адвокат Ульянов 20.04.2011, 10:17 писал:От про ці досягнення людської думки розповідайте, будь-ласка, школярам, які з захопленням будуть слухати дорослого дядю що розповідає цікаві речі, не знаючи, як теорія інколи буває далеко від практики.
А що в такому разі Ви пропонуєте? Яким чином можна виявити дійсну народну думку щодо мовного питання? Про який не школярський засіб Вам щось відомо? Мені дуже цікаво.
адвокат Ульянов 20.04.2011, 10:17 писал:Питання мови не вирішуються на референдумах - це питання виховання та привитої культури. Такі питання мають державну вагу та мають бути включені до державної політики. Будь-яка влада на Україні, якщо вона не буде владою ідіотів, буде просувати саме українізацію, бо інакше вона буде рити могилу і собі і своїм нащадкам при владі.
А на мою думку будь-яка влада на Україні, якщо вона буде просувати саме українізацію, буде рити могилу і собі і своїм нащадкам при владі. І приклади Кравчука, „Народного Руху” та „Нашої України” перед очима. Тому що це автоматично призведе до згуртування незгодної з цією політикою частини населення біля той політичної партії яка протистоїть українізації або виступає за збереження „статус-кво”.
Тому я вважаю що політика українізації шкідлива для України як держави тому що вона приводе до так би мовити „мовного трайбалізму”. Це ми бачили на всіх виборах починаючи з 2004 року коли населення голосує в абсолютній більшості за мовною ознакою. А це небезпечно тому, що неможливо добитися загальнонаціонального консенсусу щодо важливих для країни питань.
адвокат Ульянов|20.04.2011, 10:17 писал:От про ці досягнення людської думки розповідайте, будь-ласка, школярам, які з захопленням будуть слухати дорослого дядю що розповідає цікаві речі, не знаючи, як теорія інколи буває далеко від практики.
Результати референдуму знає той, хто ставить на нього питання і буде підраховувати голоси.
И это тот,кто говорил,что я циник ! Но это еще тоже не все. Как известно .декларация независимости Украины опиралась на решение ВР,на волю укр.народа и на два референдума тог времени. Во всех случаях как бы воля народа,выраженная им как прямо на референдуме,так и опосредованно через депутатов ВР. По логике адвоката Ульянова,который утверждает,что нет способов народу выявить свою волю,бо все обман и суета,то Украина -плод обмана.Какие-то нехорошие дяди подсуетились с оными референдумами, поставив нехорошо вопросы на них ,охмурили доверчивых местных жителей и того,создали страну на краеугольном камне обмана. И теперь тот же адвокат Ульянов проник в их коварные планы ,но при этом предлагает говорить побольше языком обманщиков! И даже настаивает на жестком принуждении для лентяев,которые это не хотят. Ну и ну!
адвокат Ульянов 20.04.2011, 10:17 писал:Це-по-перше. Ви готові скоритись результату референдуму, за яким буде встановлено обовязкове вживання української в усіх сферах життя? От тут то і воно
Да. Если я что-то обещал,я стараюсь это выполнить. Если народ будет против,то буду стараться выполнять это решение. Но не ранее.
адвокат Ульянов 20.04.2011, 10:17 писал:Питання мови не вирішуються на референдумах - це питання виховання та привитої культури. Такі питання мають державну вагу та мають бути включені до державної політики. Будь-яка влада на Україні, якщо вона не буде владою ідіотів, буде просувати саме українізацію, бо інакше вона буде рити могилу і собі і своїм нащадкам при владі.
Решаются.Есть такое место-Квебек. Когда-то лица,желающие говорить по -французски иначе как у себя в спальне ,были в Канаде врагом номер два (после коммунистов).Потом это слегка изменилось. В том числе и на референдуме ,где до решения об отделении Квебека было достаточно близко. Есть и другие примеры. Я как-то приводил пример Энквиста и его финскую эпопею.Когда шибко радикальные финны приутихли,почему-то вернулся шведский язык обратно в качестве гос.языка. И Финляндия не стала второй Швецией и не слилась с оной. Так что существует другой способ упраления языковой политикой в стране. Вот воспользуются ли им .... Но вернемся к нашим баранам(с) Когда последуют извинения от Вас за переход на личности ?
Кстати, о детской литературе на украинском. С удовольствием обследовали в Книголенде серию книг "Сучасна Дитяча Проза". Очень стильное оформление, иллюстрации такие - я просто балдю. Цены очень демократичные....жаль, они больше для маленьких совсем, но и для младшего школьного кое-чего есть. Выбрали Катерину Паньо "Сонечко для мами Лу". Пока не знаю, пойдет ли, хотя Глючкинс - звучит многообещающе В общем, с пустыми руками не смогли уйти
адвокат Ульянов 01.05.2011, 10:45 писал:AD, Я підтримаю питання - що ви хотіли цим сказати?
Мне было заявлено в одном из предшествующих постов следующее:"От про ці досягнення людської думки розповідайте, будь-ласка, школярам, які з захопленням будуть слухати дорослого дядю що розповідає цікаві речі, не знаючи, як теорія інколи буває далеко від практики.
Результати референдуму знає той, хто ставить на нього питання і буде підраховувати голоси. Це-по-перше." То есть этот пост я понял,что референдумы не выявляют общественное мнение,а являются продуктом манипуляции общественным мнением путем хитростей в формулировках и последующем подсчете. Пусть это будет так. Хотя вопросы можно ставить и абсолютно однозначно. Тогда я напоминаю,что решение о суверенитете Украины в 1991 году опиралось на результаты двух референдумов и решение ВР Украины,которая на результаты первого же и ссылалась. Если быть "наивным взрослым дядей" и считать,что независимость базируется на РЕАЛЬНОМ волеизъявлении народа,то Украина легитимна и учить украинский надо. Если считать,что все обман и референдумы- "все помрачение диавольское"(с),то существование Украины-есть обман и на кой обманщикам потворствовать, добровольно говоря на их языке ? Поэтому я и предложил Адвокату Ульянову определиться - референдум о независимости Украины есть обман,как и все референдумы или все-таки волеизъявление народа ? Если обман- то зачем он пропагандирует добровольное подчинение следствию обмана ? Если все же волеизъявление,которое стоит уважать,то тогда почему нельзя провести референдум о языках (хотя бы в Кременчуге)?
Я обычно общась на языке собеседника. Если он предпочитает русский - автоматом использую русский, если начианет разговаривать на украиском - без проблем перехожу на украинский. Хотя мне комфортней русский - я ДУМАЮ на русском, вероятно русскоязычная школа сформировала русскоязычное мышление. И даже 4 года жизни во Львовской области не изменила этот факт.
"Пропоную написати: а чому ви не вживаєте українську в побуті та письмовому спілкуванні? Якщо погано знаєте - чому не захочете вивчити? Що стримує, які внутрішні барєри не дозволяють вживати мову автохтонної нації?" (с) адвокат Ульянов.
Русскоязычная, семья, знакомые говорят на русском, думаю на русском. Я не работаю в организации в которой необходим укр. Учить...зачем? Я и так прекрасно понимаю укр. А говорить на языке украинском не буду, из уважения. Не хочу коверкать слова и уродовать язык укр.
гражданин
пенсионер