давайте начнем с того, что этот "шурик" тут начал тему зваодить о личностях, так что и к нему все вопросы, а то что он якобы такой "граммотный" так пусть покажет на деле станешь кем то весомым тогда другой разговор, а так сиди и сопи в две или в три свои дырки, может писбма своим "друзьям", которые ты писал на албанском сделали тебе еще и третью сопилку!
и если кто хочет, в данный момент пан умник "шурик-садись 5", хочет высказать личное, то есть для этого личка, а на форуме мы пишем общие темы и мнение, а не личностные!Так что друзья, давайте правильно поймем мою ситуацию!
Ненародженний, добрый совет. Или общаемся по теме, грамотно и вежливо, или я порекомендую почитать твою писанину одному любителю изящной словесности, трепетно относящемуся к орфографии и пунктуации любого языка, используемого на этом форуме...
Однако раз ссылаться на википедию тут картина совершенно иная:
Канада (англ. Canada [‘knd], фр. Canada [kana‘da]) — государство в Северной Америке, занимает второе место в мире по площади (после России). Омывается Атлантическим, Тихим и Северным Ледовитым океанами и граничит с США на юге и на северо-западе.
Сегодня Канада — это конституционная монархия с парламентарной системой, являющаяся двуязычной и многокультурной страной, где английский и французский языки признаны официальными на федеральном уровне. Технологически продвинутое и промышленно развитое государство, Канада имеет многоотраслевую экономику, базирующуюся на богатых природных ресурсах и торговле (в частности, с США, с которыми Канада комплексно сотрудничает со времён существования колоний и основания Конфедерации).
Основанная французским исследователем Жаком Картье в 1534, Канада берёт своё начало от французской колонии на месте современного города Квебек, населенном первоначально местными народами. После периода английской колонизации из союза трёх британских колоний (которые были до этого территориями Новой Франции) родилась канадская конфедерация. Сегодня Канада — это федеративное государство, состоящее из 10 провинций и 3 территорий, получившее независимость от Соединённого Королевства в результате мирного процесса с 1867 по 1982.
Канада в настоящее время состоит из одной провинции с преобладающим франкоговорящим населением — Квебек — и 9 преимущественно англоязычных провинций, также называемых «английская Канада» в сравнении с франкоязычным Квебеком. Будучи одной из девяти преимущественно англоязычных провинций, Нью-Брансуик является единственной официально двуязычной канадской провинцией. Территория Юкон официально двуязычна (английский и французский), а Северо-Западные территории и территория Нунавут признают 11 официальных языков (среди которых также присутствуют английский и французский).
Вот и по английски :
Main articles: Spoken languages of Canada, Official bilingualism in Canada, Canadian English, and Canadian French
The population of Quebec City, Quebec is mainly French-speaking.Canada's two official languages are English and French. Official bilingualism in Canada is law, defined in the Canadian Charter of Rights and Freedoms, the Official Languages Act, and Official Language Regulations; it is applied by the Commissioner of Official Languages. English and French have equal status in federal courts, Parliament, and in all federal institutions. The public has the right, where there is sufficient demand, to receive federal government services in either English or French, and official-language minorities are guaranteed their own schools in all provinces and territories.[118]
English and French are the mother tongues of 59.7% and 23.2% of the population respectively,[119] and the languages most spoken at home by 68.3% and 22.3% of the population respectively.[120] 98.5% of Canadians speak English or French (67.5% speak English only, 13.3% speak French only, and 17.7% speak both).[121] English and French Official Language Communities, defined by First Official Language Spoken, constitute 73.0% and 23.6% of the population respectively.[122]
Although 85% of French-speaking Canadians live in Quebec, there are substantial Francophone populations in Ontario, Alberta, and southern Manitoba, with an Acadian population in the northern and southeastern parts of New Brunswick constituting 35% of that province's population, as well as concentrations in southwestern Nova Scotia, on Cape Breton Island, and through central and western Prince Edward Island. Ontario has the largest French-speaking population outside Quebec. The Charter of the French Language in Quebec makes French the official language in Quebec, and New Brunswick is the only province to have a statement of official bilingualism in its constitution.[123] Other provinces have no official languages as such, but French is used as a language of instruction, in courts, and for other government services in addition to English. Manitoba, Ontario, and Quebec allow for both English and French to be spoken in the provincial legislatures, and laws are enacted in both languages. In Ontario, French has some legal status but is not fully co-official. Several aboriginal languages have official status in Northwest Territories. Inuktitut is the majority language in Nunavut, and one of three official languages in the territory.
