Послухав 34 минути й не зрозумів - чому це інтерв"ю де мова про Вязьму та бій під Московою - було заборонено ?
Шось мабуть перепутали про заборонене інтерв"ю. Нічого там такого немає. "Гітлеру не вдалося здійснити стратегічні задуми..." і шо тут ?
Але ми і так знаємо, що в будь якому розкладі Гітлер би не міг здійснити свій план Барбароса
І ніхто не казав ніколи, що в армії №16 була погана розвідка. Але Жуков правильно каже - Гітлер переоцінив свої сили. Так він їх переоцінив ще тоді коли написав свій план війни
45 хвилина - розповіді про битву під Москвою . Погано , що він не каже як саме вдалося виграти цю битву - скільки дивізій для цього притягли зі Сходу під Москву , але це нині і так відомо. Гірше, що він нічого не каже про початок самої війни - скільки у нього було танків, людей... І де все це пропало. А так Москва - "це саме важке випробування...". І шо там забороненого ? Щось переплутали товариство
Дивлюся - да важке випробування для народу . Саме це випробування самі і сотворили. Москва - саме важке, бо всі переживали за столицю. Ну я не бачу тут ніяких розходжень з офіційною версією і чому це інтерв"ю наказали знищити - не зрозумів. Може хто краще знає - скажіть, яку хвилину слухати - про що ? Бо по моєму Познер щось не те сказав - не бачу того, чому це інтерв"ю заборонили. Там немає нічого - окрім спогадів про битву під Москвою. Можливо заборонили, бо нічого про Сталіна не сказав. Так інтерв"ю це вийшло пізніше. Підкажіть - чому воно заборонене і що тут є такого, що було невідомим ?
Спеціально сів за великий комп, прослухав, продивився і не зрозумів. Серйозно - все це було, все це читали, про оборону Москви теж читали і тут немає нічого такого, щоб не відповідало раніше оприлюдненому
Туттільки відповідей на запитання немає У своїх мемуарах Жуков говорить одне - про кількість людей та техніки. Насправді цифри були іншими. Отут немає пояснень - чому така різниця?
Зрозумів я те, що Іва зрозуміти не зміг. Тут потрібно робити часову поправку і зважувати на рік.Це ті часи коли Хрущов вигнав Жукова, запідозривши його в поганих намірах. А по друге - в інтерв"ю є багато розповідей про армії, Гітлера, але нічого немає про керівну роль комуністичної партії у тому, що виграли битву під Москвою. Звісно, без партії в часи Хрущова та Брежнева, який згадує про Жукова у своїх книгах , таке в ті часи в телевізор не пускали. - от і вся відповідь. Тому і заборона - що про партію в розповіді Жукова нічого не було.
писатель Вам все мерещится призрак коммунизма Почему приказали стереть? Да, картинка не та для тех времен, вот и все. Ну негоже маршалу СССР в легкой, полу-неформальной обстановке рассказывать о боевых действиях армий. Надо помпезность, пафос, как сейчас бы сказали - нужен посыл.
Уже послы живут в тылу глубоком, Уже в Москве наркомов не видать, И панцерные армии фон Бока На Химки продолжают наступать.
Решают в штабе Западного фронта Поставить штаб восточнее Москвы, И солнце раной русского народа Горит среди осенней синевы.
Уже в Москве ответственные лица Не понимают только одного: Когда же Сам уедет из столицы? Но как спросить об этом Самого?
Да, как спросить? Вопрос предельно важен, Такой, что не отложишь на потом: — Когда отправить полк охраны Вашей На Куйбышев? Состав уже готов.
Дрожали стекла в грохоте воздушном, Сверкало в Александровском саду… Сказал спокойно: — Если будет нужно, Я этот полк в атаку поведу.
Это стихотворение конечно преувеличение, но надо отдать должное - решимость Сталина умереть но не сдавать Москву в значительной мере способствовала упорной обороне и, в конечном счете, победе. Тем более такой факт имел место. Осенью 1941 года, уже после того, как в ставший «второй столицей» Куйбышев перевели основную часть учреждений и все иностранные посольства, после того, как командующие фронтами «не исключали возможность» сдачи Москвы, кивая на пример Кутузова в 1812, когда в Москве начиналась паника, Сталин остался в столице.т«Если будет нужно, я лично подниму этот полк в атаку!»- ответил он, когда его спросили, когда отправлять в Куйбышев, вслед за послами и наркомами, личный сталинский полк охраны.
И я надеюсь - мы победим. Больше: я уверен - мы победим. Потому что разум должен победить.
Больше: я уверен - мы победим. Потому что разум должен победить.
Е. Замятин "Мы"