось так зайшли в "братній" Кїив брати- словяни:
жителей не жалеть!

После того, как был предложен первый земельный законопроект, ограничивавший неотчуждаемую земельную собственность 40 десятинами, это вызвало резкое недовольство входивших в Центральную Раду крестьян:
"Крестьянин Манько: - Приехать с таким законом домой, это значит получить хорошего дрына…"
"Когда с фронта вернутся наши солдаты, - сказал крестьянин Гуленко, - они штыками перемеряют эти 40 десятин".

Январское восстание в Киеве начнется по инициативе солдат украинских полков имени Сагайдачного и Шевченко, инициативе, поддержанной рабочими «Арсенала», уже после его начала Киевский Совет рабочих депутатов и Центральное бюро профсоюзов Киева вечером 16 января на совместном заседании, после долгих дискуссий, примут решение о всеобщей политической стачке (переломным моментом заседания станет выступление большевика Исаака Крейсберга, рассказавшего о находке искалеченного трупа члена Исполкома Киевского Совета рабочих и солдатских депутатов большевика Леонида Пятакова – эскадроны смерти при Центральной Раде ему живому высверлили сердце), а Киевский комитет РСДРП(б) оказался перед начавшимся восстанием как перед свершившимся фактом:
«… инициатива восстания исходила снизу – от рабочих-арсенальцев и украинских солдат полков имени Сагайдачного и Шевченко, а большевистский комитет так и не смог наладить координацию действий повстанцев в разных частях города, что свидетельствовало об определенной оторванности большевистского руководства от революционных масс».

Так что заходили в "братний Киев" в котором незадолго до этого расстреливали их братьев-рабочих.

адвокат Ульянов (22.02.2013, 11:41) писал:Згадуємо Холодний Яр.

"Степные коты" действовали в 1943-1946 гг.

Партизаны гражданской - другое дело. В 1919 они даже снесли большевистскую власть на Украине. Что показывает что именно украинцы были в основе армии создавшей УССР в 1919. Как только украинский народ и украинская советская армия разочаровались в большевиках - их власть и кончилась. Правда воспользовались этим белые.

адвокат Ульянов (22.02.2013, 11:41) писал:Приймаємо до уваги, що на цій території України збройний опір було фізично винищено в 20-ті роки, а потім тих, хто воював добивали протягом 10-15 років.
Добавимо сюди систему терору та ефективної роботи спецслужб на території країни.

Не согласен. Основной причиной окончания гражданской войны был НЭП и ослабление давления на крестьян в целом.

И большинство атаманов действительно попали под маховик репрессий ещё в середине 20-х как потенциальные возмутители спокойствия.

адвокат Ульянов (22.02.2013, 11:41) писал:Добавимо сюди промивку мозків протягом 20 років, Голодомор, ідеологічний тиск - і отримуємо внаслідок результат, який говорить про те, що не воювали проти совєтів тільки тому, що вже було нікому, а не тому, що так було гарно з совєтами та така до них була любов, що аж ....

А вот тут категорически не согласен. Ибо уровень жизни простого человека после начала индустриализации рос год за годом - сотни строек с хорошей оплатой, новые заводы с хорошей зарплатой, возможность поступить в многочисленные вузы и стать уважаемым специалистом, новые дома, школы, больницы. Жизнь за 10 лет изменилась сильно и в лучшую сторону.

Именно поэтому молодежь, которая благодаря новой власти получила возможность самореализации, вырваться в лучший мир из сельской провинциальной серости, в абсолютном большинстве поддерживала советскую власть. Именно она стала той опорой, той основой, тем пламенем благодаря которому СССР победил в войне.

Среди старшего поколения сторонников советской власти было намного меньше (не более трети). Но благодаря ужасам войны и оккупации абсолютное большинство стали её воспринимать как меньшее зло. Кроме того власть также пошла на значительные уступки людям со своей стороны.

