"Схід чи Захід? Тема стара у нас, але вічно актуальна. Віднедавна вона не сходила зі сторінок великоукраїнської преси.
На чиїй творчости — Европи чи Росії — маємо виховувати молодь? В круг яких ідей маємо вводити молоді покоління — в російський чи европейський? Питання величезної ваги!"
Радянска доба забрала у нас багато славних імен, і одним з найславніших серед них є і імя Дмитра Донцова. Наведениі вище рядки - це перші рядки з есея Дмитра Донцова "Росія чи Європа?", яка і до сьогодні в більшій своїй частині актуальна для української культури.
З оцінками Донцова російської літератури можна не погодитись, можна їх з гнівом відкинути, але одне є достеменним - ці оцінки нікого не можуть залишити байдужим і, ці оцінки є геніальними. Через літературу видно душу народу, і саме цю душу росіян і європейців намагався виявити Донцов на аналізі літературних джерел та літературних героїв і досяг в цьоум проникненні, як на мою думку, глибини.
Впевнений, що кілька хвилин інтелектуальної насолоди від читання есея Дмитро Донцов "Росія чи Європа?" забезпечені будь-кому, хто цікавиться такими речами та має до них смак.
адвокат Ульянов 15.06.2011, 19:36 писал:Радянска доба забрала у нас багато славних імен, і одним з найславніших серед них є і імя Дмитра Донцова.
Славное имя. Что и говорить. Я уже приводил его цитаты. Могу привести ещё. Причем из приведенного Вами ессе.
Що таке Европа? Це континент, який в кількасотлітній війні відбив чужинецьку навалу і завоював три інші континенти цілком, а четвертий (Азію) в значній частині. Це мусить бути, отже, незвичайна раса людей! Що ж це за раса? Це та, для якої світ є гра пригод, безнастанний підбій. Для якої — найвищою цінністю є чин, а світ— спортовою ареною; якої великою тугою все була — каже Шпенґлєр — туга за великим призначенням.
Прикмети москаля „проізвол і раболепство”. Літературним типом московської літератури був натомість бездумний бунтівник і бездумний раб, в обох випадках — хам: починаючи від приниженого і в його заголюканости ідеалізованого мужика і кінчаючи на хуліганських типах Єсєніна.
Европа, як щось яскраве, вирізьблене, свобідне, непохитне, як країна пристрасної краси й яскравої індивідуальности муляла очі авторам Смердякових і Карамазових, безносих Месій і Горьківських „калік”.
В общем объективное и незаангажированное исследование...
адвокат Ульянов 16.06.2011, 11:28 писал:По-суті, крім смайликів, маєте щось заперечити?Взагалі-то, частка істини, і доволі значна, в його висновках та світобаченні є.
Конечно. Для русофобов в этом эссе все истинно.
Я в нем не увидел ничего кроме грязи вылитой на русскую культуру и раболепия перед европейской.
Возможно он как представитель "русской культуры" демонстрировал изложенное им в своем эссе москальские "произвол и раболепие".
адвокат Ульянов 16.06.2011, 12:56 писал:Вважаєте цей заклик русофобським та не правильним?
Я считаю это эссе тендециозной и русофобской. Я выше уже приводил цитаты в которых однозначно уничижается русская культура и превозносится европейская.
Могу продолжить.
Чим була супроти цеї Европи Росія? Росія була провінцією, а її література — провінціяльною літературою.
Турко-татари і Росія — цеї ідеї не мали, вони ділали в історії лише ,,силою свого тяжіння”, масою: народи-номади! І тому — світово-історичного значення російська література ніколи не мала.
Глибокі ідеї і глибину змісту відбиває лише суспільність з напруженим, барвистим, різнородним життям. Росія не була такою суспільністю.
В Росії ж тип „раба й деспота” водночас. Прикмети москаля „проізвол і раболепство”.
Літературним типом московської літератури був натомість бездумний бунтівник і бездумний раб, в обох випадках — хам: починаючи від приниженого і в його заголюканости ідеалізованого мужика і кінчаючи на хуліганських типах Єсєніна.
Назагал тип, пануючий в російській літературі, це тип безвольної людини.
Це люди без власної волі., що без принуки ззовні „кроку не зроблять”.
