Ех якби не робота. А так - тільки читаємо увечорі. А краще вдень - перед сном таке читати не можна. Це навіть не Фредді Крюгер - вбивство людей голодом у виконанні ВКП(б). Набагато гірше
писатель писал:Я вибачаюся, але чи варто товкти воду в ступі?Відкриваємо Роберта Конквеста, набираємо в Яндексі і читаємо. Там все написано детально, великими буквами з посиланням на всі джерела і з відповідями якраз на ці запитання
Прочитал Конквеста «Жатва скорби». На его работу есть многочисленная критика. В том числе американских авторов (советологи Арчи Гетти, Герберт Хертле, Олег Арин, Александр Даллин и другие). Критика касалась следующих вопросов: 1. Качество применяемых источников 2. Приведенные статистические данные. 3. Подсчет жертв.
Итак. Начнем по порядку: 1.Источники Конквеста
1) Пресса эмигрантская и антисоветская.
«Лос-Анжелес Геральд» Херстовская газета известная антисоветской позицией.
«Робітничі Вісті» газ. укр. троцькістів, що виходила як двотижневик у 1933 — 36 й неперіодично у 1937 — 38 в Торонто (Канада), спочатку як орган Роб. Культ. Осв. Товариства «Каменярі» (відлам Товариства Укр. Робїтничо-Фармерський Дім), пізніше — Кан. Секції Інтернац. Лівої Опозиції — Четвертого Інтернаціоналу. Засновники і ред.: В. Босович, М. Оленюк, Н. Олійник. Газ. містила ст. Л. Троцького, критикувала політику Сталіна, компартії Канади, обстоювала «перманентну революцію» й приєднання Зах. України до «відродженої, рев.» УРСР.
«Социалистический вестник» Журнал, издававшийся Заграничной Делегацией Российской социал-демократической рабочей партии в 1921—1965 годах. Выходил последовательно в Берлине, Париже и Нью-Йорке. Всего вышло 784 номера. Характерной чертой этого эмигрантского журнала была хорошо налаженная связь редакции с корреспондентами в России, в основном, меньшевиками.
Использовались в качестве «свидетельств» о масштабах голода в Украине материалы Томаса Уолкера. Позднее выяснилось, что журналист Томас Уолкер – это уголовник Роберт Грин, осужденный в Колорадо на 8 лет лишения свободы, но вскоре странным образом вышел из тюрьмы, совершил поездку из Польши в Маньчжурию и в течение этого времени пять дней провел в Москве. Позднее Грин признался, что в Украину «его нога вообще никогда не вступала».
2) Научная работа:
Typescript. Pidhainy, S.O., editor in chief. The Black Deeds of the Kremlin. 2 vols. Toronto, 1953.
В этой работе собраны свидетельства очевидцев. При этом многие из них проживали на Западной Украине и никак не могли быть свидетелями голода. Многие факты об горах зерна на станциях, зверствах власти анонимны (т.е. «анонимная женщина», «анонимный мужчина» и т.д.). Поэтому возможности проверить эту информацию нет.
3) Книги о голоде оплачивались Организацией Украинских Националистов. Поэтому многие перебежчики и эмигранты писали про голод, соревнуясь между собой в описании ужасов голода и зверств властей.
Перебежчики из СССР: Л. Копелев Воспитание истинно верующего. Нью-Йорк, 1977. В. Кравченко Я выбираю свободу. Нью-Йорк, 1946.
Украинские коллаборационисты бежавшие после войны в США: Verbytsky, M., Naybilshyy zlochyn Kremlya. London, 1952. Soloviy, Dmytro, The Golgotha of the Ukraine. New York,1953. Kostiuk, Hryhory, Stalinist Rule in the Ukraine, London, 1960. Иван Чинченко. Винницкая трагедия. Виннипег, 1981. Рукопись
Плющ Леонид – украинский диссидент, публицист. В настоящее время живет в эмиграции в Париже.
4) Среди источников на которые опирается Конквест есть и Ф. Бил - в 1931 – 1933 гг. он работал на Харьковском тракторном заводе. Вернувшись в США, он был посажен в тюрьму, но после выхода книги о голоде выпущен на свободу.
5) Художественная литература.
