Spacer (31.10.2011, 10:07) писал:А еще она детей на завтрак ест
Кучму тоже обвиняют в причастности и что, не возникало вопросов о завтраках?
Spacer (31.10.2011, 10:07) писал:Тимошенко обвиняют в захвате Черниговского СИЗо и убийстве Щербаня
Цитата:14 мая 2003 года лидер БЮТ с ближайшими соратниками пыталась попасть в Лукьяновское СИЗО, где находились ее муж Александр Тимошенко и главный бухгалтер ЕЭСУ Антонина Болюра. Повторную попытку проникнуть в помещение киевского СИЗО Юлия Тимошенко и ее соратники предприняли в июне 2003 года, после чего ГПУ возбудила в отношении лидера БЮТ дело по ст. 341, ч. 1 ст. 343 и ч. 2 ст. 345 Уголовного кодекса («захват государственных и общественных зданий», «вмешательство в деятельность сотрудника правоохранительного органа», «насилие в отношении сотрудника правоохранительного органа»). «У нас есть протокол допроса свидетеля в Америке, который прямо заявил, что убийство (народного депутата Евгения.--»Ъ") Щербаня было оплачено со счетов Лазаренко и Тимошенко. У нас есть эти документы, и мы хотим их проверить",-- сказал господин Кузьмин, уточнив, что информация получена в ходе расследования в США дела экс-премьера Павла Лазаренко.
источник Как Вы думаете, имея не только материальные ресурсы и прибывая на воле подозреваемая не оказывала бы давление и не влияла бы на ход следствия? Шоу продолжалось бы: поездки в Европу, митинги и пр. Она ж белая и пушистая, руки чистые....И трудится по ночам на наше благо.
Заклик до народів, парламентів та лідерів Європейського Союзу
Дорога Європейська родино!
Сьогодні я звертаюсь до вас з-за ґрат і передаю це послання через мою родину, адже іншої можливості у мене немає.
Кілька кроків вздовж тюремної камери, кілька впоперек від стіни до стіни. Це і є мій периметр "свободи". Маленьке віконце, через схрещені арматури якого видно шматок осіннього неба...
Ціну свободи по-справжньому розумієш, коли її видно через заґратоване вікно. Саме тут особливо гостро сприймаєш усі виклики та загрози свободі свого народу.
Сім років тому, восени 2004-го, Україна після безкровної і мирної Помаранчевої революції відчула справжній смак справжньої свободи. То були величні події і великі часи. Країни вільного світу, здавалось, заздрили нам. Україна стала модною, до Києва приїжджали туристи, щоб вдихнути ковток свободи. На Єлисейських полях у Парижі та на віа Кондотті в Римі люди розкуповували з полиць все помаранчеве.
Я досі переконана, що революція 2004-го — одна з найвеличніших подій в нашій новітній історії та найвагоміший внесок України у демократичний досвід світу. Так, влада ув’язнила мене, сподіваючись, що це стане похоронним дзвоном для нашої демократії, але я вірю у перемогу свободи в нашій країні.
Сьогодні, восени 2011 року, свободу намагаються придушити, ув’язнити, депортувати з України. Мені ця влада дала сім років в’язниці, інші ж сидять за ґратами без суду, не знаючи, коли вони вийдуть на волю.
Треба назвати речі своїми іменами — в Україні встановлено авторитарний режим. Більше не існує розподілу влад на законодавчу, судову та виконавчу, вся влада знаходиться у руках однієї людини.
Метою режиму є тіньове збагачення за рахунок народу та державних ресурсів, які насправді належать усім українцям. Але для досягнення цієї мети владі потрібна ліквідація демократії в Україні.
Я хочу дуже чітко заявити, хоча це важко визнавати, що зараз нам в Україні власними силами зупинити розвиток авторитаризму буде надзвичайно складно.
Занадто слабкими є внутрішні запобіжники, які могли б захистити нашу країну від цієї біди: громадянське суспільство — молоде; інститути демократії — і молоді, і слабкі; суди, парламент, засоби інформації — повністю узурповані владою. Останнє, що зараз також знищується — надія на чесні вибори.
Щоб почати відроджувати нашу свободу, нам невідкладно потрібна допомога світової демократичної спільноти. Такою першою невідкладною допомогою є підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.
Для України підписання цього документу — це історичний прорив до європейської мрії, це остаточне ствердження та захист нашої незалежності, це надія на свободу та гідне життя для 47 мільйонів українців, це шанс ліквідувати авторитаризм.
