Старший сержант запаса, Измените свое имя на Булгаков, что ли. Вы не поняли чего начитались, поэтому не заметили как в нашем споре Вы проскочили здравый смысл, а потом и советскую идеологию, и на полном ходу влетели в оголтелый сатанизм. Обоснуйте как богоборческие труды ваших философов соотносятся с патриотизмом и, если хотите, с тем же национализмом. По-моему, здесь связи - никакой, просто имеют место цитаты бездумно вырванные из контекста.
Старший сержант запаса (12.01.2012, 20:36) писал:Очень хорошую мысль прочитал у А.Шопенгауэра
А чей-та после такого длительного перерыва Вы опять принялись обличать националистов? Обилие оливье и мезим не помогает?:-))
На самом деле, согласна с адвокатом Ульяновым, што вытягивание на свет божий нафталиновых сентенций - не лучший способ блеснуть интеллектом. Ну, а во-вторых..што Вы хотели этим сказать? Што шовинизм - это плохо?..Мы согласны! Но эта фраза никак не может быть применена к тем, кого Вы какгбэ обличаете. Потому что ее надо рассмаривать в контексте времени и места, где и когда, а, также по какому поводу Ш. ее изрек. А дело было в старушке Европе, где все нации были защищены от ассимиляции и где они давным-давно реализовали себя. В условиях же Украины, где нация постоянно ощущает ассимиляционное давление со стороны соседей и рискует вообще исчезнуть - эта сентенция неверна. Так что Вам лучше сходить на какой-нить российский форум и выступить с цитатой там, перед российскими шовинистами:-) Это про них, аха..
Прикольный такс (12.01.2012, 23:48) писал:По-моему, здесь связи - никакой, просто имеют место цитаты бездумно вырванные из контекста.
Контекст, как раз, тот что надо: характеристика национализма, как явления, зародившегося в Европе середины 19 века передовыми умами того времени. Так что здесь всё нормально и никакого бездумия здесь нет. Современный украинский национализм аля пан Ульянов выкормыш европейского (Липинский, Донцов) - путь в никуда.
Старший сержант запаса (12.01.2012, 23:58) писал:Контекст, как раз, тот что надо: характеристика национализма, как явления, зародившегося в Европе середины 19 века
То есть, Вы утверждаете, што нынешняя ситуация в Украине - это калька ситуации в Европе 19 века??!!!.. Окститесь, господь с вами..
Старший сержант запаса, признайтесь, что те труды, на которые Вы так лихо сослались Вы не читали - в них совсем другой контекст, так просто дернули пару фраз из цитатника. В частности Ницше "разрабатывал" образ сверхчеловека, противостоящего Богу, т.е. кого? - сатаны, естественно он будет, и националистом, и шовинистом, и будет сочетать в себе все возможные и невозможные пороки. Простое человеческое общество здесь где?
адвокат Ульянов (13.01.2012, 00:21) писал:Я переконаний що ви і жодної роботи Донцова та Липинського не прочитали повністю
А кого саме читати, Донцова чи Липинського? Ось у чому питання ... Мені особисто більше подобається В'ячеслав Казимирович, а особливо характеристика, яку він дає Д.Донцову (за текстом вжито справжнє ім'я - Дмитро Шєлкопьоров) і його гіперукраїнській пассіонарності.
Отже біда не в тім, що він Москаль. Навіть не в тім, що він революціонер московський. Бо як-би Україна мала таких, як московські, революціонерів, то вони не допустили-б до панування большовицької Москви на Україні. Біда в тім, що його егоцентрична і труслива вдача не могла перенести сміливости, дисципліни і організації московських революціонерів — єдиного що єсть доброго між ними. І тому він втік від них. Не дух Лєніна для теперішніх проклятих антихристових часів приніс він і йому подібні на Україну, а дух того революцийного сміття, яке Лєнін знищив, щоб зорганізувати і здисциплінувати зло. Власного українського большовизму не потрафили зробити всі оці ’’українські недобольшовики’’. І наш Мітька Щелкопьоров (назвім його так по ним-же в українській публіцистиці заведеному звичаю уживання не прізвищ противників, а прозорих псевдонімів) ніколи ніякої революції на Україні не робив. Він тільки з нахабством революцийного московського сміття шукав легкої карієри серед ’’дурних хохлів’’.
3початку вдавав він із себе ’’просвіщенного’’ петербургського есдека і лаяв ’’хохлів’’ за те, що вони дрібні буржуї, самостійники, націоналісти, не марксісти. Потім рішив спекульнути на націоналізмі і лає їх тепер за те, що вони марксісти, москвофіли, провансальці і не націоналісти. Будучи соціялістом москвофілом поборював він гнилий захід, шляхетську Польщу і буржуазні пересуди католицизму. Але, побачивши, що на цім карієри великої не зробиш, переодягнувся раптом в ’’западницький’’ костюм, став лаяти азіятську Москву і православіє, підшився під родство з кардиналом Мерсіє і став пропагувати орієнтацію зпочатку на Австрію, а тепер на Польщу. ... Писання його так, противорічіві, що він давно-би збожеволів, коли-б ставився до них хоч трошечки поважно. На своє щастя він її тільки ’’пише’’. В одному місці пише, що Українці ’’мають жіночу психологію, себ-то логіка пасує у них перед чувством’’ (’’Підстави нашої політики’’); в другому — що вони раціоналісти, тоб-то керуються логікою а не чувством (’’Націоналізм’’). Раз пише, що найгіршою громадською прикметою єсть стадність, чого доказом погані Москалі; другий раз — що нестадність, чого доказом погані Українці (там-же). При цьому маса цитат з ’’західньо-европейських творів’’, яких він ніколи не читав. ... Може Мітьчине фразерське шарлатанство, яке, по московській приказці, ’’для краснаго словца (і себе прославлюваня!) не жалеет ни мать ни отца’’, має оправданя в великих Мітьчиних ділах, в сотворених ним українських організаціях? Може цей ’’геній України’’ потрафив злучити до купи в ’’українську націю’’ принаймні трьох таких як і він українських націоналістів? Може від своїх, взаємно себе заперечуючих, слововиливаній він сам став кращим, благороднішим?