Русскій челавєк какойто пропащій челавєк... Хочешь всьо сделать і нічево не можешь. Всьо думаешь, с завтрешняво дня начньош новую жізнь, с завтрашняво дня сядешь на дієту. Нічуть не бивало. К вечеру тово-же дня: так абєшся, что только хлопаєш глазами і язик нє варочаєтся — как сава сідішь, глядя на всєх.
І навіть тоді, коли ці „лішніє люді” зривалися до бунту, все кінчалося фарсою. В західній літературі бунт — яскравий і сильний. В російській — трусливий і скритий. Рускіє бунтуют ґрязно, крававо і однообразно. Даже убівают ілі ізза угла, ілі топят.
Але в них, який же ж інший акцент! Емоції, що вони будять в нас то емоції спочуття до бунтівника, помсти за кривду, або в кождому разі активне бажання її направити. В росіян — лише гіпертрофована перечуленість, і сентиментальна гістерика. Ревний жаль над самим собою...
В общем в эссе нет НИ ОДНОЙ ПОЛОЖИТЕЛЬНОЙ ОЦЕНКИ РУССКОЙ КУЛЬТУРЫ. Автором специально выбирались цитаты подтверждающие его мысль.
В то же время у европейской культуры не отмечено НИ ОДНОЙ ОТРИЦАТЕЛЬНОЙ ЧЕРТЫ. В эссе идет сплошное её восхваление.
Именно такую тендециозную подборку я и назвал "произволом и раболепием". Произволом в плане тендециозного подбора цитат. И раболепием перед Западом.
адвокат Ульянов 16.06.2011, 12:56 писал:Я побачив замість бруду та "раболепія" - тверезий погляд та пропозицію вчитись культурі не стільки від Росіян, скільки від євпропейців, але при цьому всьому творити власну культуру.
Каждый в эссе видит своё. Вы увидели подтверждение своим мыслям о том что Россия - это плохо. Я же увидел только грязь, тендециозность и раболепие.
В общем разговор об данном эссе Донцове закончил. Этот грязный пасквиль не достоин обсуждения.
У мене є позитивна оцінка. Вона така - спочатку віддаємо Крим, а потім отримуємо газ за 500 доларів за тисячу кубів. І увесь позитив - називається "велике кидалово"
СКАТ 17.06.2011, 07:29 писал:В общем разговор об данном эссе Донцове закончил. Этот грязный пасквиль не достоин обсуждения.
Подпишусь под каждым словом. И хоть я за Европу, величие, самобытность и красоту России не оценить не могу. Пускай историю перекрутили сотню тысяч раз, менее великой от этого Россия не стала. Единственное, что омрачает её нынешнюю, это брезгливость к соседям, но на это есть царская блажь. К слову говоря, с возобновлением России возродилась и монархия, что объединило вновь РПЦ и РПЦЗ) И главное, герб был самым натуральным образом воплощён в жизнь) Но это уже лирика с юмором)...
адвокат Ульянов 17.06.2011, 18:23 писал:До речі, римляни теж були культурними варварами і перші кілька сот років тільки грабували підкорені народи і всотували їх культуру, внаслідок чого стали лише культурним продовженням грецької цивілізації, яка через них стала колискою європейської цивілізації.
Когда не то что в Риме "бурьяны росли", еще пирамид Египта не было - на терр. бывш. СССР уже были города, что видно из раскопок ( Триполье, Аркаим и т. п. ) ... Отсюда вопрос - кто куда должен стремиться ?...
Что то не очень "греет"... я понимаю, что это частный случай, но все же... Ролик: http://video.yandex.ua/users/auau-tv/view/462
адвокат Ульянов 17.06.2011, 18:44 писал:Чи ви натякаєте, що росіяни і українці - це різні етноси і росіян не можна віднести до словян? До речі, навіть в сучасній Росії все частіше лунають голоси про те, що росіяни не є етнічними словянами. від словян у них лише культура, а етнос - інший.
Все это деление на нации, этносы и т. п. весьма условно и размыто, даже на терр. современной Украины - можно найти кого угодно... а уж на терр. бывшего СССР и подавно - я убежден, что само название "русский" означает не этнос или национальность - это принадлежность к Цивилизации.
Русский- не грабит и не захватывает чужие земли, Русский- не снимал скальпы с индейцев, Русский- не занимается ростовщичеством, Русский- не уничтожает другие культуры... ....в отличие от того, что сегодня творит "цивилизованная" Европа...
старейшина