Исходя из этих данных многие ученые ставят под сомнение приведенные Конквестом факты и выкладки основанные на них. Причем ученые американские. Так что большинство американских исследователей "голодомора" воспринимает книгу Конквеста как беллетристику и не использует в качестве серьезного источника.
Воно може й так, але докази цієї книги в кожному селі есть. А можно і в городі пошукать у нас теж есть. Сама тема - надто кровава. Всі спогади - а їх цілі томи, все анписано чорними буквами на білому папері. Це та тема, яку обговорювати , чесно не варто. По молодості років, як і ви, колись я взявся написати за наш онкодиспансер. Можу сказати, що мої консультанти - діди в місті відомі, які поряд зі мною працювали у своєму підприємстві, сказали потім - не лізь ради бога в чуже горе. Там кров, смерть, могили і нічого хорошого немає. Не послухав. А тепер кажу - мудрі люди. Отак і нам - є факт, є кладбища, є докази навіть у Кременчуці тих людей, кого ми добре знаємо і поважаємо за мудрість та людяність. Тобто, сумнівів у голоді 32-33 р. не виникає. А розбиратися досконально, чому в селі Петрівка 50 кілограмів хлібу залишилось на 500 чоловік, а в селі Заруддя сусіди масово їли одне одного не варто, як на мене. Є факти. Вони доказані. Прагнула партія заморити людей голодом - ми такого паперу не найдемо. Ніхто так не писав. Однак, що вийшло в наслідку ми всі добре знаємо. Тож і кажемо - голод спланований, жертви мільйонні, допомога була, але вже тоді була, коли всі хто міг - померли. Як ото кажуть - цель оправдывает средства, когда речь идет об Украине и коллективизации
писатель писал:Вони доказані. Прагнула партія заморити людей голодом - ми такого паперу не найдемо. Ніхто так не писав. Однак, що вийшло в наслідку ми всі добре знаємо.
Нет. Не доказаны.
Не доказано следующее: 1. Искусственный характер голода. 2. Антиукраинская направленность голода. 3. Отсутствие помощи со стороны государства.
А именно это сейчас навязывается нам как "всем известные" факты. Если у Вас есть источник который подтверждает вышеуказанные три пункта - предъявите его. Потому как книга Конквеста не самый достоверный источник. И в ней нет доказательств этим трем пунктам, кроме его собственных умозаключений. В то время как цифры и факты им противоречат.
писатель, +100 Не понять этим, с ЖЭКовским сознанием, просто уже неистребимое желание в наших людях на каждую справочку, потребовать еще более фундаментальную подтверждающую ее справку. Я тут по рылся по источникам km.ru c трудом Людо Мартенса ознакомился и натебе. Голода вообще не было. Это байка придумана "западенцами" в тесном сотрудничестве с фашистской Германией. Да еще и происки империалистов. Вон оно все как. И так же само куча цифр, свидетелей, опровержений... как уж тут не поверить?
Цитата:1. Искусственный характер голода. 2. Антиукраинская направленность голода. 3. Отсутствие помощи со стороны государства.
Та допомога була - тут немає питань. Спочатку мільйони вмерли, а потім допомога - це до речі можна висновок такий зробити з ваших повідомлень. Ви ж самі про це пишете, але на дати - не дивитеся, що коли і для чого. Але саме з вашого повідомлення це й виходить. Таке буває, коли пишеш і здається логіки начебто немає. Але коли прочитав - та йо - ви все пишете логічно і самі себе заперечуєте. Допомога була, про моєму 19 лютого 33 року. Далі є такий технічний термін - транспортное запаздывание. Тобто потрібен час, аби цю постанову втілити в життя. Тож ніяких протиріч немає - допомога надійшла навесні 33 року, коли люди вже поїли одне одного бо йдеться про голод 32-33 років. Ну а про перші два - ну хто ж писатиме все це вам у рішеннях партії відверто. Ми коли будуємо завод БВК ( приклад давній) хіба пишемо, що будемо корови на селі годувати нафтою ? Ні - ми пишемо так, щоб потім люди не жахалися. І тут теж саме. Ми не пишемо, що буде голод. Ми пишемо про підвищені плани здачі хліба. Спочатку одні, потім додаткові. А що з цього виходить - ми вже бачимо і говоримо - це був великий голодомор. То просто до логіки закликаю. Все не так складно. Теж саме і щодо антиукраїнської спрямованості
старейшина
пенсионер