Цитата:Написано: Peppi я можу собі уявити до чого це призведе і кінцевий результат у вигляді повернення украйнськой мови в побут мені подобається.Кому не подобається підніміть руку.
Вы писали, что история и всякая фигня-мигня вас не интересует. Откуда же информация, что укрмова "повернеться в побут?". Её в "побуте" горожан, того же Кременчуга за всю историю города никогда не было, т.е. речь идёт о вытеснении из "побута" русского языка.
Цитата:Написано: Старший сержант запаса Вы писали, что история и всякая фигня-мигня вас не интересует. Откуда же информация, что укрмова "повернеться в побут?". Её в "побуте" горожан, того же Кременчуга за всю историю города никогда не было, т.е. речь идёт о вытеснении из "побута" русского языка.
з цієї заяви можна зробити висновок що Старший сержант запаса піднімае руку проти повернення української мови в наше квітуче українське містечко, де зроду ніхто не говорив українською.
вернуть что-то или кого-то можно,если это было или этот там был. А если верить Peppi,что украинского тут не бывало-как же его вернуть? Разве что ввести ,потом убрать-вот тогда и возможно "возвращение".Но в этом случае-может и не заниматься Сизифовым трудом?! Сизиф ,как известно, вкатывал на гору камень,который там не оставался,а снова скатывался.я не знаю.заслужили ли жители Кременчуга эту муку.А если не заслужили и это не приговор богов-то зачем искать себе приключений? Проще подумать сразу.
Цитата:Написано: Peppi тільки не зрозуміло як і коли настануть ті чудові часи, коли ми почнемо говорити по українськи в побуті, якщо все залишиться так як є.Перший и важливий крок в цьому напрямку український дубляж усьго, що ми дивимось. я можу собі уявити до чого це призведе і кінцевий результат у вигляді повернення украйнськой мови в побут мені подобається.Кому не подобається підніміть руку.
Нарешті знайшовся хтось, у кого слова не розходяться з ділом. Мені не подобається не поверення українськой мови в побут, а те що мене силомить примушують до неї. Це мене дуже дратує, на силу я відповідаю силою, на тиск - спротивом. Якщо мені подобається щось на української мові (нові твори Дяченок, Жадана, Дереша тощо) - то я завжди знайду час і гроші, щоб придбати те ЩО МЕНІ ПОДОБАЄТЬСЯ. На мою думку, якщо не буде якісних українських творів, якщо українська мова не стане мовою повсякденного вжитку, то ніяки примуси не зроблять ії більш поширеною. А навпаки, примус завжди викликає спротив, і ті, хто раніш не думав протистояти мовної політиці держави, будуть це робити на знак протесту.
Цитата:Написано: Peppi з цієї заяви можна зробити висновок що Старший сержант запаса піднімае руку проти повернення української мови в наше квітуче українське містечко, де зроду ніхто не говорив українською.
Я ні для кого не відкрою таємниці, що Кременчук ніколи не був "українським містечком". За переписом 1897 року в Кременчуці проживало 63 тис. мешканців, з них близько 30 тис. були євреї (близько 50%), а в 1910 кількість євреїв перевищила 50%. Досить великою була частка німців (для духовних потреб працювала кірха, вулиця Сумська носила назву Лютеранська) та поляків (діяв костел). Решта населення була великоросійського (з досить великим відсотком старообрядців) та малоросійського походження. Природньо, що в такому інтернаціональному місті мовою спілкування була російська. Після Великої Вітчизняної війни кількість євреїв зменшилася, але до розпаду СРСР вона сягала приблизно (15 - 20%). Крім того на відбудову вщент знищеного міста на на грандіозні новобудови (КрАЗ та КНПЗ) приїхали будівники та спеціалісти з різних куточків СРСР і, перш за все з Росії (Башкірія, Татарія, Північний Кавказ та ін.), в роки перебудови в місті з'явилися досить великі вірменська та азербайджанська діаспори. Місто за часів СРСР, як і до революції 1917, було інтернаціональним, мова спілкування - російська. В Кременчуці українську мову можно було почути на колгоспному ринку, в ПТУ, де навчалися студенти з навколішних сел, на лавах коло під'їздів де старенькі бабусі, привезені дітьми з рідних сел до міста грілися на сонечку та балакали про свої справи. Щоправда, в деяких родинах розмовляли української: в більшості випадків це були кременчужани в першому поколінні, що приїхали в місто з навколішніх сел або ж Західної України (на будівництво КНПЗ), але їх діти українською балакали лише з батьками; або ж люди, що дійсно в силу традиції (їх батьки в силу різних причин прищепили їм негативне ставлення до російської мови та культури, якщо брати ширше, до до Радянської влади) розмовляли українською і вимагали цього від дітей. За особистим досвідом 1970-80 рр.: людина, що розмовляла в Кременчуці українською вважалася менш культурною, на неї чіплявся ярлик "селюк", "рогатий", "чортяка". Як на мій погляд, це незавжди було справедливо, але, знову таки з особистого досвіду, багато людей з даної категорії в культурному плані стояли на досить низькому рівні. P.S. Нещодавно подивився "Титанік" на українській мові, після російського перекладу здається що подивився фільм у гоблінському перекладі. Таке саме враження і після перегляду інших фільмів українською, якщо до цього бачив з російським перекладом. Може ці переклади і робляться з метою розважити українського глядача, як це робить Гоблін?
№136
0
Думаю, проблема не в украинском переводе фильма, а в том, кто его смотрел
Особисто для мене, мовної проблеми не існує. Може тому, що я кінотеатри не відвідую :unknw: Але ти дивись яка живуча українська мова! І шановні опоненти почали висловлюватися на мові)))
пенсионер
гражданин