Я хочу подякувати Європейській родині за те, що під час підготовки проекту цієї Угоди ви вже дали Україні унікальні можливості, яких у нас в таких переговорах ніколи не було. Це підтвердження щирості та відданості європейських народів ідеї євроінтеграції України.
Але вже є очевидним, що підписання Угоди сьогодні опинилося під загрозою зриву, все реальнішим стає провал європейських прагнень України. Це може стати трагедією, яка затьмарить майбутнє України на довгі роки.
Наша європейська перспектива опинилася під загрозою не через Європу, а через свідомий розрахунок української влади. Схоже, режим готовий знищити всі паростки демократії та відмовитись від дотримання європейських цінностей, як того вимагатиме підписання Угоди про вільну торгівлю.
Двадцять років надій на приєднання до європейської родини, на остаточне звільнення від гіркого радянського спадку знищуються через жадобу українського президента та його оточення до влади та багатства.
Президент Янукович та уряд порушують усі передумови підписання Угоди. Це відбувається не випадково, не через непорозуміння, не тому, що вони не знають як, або не розуміють, що таке Європейський шлях. Вони свідомо, планово, цинічно зривають процес європейської інтеграції України та переорієнтовують зовнішньополітичний курс на протилежний.
Саме тому я зараз звертаюся до вас — народів, парламентів та лідерів дружньої Європейської родини — з проханням не відмовлятись від підписання та ратифікації Угоди з Україною через розчарування зневажливим ставленням Януковича до Європи.
Я прошу вас не звертати увагу на свідомий саботаж цього процесу українською владою.
Я прошу вас не голосувати проти цієї Угоди, навіть якщо ви вважаєте, що це покращить мої шанси вийти на волю.
Я зовсім не хочу, щоб європейське майбутнє моєї країни залежало від мого власного комфорту.
Владна, кримінальна олігархія і український народ — це не одне й те саме. У них різні цілі та різні моральні цінності. Олігархії потрібно беззаконня, безконтрольність, безвідповідальність, економічна тінь та диктатура, що несумісні з європейськими цінностями.
А український народ своєю мужністю та стійкістю перед обличчям жорстокого свавілля продемонстрував, що свобода, справедливість та солідарність є його головними цінностями.
Українці прагнуть відчути себе повноцінними членами європейської родини, нарешті покінчити з пострадянськими метастазами, зачинити раз і назавжди двері у тоталітарне минуле.
Я зараз звертаюся до вас з проханням: при прийнятті доленосного рішення про підписання та ратифікацію Угоди віддати перевагу європейським прагненням українського народу та проігнорувати заздалегідь сплановані дії української влади, спрямовані на зрив цього історичного прориву до Європи.
Коли я звертаюся до вас, перед моїми очима стоять сотні тисяч кращих синів та доньок України, які віддали своє життя, віками виборюючи незалежність нашої держави.
У мене перед очима стоять мільйони українців, вбиті голодом в тридцятих роках тільки за те, що вони любили Україну; мільйони людей, які вийшли на засніжені вулиці Києва сім років тому в надії на Свободу.
Я бачу обличчя мільйонів молодих людей, які сьогодні задихаються під тиском авторитарного режиму і мріють про те, щоб нарешті вийти із замкненого кола минулого та стати громадянами вільної Європи. Не зруйнуйте їхню мрію, не карайте їх за злочини українського режиму.
Саме заради них усіх я прошу вас підписати та ратифікувати Угоду з Україною, навіть якщо українська влада свідомо не виконає умов останньої резолюції Європарламенту.
Бо для України це не лише підписання офіційного документу, це — відродження нашої довгоочікуваної Свободи, збереження нашої вистражданої незалежності, право на європеїзацію життя мільйонів українців. Все це зараз у ваших руках.
Я знаю, що вам зараз теж не просто: ЄС бореться зі світовою фінансовою кризою, остання хвиля розширення Європейського Союзу та адаптація Лісабонської угоди потребує максимальної енергії та уваги. Але велика місія Європейської родини полягає в тому, щоб нести справжні цінності іншим братнім європейським народам, гармонізувати життя нашого нестабільного і вразливого світу, і ви з честю виконуєте це завдання. Ми, вільні українці, дивимося на вас з надією.
Я знаю, що однією з умов підписання Угоди про асоціацію є моє звільнення з-за ґрат як свідчення припинення політичних репресій та розправи з опозицією.
