jenyok писал:Что касается украинского языка. Я привык общаться на языке собеседника. Вернее, на языке большинства в той среде, где я общаюсь. Это элементарные правила уважения к собеседнику.
"Почетный завсегдатай Николай". Я це місто знаю ще з тих пір, коли ще видно на цьому світі й батьків ваших не було, коли ми по післявоєнних розвалках по ночах стояли в черзі за керосином та молоком. Моє покоління саджало придніпровський парк та клепало КРАЗи металобрухтовим обладнанням. Тому я можу з чимось зрівнювати. В 50-ті люди жили напівголодними в кімнатах по 5 чоловік, але такого жлобства, як зараз в Кременчуці, тоді не існувало. Тоді ми хоч знали, що це місто назвали татари Кременчуком від слів "кремінь" (камінь) та "чук", що означає "син". А ви навіть назву перекрутили. Та що там назва міста, коли грошову одиницю "гривню" по невігласьки називаєте "рубльом", бо вам так "удобнее". Це мені нагадує того п'яничку, який вже й четверту свою жінку називає по імені першої, тому що йому теж так "удобне". І це все я пишу не для приниження рідного мого міста, а від сорому за нього в тій же мірі як і за Київ, де я зараз мешкаю. Щоб зрозуміти себе потрібно дивитися на себе зі сторони. Можливо Микола й зрозумів би мене, а ось відносно Ніколая я сумніваюся. Але мені душа болить не за вас, а за КРЕМЕНЧУК, культурний статус якого міряється по "відношенню до Росії". "Моголи, ми моголи" - писав колись поет. Ви знаєте все про жлобиху Пугачову, а ось те, що в Кременчуці під час німецької окупації діяв загін УПА, який досить дошкуляв німцям, ви точно не знаєте. Ваша культура виросла з московських телеканалів, а цього не досить для приближення до статусу цивілізованої людини. Так що багато з нас при мобілках та Інтернетах ще не відірвалися від рівня древлянина 1000 річної давнини. So long.
Я в 1961 році закінчив 3-тю кременчуцьку школу по вул. Красіна. Приблизно вирахуєте, Шуріку. Що старих пер...ів мало зустрічали в Інтернеті? Терпіть хлопці. Ми ще щось та вміємо. Бажаю все-таки, щоб ви були розумнішими за нас, але для цього потрібно просиджування в Інтернеті використовувати з користю. Крім справ про "купи-продай" тут можна ще й щось дізнатися про князів Острожських, які набагато цікавіші за нинішніх набивших оскомину двох Віть та Юлю-вертихвостку.
[quote=роман степанович]Крім справ про "купи-продай" тут можна ще й щось дізнатися про князів Острожських[/quote] Ну, мой пра-пра-прадед тоже человек не простой, Московский князь Нечаев-Мальцев! ;) Другое дело, что пожилой человек, отменно разбирающийся в интернете - нонсенс! Если это не мистификация и не фикция, добро пожаловать к нам на форум! С удовольствием почитаю Ваши воспоминания.
nikolay13 писал:Цитата: tka Ми пояснюємо природний стан речей: в кожній країні розмовляють її мовою і це є цілком нормальним та справедливим.
Вот только если я разговариваю на Украине на русском языке я поступаю ненормально и несправедливо?
Ви трохи перекручуєте не кожне твердження має інверсію Мені здалося, з Ваших висловів в цій гілці, що саме Ви вважаєте несправедливим та ненормальним спілкування украінською мовою на державному рівні в нашій країні. І через це, піклуєтесь про затвердження державного статусу за російською мовою. Можливо вийшло непорозуміння, спробуємо розв"язати: спілкування між людьми може провадитися будь-якою мовою - он наприклад цигани коло базару спілкуються не те що не українською, а навіть і не російською - а по-своєму - по-циганські. І що - ім хтось заважає? Ні. Але це не є приводом надавати циганській мові державного статусу - згодні? Так само і з російською, білоруською, турецькою та будь-якими іншими мовами в Україні: будь ласка - спілкуйтеся, але державною мовою хай залишається мова держави - українська. Як казав Д.Кенеді: "Не питай, що зробила для тебе країна, а спитай себе - що ти зробив для країни!" - розумієте? Деяка частина населення впевнена, що країна повинна зробити для них "удобные условия", але при цьому, вони відмовляются зробити для своєї крани таку ж саму послугу - опанувати рідну мову. І ще раз підекрслюю: на даний момент питання двомовності в Україні це насамперед політична зброя, і, нажаль, не наша - а сусідньї держави...
Добавлено спустя 2 минуты 44 секунды:
nikolay13 писал:Объясните ситуацию, почему в той же Канаде, природным и историческим языком которой являются наречия североамериканских индейцев, коренных жителей, государственными языками являются английский и французский.
О, це дуже просто: корінних мешканців було просто винищено, а залишки - зігнані до резервацій. І наразі в Канаді розмовлють нащадки завойовників, мовами завойовників. Вам теж хочеться, щоб украінський народ було винищено?
Добавлено спустя 3 минуты 14 секунд:
P.S. nikolay13, візміть захоплюючу та немаленьку книжку, українською мовою та читайте (але треба, щоб подобалося), потім ще одну та ще. Запевняю, буквально через 2 тиждні Ви з подивом відзначите, що думаете не російської, а українською мовою. Будите вельми здивовані
[quote=роман степанович]Я виріс в Кременчуці по вул. Цюрупи і був свідком, як в кінці 50-х, 60-х роках насильно закривали в Кременчуці українські школи в угоду тим, хто привіз з Ярославля списаний технологічний хлам в Кременчук з настановою "делайте хахлы автомобили".[/quote] А Вам, наверное, хотелось бы, чтобы у Кременчуга была судьба Семёновки или Глобино? Сахарный завод и, в лучшем случае, мясокомбинат. Что-то мне слабо верится, что Вы кременчужанин, так как мои родственники пережили оккупацию и рассказывали, как ждали прихода "наших", как в начале войны люди с жёлто-голубыми повязками, пришедшие вместе с немцами расстреливали людей в районе теперешнего Автопарка. Как после войны приехавшие, как Вы говорите "з Ярославля" и не только, люди поднимали из руин город. Мой дядя родился в середине 1930-х и всю жизнь проработал на КрАЗе (ещё когда он только был построен), услышал бы он что Вы говорите о заводе, которому он отдал всю жизнь. А про довоенный Кременчуг вообще лучше не говорите, если не знаете и разрушили его не орды с Севера, а хозяева Вами любимых ОУН-УПА. Если есть какие-то аргументы - высказывайте. Я серьёзно изучаю историю города и могу Вам аргументировано отвечать.
гражданин
пенсионер
старейшина
старейшина
старейшина