Шукаючи в інтернеті значення виразу "нензо лєста" знайшов цікаву гілку на форумі газети Київського універстиету. перший її пост вартий того, щоб його повністю зацитувати: Українізація. Процес під такою назвою почався у мене близько півтора роки тому. Ніколи не подумала б, шо російськомовній дівчині так закортить стати справжньою українкою. Чи то суто українські і польські корені спрацювали, чи то Помаранчева революція і пов’язані з нею протистояння і небезпеки…не знаю! Але факт залишається фактом, треба було переходити на спілкування рідною мовою. З діалектами. Бо так цікавіше. І от люблю я вже їздити не на ве-ло-си-пе-ді, а на ровері; не огірки у банці, а гурки у слоїку. Уявіть очі моєї матусі, коли я почала так балакати. Та це ше не все! Я кажу: бурАк, трАпка, холоднО, хОджу, вОджу, мо тре (замість “може треба”), нігті, бачте, калярові, а прохання виконую зі словами “ПрОшу!”. Коли кличуть, кричу “гОйко?”, їм тіки бульбу, а не “картошку”. Звичайне москальське “блін” змінилося на суто наше “бляха” і, ви знаєте, коли застрягає штанина у цепу ровера, а ви їдете на невеликій швидкості і конче тре прокрутить колесо, скажіть це слово. Допомагає, перевірено на собі.
Трохи начитавшись книжок, навчилась сваритися. Тепер, коли мене виводять з себе, тихо і сердито промовляю: ”Най тебе шляк трафить, нензо лєста, лярва остатня, най тебе вкурвить”. На декого діє магічною силою, певне здається страшним прокльоном, гіршим за потік звичайних матів! Ше можна лякати людей приколами на кшталт: ”Повернись мордякою туди, де був ср..ою!” Тре казати, швидко підскакуючи ззаду. Коли таке зробите (якшо є люди на землі, здатні на це) напишіть мені на мило. До речі, саме так, трохи грубувато звучить бандеровська команда ”кругом руш!” От, будете знати! Ну, а поки шо все. Мо якось ше підкину перлів української мови, це ж бо так весело! І, знаєте, я анітрохи не жалкую, шо почала розмовляти і думати українською! Мало того, і вам це робити рекомендую.
Пропоную написати: а чому ви не вживаєте українську в побуті та письмовому спілкуванні? Якщо погано знаєте - чому не захочете вивчити? Що стримує, які внутрішні барєри не дозволяють вживати мову автохтонної нації?
Зі свого досвіду скажу, що, бувши пацанами, ми сприймали кожного україномовного, як "чорта" - тобто, неосвіченого селюка, і, відповідно, нам говорити цією мовою було просто стидно, бо російська вважалась мовою міських жителів і її вживання означало, що ти належиш до касти обраних. Хоча які там обрані - діти робітничих та заводських окраїн, але належність до російськомовних нас і наших батьків буже тішила.
Коли я досяг віку, в якому мозок у мене почав працювати - то зрозумів, що то в мені говорили штампи, які свідомо чи не свідомо закарбувались в моїй голові і не відомо ким і з якою метою були туди засунуті. Я зрозумів, що не те, якою мовою ти мислиш та говориш, тебе зараховує до "аристократів духу", а те, що саме ти мислиш та про що і як говориш.
То хто наважиться поділитись своїми поглядами з приводу наведеного?
адвокат Ульянов 04.04.2011, 00:57 писал:Пропоную написати: а чому ви не вживаєте українську в побуті та письмовому спілкуванні?
Я общаюсь на русском языке потому, что на этом языке говорили в моей семье, я закончила русскоязычную школу, русскоязычное учебное заведение, мой круг общения и сейчас русскоязычный . Если напрягать мысли и мысленно переводить слова с русского на украинский, то получится говорить и на украинском языке. Но думаю всё-равно на русском.
адвокат Ульянов 04.04.2011, 00:57 писал:Я зрозумів, що те, якою мовою ти мислиш та говориш, тебе зараховує до "аристократів духу", а те, що саме ти мислиш та про що і як говориш.