Президент Янукович свідомо не виконує цю умову. Сьогодні я прошу вас, з усією силою переконання, підписати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі у будь-якому випадку.
Я не можу допустити, щоб моя несвобода стала причиною повного краху європейської мрії українців. Вірю, що ви не залишите Україну в біді та допоможете українцям звільнитись із в’язниці несвободи, безправ’я, безнадії та авторитаризму, яку вибудовує навколо них Янукович .
...Я закінчую писати це звернення у своїй камері ввечері. Десь там, за тюремними стінами, сідає сонце. Але я точно знаю, що скоро воно знову зійде над моєю рідною Україною. Це буде сонце свободи, гідності та величі вільних людей, які заслуговують на майбутнє в об’єднаній і вільній Європі.
Проголосуйте та ратифікуйте цю Угоду, і це буде наша з вами спільна перемога над авторитаризмом.
Это в лучших традициях укрминских политиков: аппелировать к Европе: пусть бомбят, оккупируют, не признают и т.д., главное чтобы о них, любимых не забывали. Противно читать...
адвокат Ульянов (02.11.2011, 21:10) писал:Як ти матінко з камери про нас дбаєш, ай - ай -ай. Що ж ти не дбала так про нас, сірих, на посаді премєр - міністра, заступнице ти наша?
Сия сентенция - к вопросу о профессиональности юристов, страдающих провалами в памяти. Однако, можно ведь, не мудрствуя лукаво, просто открыть хотя бы простенькую Википедию и немного освежиться:
…24 января 2005 назначена и. о. премьер-министра Украины. 4 февраля 2005 года Верховная Рада Украины утвердила Юлию Тимошенко премьер-министром страны — 375 голосов «за» (из 450). Ещё в рамках Соглашении о коалиции «Сила народа» Ю. В. Тимошенко предназначался пост премьер-министра. При пояснении этого назначения, В. Ющенко сказал «И, возможно, самое важное… Среди общественности есть большие надежды: президент — Ющенко, премьер — Юлия Тимошенко».
Стоит отметить, что в этом Кабмине Тимошенко-2005 не было ни одного министра от БЮТ, кроме самой Тимошенко (лишь должность руководителя СБУ занял А. Турчинов); также Ющенко не назначил ни одного губернатора (правильно называть: руководитель областной государственной администрации) от БЮТ. Однако, почти все министры первого Кабмина Тимошенко поддержали её в последующих противостояниях с Ющенко.
Основными моментами, характеризовавшими внутриэкономическую деятельность кабинета министров Юлии Тимошенко, стали:
Повышение зарплат, пенсий, стипендий — в полтора-два раза (в сентябре-2005 в сравнении с июнем-2004).
Выполняя предвыборные обещания Президента В. Ющенко — правительство в 2005 г. в 12 раз повысило размер «Единовременного пособия при рождении ребенка» : до 1.1.2004 — 320 грн.; после 1.1.2004 — 684 грн.; 1.4.2005 — 8497,6 грн.; 1.1.2008 — 12240 грн. (на первого ребёнка), 25000 грн. (на второго), 50000 грн. (на третьего).
Кампания «Контрабанда — стоп»; и выведение из тени «олигархического бизнеса» — в то же время эти «действия по пресечению контрабанды» задели часть среднего бизнеса.
Заявления о необходимости массовой реприватизации 3000 предприятий. В результате государству был возвращён контроль лишь над крупнейшим меткомбинатом «Криворожсталь» (который перепродали в октябре-2005 в шесть раз дороже, то есть дороже на почти «4 млрд дол.» — в то же время за период 1991—2004 «поступления от приватизации на Украине» составили лишь «около 8.5 млрд дол.»). 16 июня 2005 президент Украины Виктор Ющенко, председатель Верховной Рады Владимир Литвин и Юлия Тимошенко подписали меморандум о гарантиях прав собственности и обеспечения законности при их реализации; после подписания документа Виктор Ющенко заявил, что «украинская власть поставила точку в дискуссии по проблемным вопросам приватизации» — мол, реприватизации не будет, поскольку в бюджете на это нет средств.
В апреле-мае 2005 — прошли так называемые «бензиновый кризис» и «сахарный кризис» — когда цены (на сахар и бензин) за 2-3 недели поднимались на 30 %-50 %. Эти «кризисы» имели признаки «картельного сговора» — правительство Тимошенко вернуло цены на прежние уровни через месяц (действуя, в основном, рыночными методами — «товарными интервенциями»). Однако, во время «бензинового кризиса» Ющенко (на заседании СНБО) резко раскритиковал Тимошенко за «давление на оптовых продавцов бензина».