Non-official languages are significant in Canada, with over five million people listing one as a first language.[119] Some of the most common non-official first languages include Chinese (853,745 first-language speakers), Italian (469,485), German (438,080), and Punjabi (271,220).[124]
Цитата:Ненародженний, добрый совет. Или общаемся по теме, грамотно и вежливо, или я порекомендую почитать твою писанину одному любителю изящной словесности, трепетно относящемуся к орфографии и пунктуации любого языка, используемого на этом форуме...
Первое и последнее предупреждение.
я пишу так тут как хочу, а там где надо, я пишу граммотно, и если кто-то заметил ошибки, есть личка. у умника "шурик садись 5" есть тоже грамматические ошибки, и никто ему не перчит что тут он переходит на личности!Поэтому хорошо бы было бы вернуться вдревние времени где за личностные оскорбления вызывали на бой, раз дал понять и молчит чувак! а то развел ,он тут граммотей, полемику! Граммотность выражается там где надо!
Добавлено спустя 47 секунд:
я общаюсь по теме, то что пишет личное на форуме-игнор!
Скажу больше, не только не перчит, но ещё и не солит. Для этого есть рубрика Кулинария! (на правах рекламы)
Ненародженний, всё, ты меня победил! Твои грубые и безграмотные эпитеты сделали своё чёрное дело. Я повержен и посрамлён, только пожалуйста, не офтопь больше, договорились?
Современный перевод на украинский прекрасной сказки Корнея Чуковского "Мойдодыр".
"Шкіромий"Переклад з рос. Олександра Тарасенка, серпень 1993 р.
Простирадло - утікало, І білизна - хай їй грець, І матрасик, мов карасик, Від мене забрався геть.
Я за мапу - мапа в шафу, Я за пензлик - той нишком І сховався під ліжком.
Я хочу поїсти сало, Відрізаю шмат чималий, Але кляті ті шмати Від мене - під три чорти.
недолугі, І чому всі речі вщерть Заюрмились, схаменулись І сягнули шкереберть.
Чобітки за рушниками, Рушники за мотузками, Мотузки за чобітками, Все батьківське надбання Шаленіє, скаженіє І тікає навмання?
Раптом просто із горища Клишоногий, наче рак, Шкутильгає водомийник І до мене мовить так:
Ти гидкеє, ти бруднеє, Неохайне поросятко, Ти брудніш за сміттєзбірник, У люстерко подивись!
У тебе вапно на оці, У тебе г... на боці, У тебе такі капиці, Що іздерлись ногавиці! Навіть, навіть ногавиці Від тебе забрались геть!
Дуже рано на світанку Миють личко каченята Й пташенята, І шпачки, і пацючки.
Ти єдиний не помився І бруднечею лишився, Тож забрались від бруднечі І панчохи, й чобітки.
Я - шановний водомийник, Славнозвісний шкіромий, Водомийників керівник І мочалок ланковий! Ледве гепну я ногою, І покличу козаків, Водомийники юрбою Всі візьмуть напоготів. Закатують, відшматують Неохайних дітлахів.
І прочуханку жорстоку Запровадять над тобою, У Матвіївську затоку Вмить занурять з головою!
Замантулив в мідний таз, Заволав "Кара - барас!"
Тої ж миті мило, мило Зась! - в волосся - мити зілля, Гілля, рілля і бадилля Підбадьорює:
"Мию, мию сажотруса Пильно, щільно, Чисто, густо! Буде, буде сажотрус Чистий, мов різдвяний гусь".