Відповідь на це дасть його коротка біографія. Родився в тій частині України, що її московські колоністи прозвали Новоросією. Син одного з них, зраджує хазяйновитих і заможних батьків, ставши соціяльним проти них революціонером. Потім зраджує московських революціонерів і стає українським есдеком. Прийнявши серед есдеків на свій рахунок назву ’’заржавілого цвяха’’, дану його партийним товаришем Винниченком типові нахабного фразера, зраджує есдеків.
До характеристики Дмитра Донцова (з книги ’’Листи до братів-хліборобів’’)
адвокат Ульянов (13.01.2012, 11:34) писал:І роботи Липинського, і роботи Донцова містять в собі як думки щодо поточного на той час моменту,
Чому ж тільки на той момент?
Цитата:…І до чого доведе українство — ідею політичної і культурної незалежности України — оця інтелігенція скунксової породи, яка його обсіла?
Ситуація в сучасній Україні і, зокрема, в Кременчуці.
Цитата:Родився в тій частині України, що її московські колоністи прозвали Новоросією. Син одного з них, зраджує хазяйновитих і заможних батьків, ставши соціяльним проти них революціонером. Потім зраджує московських революціонерів і стає українським есдеком. Прийнявши серед есдеків на свій рахунок назву ’’заржавілого цвяха’’, дану його партийним товаришем Винниченком типові нахабного фразера, зраджує есдеків.
Уся українська політика (місцева, кременчуцька також) та інтелектуальна еліта грішить цим.
Цитата:Запевняю, що ані скунксової вонючої їді розбирати, ані своїм згадуваням про Мітьок бажаної їм реклами робити, більше вже не буду. Можете всі Мітьки писати собі спокіійно дальше все до схочу. Нічого з того не читатиму. Будьте спокійні: до одної з Вами ’’нації української’’ не належу і в жеровиськах та пантеонах Ваших місця Вам не відберу.
А під цим і я можу підписатися, у відношенні до сучасних "Митьок-Шелкопьорових", які закидають про відсутність патріотизму.
адвокат Ульянов (13.01.2012, 11:34) писал:Сам Липинський теж немає і краплі української крові, бо уродзонний польский шляхтич був. Але це ще раз доводить, що український націоналізм - не расовий.
Мені не потрібно пояснювати суть ідеї та біографії носіїв цієї ідеї, я їх знаю ще з тих часів, коли ви навіть не підозрювали, що станете свідомим українським борцем.
адвокат Ульянов (13.01.2012, 11:34) писал:Дрібні чвари а-ля "базарна баба" бувають у будь-яких людей, і Липинський в цьому правилі не є виключенням.
Ну, не треба так примітивізувати роботу В'ячеслава Казимировича. Його оцінка пассіонарності Донцова правильна і точна, а також набагато глибша ніж новим борцям хотілося б бачити.
адвокат Ульянов (13.01.2012, 11:34) писал:у Липинського та Донцова - любов до своєї батьківщини та любов до української культури і тожсамості.
У випадку Донцова, це любов до себе і свого місця у цій культурі. Краще ніж у Липинського не скажеш: "... Єсть тільки три ґеніяльні Українці: Тарас Шевченко, Леся Українка і він. При чім два перші ґеніяльні тільки тому, що вже померли. Бо як-би жили і своєю присутностю Мітьчиному монополеві на ’’геніяльність українську’’ заважали, то були-б хуторянами, провансальцями..."
адвокат Ульянов (13.01.2012, 11:34) писал:Тому що націоналізм - це принцип
Більш того, принцип універсальний, при якому мета (безперечно, найвища - розбудова національної держави + значимість власної ролі у процесі) виправдовує засоби (маленькі політичні бонуси борцю, маленькі майнові бонуси борцю, право одноособово визначати хто є зрадником, запроданцем, зас...ем, що не любить неньку-Україну і т.ін.).
Так, що проблема піднята Липинським не про державний устрій, а про те хто, як і чому використовує національну ідеї у приватних інтересах.
Так було на початку ХХ ст., так є на початку ХХІ ст.
91972! Браво! Несколько голов у местной Гидры национализма отрубили. Причём таким изысканным способом: словами классика всё того же национализма. Но на замену отрубленным головам к ночи появятся ещё несколько (это я по вчерашнему опыту могу сказать).
гражданин
гражданин