Летом 2005 года в прессе появились сообщения, что осенью 2005 года Кабмин Тимошенко будет отправлен в отставку, а пост премьера займёт Порошенко.
24 августа на День Независимости Украины в выступлении на Майдане, Президент Ющенко назвал Кабмин Тимошенко наилучшим. Однако, через две недели (после демонстративного ухода с поста А. Зинченко, который обвинил Порошенко в «коррупции и заговоре») — 8 сентября 2005 Виктор Ющенко отправил правительство Юлии Тимошенко в отставку в связи с конфликтами внутри исполнительной ветви власти…
…По результатам выборов Верховной Рады (которые прошли 30 сентября 2007), 29 ноября 2007 была создана правящая коалиция фракций БЮТ и НУНС, эти фракции насчитывали 229 депутатов. 18 декабря 2007 года правящая коалиция утвердила в должности Главы Кабмина Украины Юлию Тимошенко (226 голосов при поименном устном голосовании; со второй попытки, после неудачного для неё голосования 11 декабря). [Согласно соглашению ключевые министерские посты снова заняли люди Ющенка, проводившие политику тихого саботажа работы Кабмина - Spacer]
16 января 2008 Кабмин Тимошенко утвердил проект Программы правительства «Украинский прорыв: для людей, а не для политиков» и передал на рассмотрение в Верховную Раду. Программа в основном повторяла предвыборную программу БЮТ: предусматривала увеличение зарплат и пенсий; развитие промышленности; усиление борьбы с коррупцией. Также премьер-министр Тимошенко установила по пять приоритетных задач для каждого министерства.
Вопросы реприватизации не поднимались, но стали более жесткими условия приватизации государственных предприятий…
…Выполняя своё предвыборное обещание, 11 января 2008 Кабмин Тимошенко начал выплаты вкладчикам Сбербанка СССР — каждому вкладчику (имеющему соответствующие вклады) было выплачено по тысяче гривен из расчёта 1 гривна за 1 советский рубль…
…В феврале 2008 возник очередной «газовый кризис» между Россией и Украиной. Причиной кризиса было то, что посредники — негосударственные предпрития «РосУкрЭнерго» и «Укргазэнерго» получили осенью 2007 года значительные объёмы газа (4 млрд куб. м) от Газпрома и не расплатилась за них. Юлия Тимошенко заявила, что посредник «Укргазэнерго» прекратит свою деятельность уже в марте: «Украине и России в области снабжения газом никаких посредников не нужно, и правительство будет очень четко стоять на этих позициях».
В январе 2009 года правительство Тимошенко на переговорах в Москве с правительством России урегулировало «газовый кризис», в частности :
- впервые Россия и Украина договорились о формуле расчёта стоимости газа (формула включала стоимость мазута на мировых рынках, и т. п.), что предупреждало ежегодные споры о цене за газ;
- также был устранён посредник «РосУкрЭнерго» (с украинской стороны этим предприятием руководил Дмитрий Фирташ), и стороны перешли на прямые договора между государственными компаниями (с украинской стороны — «Нафтогаз», с российской стороны — «Газпром»). С российский стороны Премьер-министр В. В. Путин[57][58] и глава «Газпрома» А. Миллер[59] выступили за устранение посредника «РосУкрЭнерго».
Однако, устранение «РосУкрЭнерго» вызвало значительное ухудшение отношений между Премьер-министром Тимошенко и Президентом Ющенко, который поддерживал Фирташа…
…11 июня 2009 года, после совещания по вопросам финансовой ситуации в НАК «Нафтогаз Украины», на котором было принято решение повысить тарифы на газ, премьер-министр Украины Юлия Тимошенко заявила: «Я категорически возражаю против повышения цены на газ для людей. Я взяла обязательство, что в течение этого года цена на газ для населения не изменится, и я буду своего слова придерживаться». Тарифы увеличены не были…
Можно привести и другие примеры. Например, то, что именно Тимошенко удержала страну во время всемирного финансового кризиса 2009 года, вовремя и без задержек выплачивая зарплаты, пенсии и социальные расходы. Про это, наверно, не помнят, наверно, только бывшие сторонники Тигипка, вовремя переметнувшиеся на сторону другой полит.силы, да сочувствующие им впечатлительные граждане
Spacer (02.11.2011, 21:54) писал:Президент Ющенко назвал Кабмин Тимошенко наилучшим
Цитата:Около 5 миллионов гривен получат в качестве компенсации за неиспользованный отпуск более 150 депутатов БЮТ и “Нашей Украины”, сложившие свои мандаты. Дорогие вы наши !