Тут мочало причвалало І мерщій малечу мить. Ось вовтузить, мов шибало І волає, і ганьбить.
Від збентежених мочалок Я мерщій, немов від палок, І вони чимдуж загалом Нижнім Валом, Верхнім Валом.
Я до Бабиного Яру, Навпростець я повз кошару, А вони - чезез мури, Як підступи ї щури.
Тут назустріч мій коханий, Мій улюблений кацап, Він з Альошею і Ванєй Прямував, неначе цап, І мочалку, наче галку, Він щелепами цап-цап! А затим ногами він затупцював І руками він мене відлупцював "Уходи-ка ты домой", - він мовляв, "Да лицо своё умой", - він мовляв, "А не то как налечу", - він мовляв, "Растопчу и проглочу", - він мовляв.
Я по вулицях борснувся підтюпцем, Втік до водомийника кінець кінцем.
Милом мивсь, цеберком грюкав, Як ударник п'ятиріччя. І багнюку, і гівнюку Відокремив від обличчя.
Тої ж миті капелюх Сів на мене проміж вух, А за ним цукерок купа: "З'їж мене, малеча любо!" А за ними сала шмат: "Поласуй мене, мій брат!" Ось і зошит повернувся, Ось і коник без візка, І абетка з інглиш мовой Станцювали гопака. Шанобливий водомийник, Славнозвісний шкіромий, Водомийників керівник І мочалок ланковий Закружляв мене у танку І, кохаючись, мовляв:
"Ти тепер мені приязний, Ти тепер мені люб'язний, Тож нарешті ти, бруднеча, Шкіромия вшанував!"
Треба, треба, треба митись Вдень і ввечері - то ж ба! Неохайним сажотрусам Ой ганьба, ганьба, ганьба!
Хай живе рушниченько пухкенький і мило духмяне, мов ненька, і кістковий гребінь, і голярський камінь!
Тож мийся, підмийся, голись! Пірнай, виринай, не барись! У лазні, ставку, на болоті, В Гнилім Тикичу, що в Кам. Броді, В Криму і в Карпатах Усюди й завжди Вкраїні хвала - і воді!
Жив собі роззява, ліві двері справа... З ранку він хутенько встав, піджака вдягати став, Шусть руками в рукави - з'ясувалось, то штани. Отакий роззява, ліві двері справа.
Вбрав сорочку він, однак, всі кричать йому: "Не так!", Одягнув пальто, проте, знов кричать йому: "Не те!" Отакий роззява, ліві двері справа.
Поспішаючи в дорогу рукавичку взув на ногу, Ну а замість капелюха натягнув відро на вуха. Отакий роззява, ліві двері справа.
Трамваєм тридцять третім він їхав на вокзал, І двері відчинивши, до водія сказав: "Шановний трампарампарам, я щось хотів сказати вам, Я сів не в той ай-яй трамзал негайно треба на вокзай!" Водій перелякався і на вокзал подався. Отакий роззява, ліві двері справа.
Ось біжить він до кав'ярні, щоб квитки купити гарні, Далі гляньте на роззяву, мчить купляти в касу каву. Вибіг він аж на перон, там стояв один вагон.
Пан роззява в нього вліз, сім валіз туди заніс, Примостився під вікном, тай заснув солодким сном. З ранку - гульк! "Егей!" - гукає - Що за станція питає, Чемний голос відповів: "То є славне місто Львів".
Ще поспав, аж сходить сонце, знов поглянув у віконце, Бачить, знов стоїть вокзал, здивувався і сказав: "Що за місто це, Боляхів, Коломия чи Батяхів?" Чемний голос відповів: "То є славне місто Львів".
Ще собі поспав з годинку, знов поглянув на зупинку, Бачить, знов стоїть вокзал, здивувався і сказав: "Що за станція цікава, Київ, Зміїв чи Полтава?" Чемний голос відповів: "То є славне місто Львів".
Тут він крикнув: "Що за жарти? Жартувати так не варто. Вчора я у Львові сів, а приїхав знову в Львів?.." Отакий роззява, ліві двері справа.
старейшина
старейшина