В результате после войны поддержка власти была абсолютной. И воевать на Украине против советов после освобождения могли только те у кого руки были в крови и не было возврата.

Скат (22.02.2013, 10:27) писал:Конечно. Ибо это подтверждается всеми источниками - белогвардейскими, польскими, даже петлюровскими.

Гаразд, тут не буду сперечатись, бо, мабуть, тут ви більш "підковані", але давайте згадаємо з якими гаслами комуністи прийшли і чим це завершилосі. Німців спочатку також хлібом сіллю зустрічали...

Скат (22.02.2013, 10:27) писал:А какое отношение УПА имеет к Украине? Это чисто галицко-волынское явление. И велась война галичан против украинских оккупантов. А на Украине антисоветских партизан было всего несколько сотен из числа "Степных котов".

Для вас ніякого, для мене пряме! Особисто для мене галичанин такий самий українець як житель Полтавщини чи Донбассу, не треба нас тут ділити на більш українців та менш українців! І війна велась не проти "украинских оккупантов", а проти комуністів та тих кому вони задурили голову.

Карліто (22.02.2013, 15:57) писал:Гаразд, тут не буду сперечатись, бо, мабуть, тут ви більш "підковані", але давайте згадаємо з якими гаслами комуністи прийшли і чим це завершилосі. Німців спочатку також хлібом сіллю зустрічали...

Так коммунисты были умнее. После того как их выставили в 1919 они вернулись с совершенно другой политикой. Когда и эта политика в конце 1920 года привела к новой волне восстаний - ввели новую.

Правда им очень помогали петлюровцы и деникинцы - своей политикой они отталкивали от себя людей и те опять надеялись на большевиков.

Карліто (22.02.2013, 15:57) писал:Для вас ніякого, для мене пряме! Особисто для мене галичанин такий самий українець як житель Полтавщини чи Донбассу, не треба нас тут ділити на більш українців та менш українців! І війна велась не проти "украинских оккупантов", а проти комуністів та тих кому вони задурили голову.

Галичане - украинцы с ОТДЕЛЬНОЙ ИСТОРИЕЙ. Т.к. за исключением времен Владимира Великого и Ярослава Мудрого они до 1939 года НИКОГДА не были в составе единого государства с остальной Украиной. И от этого факта никуда не деться.

Жертвами были "оккупанты" (см. Ваш пост №96) преимущественно из остальной Украины.

адвокат Ульянов (17.02.2013, 00:14) писал:воїнам УПА в адекватному місці.

Цим адекватним місцем може стати район Піщаної гори, де вони розстрілювали єврейське населення, про що свідчать документи. Можна навіть бісля "Вічно живим" додаткову табличку встановити: На цьому місці зусиллями німецьких патріотів та українських націоналістів було розстріляно 97 тисяч радянських людей". Продовжу Вашу думку:
а) відкрити дошку кайзеровським військам - визволителям від більшовизма на будинку на розі Леніна - Гагаріна: там до революції був Катериненський зимовий театр, а "перші німці" зробили з нього стайню;
б) відкрити дошку "другим німцям" - можна на Будинку Торгівлі: за визволення у 1941 році від жидо-більшовиків;
в) і, нарешті, відкрити пам'ятник невідомому українському поліцаю, як символу гостинності.

адвокат Ульянов (17.02.2013, 00:14) писал:українські поети світового рівня гинули в таборах.

"Имя, сестра, имя!" (с)

Старший сержант запаса (22.02.2013, 19:26) писал:"Имя, сестра, имя!" (с)

Иван Багряный, Виталий Боровик, Василий Бобинский, Дмитрий Бузько, Марк Вороной, Николай Вороной, Михаил Драй-Хмара, Николай Зеров, Гордий Коцюба, Мирослава Сопилка, Никанор Онацкий, Евгений Плужник, Дмитрий Фальковский, Павел Филипович, Григорий Чупрынка, Гео Шкурупий, например.