.
Spacer (02.11.2011, 21:54) писал:…Выполняя своё предвыборное обещание, 11 января 2008 Кабмин Тимошенко начал выплаты вкладчикам Сбербанка СССР
- предвыборные обицянки не включенные в бюджет не наносят никакого вреда бюджету? Мелочи...
Spacer (02.11.2011, 21:54) писал:Юлия Тимошенко заявила, что посредник «Укргазэнерго» прекратит свою деятельность уже в марте: «Украине и России в области снабжения газом никаких посредников не нужно, и правительство будет очень четко стоять на этих позициях».
Странная арифметика: отминусовав посредника цена на газ выросла? Ах, да...обязательства за ЕЭС возложены на бюджет....Эти же мелочи...Главное- втереть очи избирателям- это уже не мелочи. Цена вопроса.
Spacer (02.11.2011, 21:54) писал:Например, то, что именно Тимошенко удержала страну во время всемирного финансового кризиса 2009 года, вовремя и без задержек выплачивая зарплаты, пенсии и социальные расходы.
При этом безбожно оббирая все промышленные предприятия страны, остановив работу всей промышленности, завалив полностью экономику, опусташив бюджет государства до копейки!
адвокат Ульянов (03.11.2011, 12:11) писал:Країна рабів, яка звикла до Господаря, що володіє бюджетом та платить їм з цього бюджету, замість того, щоб цінувати та реалізовувати можливість жити без господаря, а своїм власним розумом і заробляти собі на життя, а не чекати, поки тобі щось підвищать.
Крайне неверная позиция!Во всех государствах мира кроме частного рынка труда сущеествует м государственные системы. в которых тоже необходимо, чтобы кто- то работал - это система образования, медучреждения, чиновники, которые работают в государственных органах. И между прочим, они тоже люди, такие же, как мы с Вами и в которых нуждается общество. К тому же, есть ещё и незащищённые слои населения, которые также получают поддержку из бюджета: пенсионеры, инвалиды, женщины одинокие, женщины, имеющие детей, дети... Я думаю, что не стоит Вам напоминать об этом...Есть ещё такие сферы, как спорт, культура... там тоже работают люди... Кого из них Вы относите к рабам? Хорошо быть молодым, здоровым и смелым, но, увы, в жизни всё относительно... Приходит время, мы стареем, начинаем болеть, уходим на пенсию... Может и есть часть населения, которая может обеспечить себя полностью сейчас и потом, как минимум на 30 лет вперёд, что ж это достойно похвалы ( если, конечно, всё нажитое заработано честно!). Но таких людей у нас единицы на всю страну. И в большинстве - это миллиоенеры. которые получили свои миллионы, нагревая других людей, оботив тем самым себя. своих детей и внуков.
ruda98 (03.11.2011, 14:11) писал:щоб цінувати та реалізовувати можливість жити без господаря
ruda98 (03.11.2011, 14:12) писал:К тому же, есть ещё и незащищённые слои населения, которые также получают поддержку из бюджета: пенсионеры,
А почему это ПЕНСИОНЕР, должен быть незащищенным слоем населения?
Незащищенным, ТАМ является человек, который прожил всю жизнь, и не скопил никаких средств, к существованию, после того как утратит трудоспособность по возрасту! В норме, человек, который постоянно имел работу, позже имеет хорошую пенсию, проценты от вкладов и т.д.
А у нас уже стереотип есть: пенсионер - економически незащищенная категория населения. А все потому что ждали, ждем подачки от пана/царя/государства. А кто за свою жизнь беспокоился о старости (недвижимость приобретал, золотишко прикопал, детей продвинул), тот и на пенсии защищен, и может прожить без нищенской подачки.
ruda98 (03.11.2011, 14:12) писал:А вот это к тому же называется АНАРХИЯ!
Как я понял имеется ввиду свобода духовная. Т.е. расчитывать в первую очередь на себя и свои силы, а не подачки/благосклонности от государства/царя. Уже 20 лет нет совка, а основная масса, населения думает, что государство должно их кормить и поить! Госсударство должно создавать только УСЛОВИЯ для честного зарабатывания денег. К слову у нас в стране этих условий нет и скорее всего потому что этого нехочет население.
пенсионер