Вот именно по этой причине я и не вижу смысла что-то менять.
я всегда и везде общался на русском и всегда и везде (в том числе и в западных областях) меня понимали! украинский знаю (спасибо школьным учителям), но общаться на нем мне не привычно, да и желания нет как такового... если мне кто-то что-то говорит на украинском - я отвечаю на русском.
адвокат Ульянов 04.04.2011, 00:57 писал:бувши пацанами, ми сприймали кожного україномовного, як "чорта" - тобто, неосвіченого селюка
если на украинском говорят люди старшего поколения - для меня это нормально, но вот если молодёжь - вызывает отвращение... может из-за того, что раньше был язык как язык, а теперь понавыдумывали идиотских выражений типа "гвынтокрыл" и "гэликоптэр"?.. поубивал бы тех кто каверкает язык...
адвокат Ульянов, мои родители меня научили говорить на русском, школу я заканчивала до 9го на русском, а потом все-таки решили перейти в укр. класс, так как пошли реформы и преподавание в универах должно было быть на укр. языке.. и решила себя к этому "подготовить".. сразу скажу, сделала не зря, но первые полгода учебы в 10м закончились плачевно, много плохих оценок нахваталась, а все из-за не восприятия специфических терминов, да и вообще нагромождения речи, главное было не только говорить, но и думать на укр. языке.
Украинский язык мне нравится, но только ТОТ - настоящий! Один раз приехав в Киев я это поняла. Люди свободно перескакивают с русского на украинский и что тот грамотный, что этот.
А у нас, простите, помойка!.. именно эти же люди из села (не подумайте, что я разделяю на касты), но именно большое количество студентов из села пытаются приобщиться к жизни города - переходят на русский.. и О, УЖАС! что из этого выходит.. этот суржик..... русские слова говорятся украинским...
адвокат Ульянов 04.04.2011, 00:57 писал:Пропоную написати: а чому ви не вживаєте українську в побуті та письмовому спілкуванні?
мой родной язык - русский, говорю и думаю на нем.
Mavka 04.04.2011, 08:31 писал:Украинский язык мне нравится, но только ТОТ - настоящий! Один раз приехав в Киев я это поняла. Люди свободно перескакивают с русского на украинский и что тот грамотный, что этот.
ППКС. грамотную, красивую, напевную украинскую речь - очень приятно слышать. но вот технический украинский - увольте! у меня отбил напрочь все желание. а когда от тебя еще и требуют говорить на нем, то тут уж совсем расхочется.
Як на мою думку лаяння українською мовою дуже колоритне, взять, наприклад, діда Відуна з файни юкрайни - шедевр! Залаєшся так серед натовпу то ніхто не буде обурюватись.
Мне кажется, говорить нужно на том языке, на котором ты можешь грамотно излагать свои мысли. Мои родители выходцы из села. Приехали когда-то в город, начали разговаривать по-городському. В результате до сих пор не речь, а суржик, причем жутчайший. Например, вместо или стирать, або прати, мама говорит стырати. Мне это так слух режет. Мама обижается, когда я ее поправляю. Поскольку я воспитывалась в русском детском саду, училась в русской школе, поэтому я и мыслю, и, соответственно, говорю на русском языке. Литературный украинский язык, дествительно, очень красивый и мелодичный. Все украинские телеэфиры переполнены новомодными словами,особенно канал СТБ, на разі, на кшталт, етер, но это звучит, ИМХО, как пародия на украинский язык. Я двумя руками за то, чтобы русский язык признали вторым государственным. Ближайшая перепись населения покажет, сколько людей на каком языке говорит.
Говорить можно на русском, китайском или английском, главное чтоб тебя понимали, но ЗНАТЬ язык страны, в которой живешь, необходимо. Думаю, что на сегодняшний день, образованный человек должен знать украинский, английский и русский.
старейшина
старейшина
гражданин
старейшина