Все сообщения » Профиль: ulysses » Кременчугский форум

Горожане

+ 370

Командировочный

13:25, 02.08.2016 №1

+ 1

Городская жизнь

Политика и экономика

Росія чи Європа?

Мф.6.33

Горожане

+ 370

Командировочный

22:43, 19.05.2016 №2

+ 1

Городская жизнь

История и география

Кременчук сьогодні

Фото та відео з сучасного Кременчука.
Починаємо:

Мф.6.33

Горожане

+ 370

Командировочный

18:54, 30.09.2015 №3

+ 3

Городская жизнь

Политика и экономика

Цветные революции, войны, вооруженные конфликты

Скат (24.09.2015, 15:29) писал:Кровь этих детей на украинских властях и украинских военных

моя ти лапочка.
А цих людей з-під Хомса кров на кому? Теж на бандерівцях?

Мф.6.33

Горожане

+ 370

Командировочный

13:39, 17.08.2015 №4

0

ulysses

13:40, 17.08.2015

Городская жизнь

Политика и экономика

Україна - не Росія

Цитата:Довелось мне совсем недавно подискутировать с дальним родственником из России. Ватником, но не агрессивным, а скорее весьма наивным. Диспут подтолкнул меня к некоторым выводам.

Вот несколько интересных посылов моего россиянского оппонента:

«Ты пойми, Путин урод и мудак, и мы это знаем, но мы же один народ, будем жить все вместе, до самой Одессы, а бандеры пусть идут нахуй.

Ну и что, что Путин захватил Крым? Мы будем одной страной, значит он и для вас его тоже захватил, а так достался бы пиндосам»

Собственно, видя и понимая с кем имею дело, я пришел к простому выводу:

- Разница между украинцами и россиянами в том, что, если бы наш президент вздумал захватить хоть метр чужой территории, ему бы сами украинцы оторвали голову.

В этом и есть глобальная разница между украинцами и россиянами. Украинцы – уже цивилизация, россияне – пока еще варвары.

Не трогать чужое – это цивилизация. Уважение прав собственности – одно из базовых отличий цивилизации от варварства.

Цивилизации не интересно брать чужое, ей интересно делать свое. Варвар своего делать не может, потому живет захватами.

Украина, старше, умнее и опытнее Московии, вполне логично что к окраинам цивилизации приковыляла раньше, чем жители РФ.

Варвар не обязательно боевик с гранатометом. Варвар может быть таким, как мой оппонент, нормальным, не агрессивным, не пьющим и в жизни работящим, порядочным мужиком.

Но разница между нами существенная. Я уважаю права собственности, я уважаю закон, а он живет понятиями. Справедливость в понятии варвара стоит выше закона. Мы имеем право на Крым, говорят нам варвары. Под «право» они понимают свое собственное понимание справедливости. Они искренне не понимают, за что против них ввели санкции. А все ведь просто, санкции ввели против бандитов, которые презирают законы.

В Украине произошел внутренний раскол по той же линии. В Крыму и на Донбассе доминирует варварское сознание, там принято считать, что Путин может делать то, что он делает, а закон придумали пиндосы, чтобы уничтожить великую россию. На остальной части страны начинает доминировать сознание цивилизованных людей. Здесь считают, что никаких оправданий для бандитского разбоя нет и быть не может.

Украинцы и россияне не могут понять друг друга в политических баталиях, потому что говорим по-русски, но все же на разных языках. Не могут понять друг друга варвар и цивилизованный человек.

Пока в Москве ищут и придумывают единое начало для трех «братских» народов, жизнь озадачила нас более ясными критериями. По сути люди делятся только на две категории: цивилизация и варвары. Все остальное – это полутона.

Если ты научился уважать закон и уважать других людей – ты Человек, если ты живешь по понятиям – ты Варвар.

Алекс Заводюк

Мф.6.33

Горожане

+ 370

Командировочный

15:15, 07.05.2015 №5

+ 1

Городская жизнь

Курилка

Цікаві факти про Україну та видатних українців

Ганна Черкаська 1 год. · [i][/i]8 травня 1861 р у Петербурзі на Смоленському цвинтарі викопали домовину з тілом Тараса Шевченка, пронесли через усе місто до Московського (Миколаївського) вокзалу та залізницею відправили до Москви – для подальшого переправлення в Україну. Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитровськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бровари до Києва й Канева.
У свій останній день народження Тарасу Шевченкові було дуже зле: не радували гості, не тішив улюблений ром. Майже всю ніч поет просидів на ліжку; біль у грудях не дозволяв йому лягти. Він то запалював, то гасив свічку, але до людей, які були внизу, не відгукнувся. О п’ятій попросив зробити склянку чаю з вершками і випив. Потім Тарас Григорович зійшов у майстерню, охнув, упав, і о пів на шосту нашого поета не стало!.. На цифрі 47 зупинилося серце поета: 24 з них у кріпацтві, 10 - на засланні й тільки 13 на волі. 47 прожили великі українці Василь Стус, Панько Куліш...
У Шевченка не було коштів на поховання, тому комітет Літературного фонду вирішив узяти витрати на себе; але художники не погодилися; вони склалися (тисяча рублів сріблом) і поховали Шевченка. Похорони Шевченка були пишними навіть перетворилися на маніфестацію. Тіло Шевченка лежало три дні в церкві Академії мистецтв. О 10-ій годині почалася обідня, об 11 - почалася панахида. З дев’яти промов шість були виголошені українською, дві – російською і одна польською. Першими виступили Кирило-мефодіївці: зі словом українською мовою виступили П Куліш і В. Бєлозерський, потім щемне слово М. Костомарова перервалося риданням професора. Серед тих, хто готував промови, був і студент Павло Чубинський – майбутній автор Гімну України.
Труна була дубова, оббита срібною парчею, у головах кришки на срібній дошці було написано: «Украинский поэт Тарас Григорьевич Шевченко 1861 февраля 26 д.». Дубову труну положили у свинцеву через те, що його повезуть на Україну. На дворі було холодно, йшов густий сніг. Труну на Смоленський цвинтар несли тільки літератори чи студенти університету, не спускали з рук, а це добрих сім верств. На похорони Т. Шевченка з України приїхали:
- Іван Сошенко, хоч заліз у борги й мав неприємності на роботі;
- Приїхав із Москви Аполлон Мокрицький, якого за це звільнили з роботи;
- були й нащадки гетьмана К. Розумовського - брати Жемчужникови.
Цього ж дня, оскільки Шевченко не залишив заповіту, друзі вирішили перепоховати поета в землі України. У квітні 1861 р. було отримано дозвіл на перевезення тіла Шевченка на батьківщину. Друг поета лікар Михайло Лазаревський зробив усі приготування. Чорна домовина, покрита червоною китайкою, стояла на запряжених дрогах із особливими ресорами. Брати-літератори Михайло й Олександр Лазаревські та художник Григорій Честаховський супроводжували прах поета в Україну.

Мф.6.33

Горожане

+ 370

Командировочный

14:15, 23.10.2014 №6

+ 1

Городская жизнь

Политика и экономика

Що чекає Росію?

Почну з шикарного, на мій погляд інтервю Володимира Голишева:
Уривок з якого:
Что же касается войны, то она давно идёт. Нормальная такая холодная война — точная копия той войны, которую СССР проиграл. И тогда, и сейчас были места, в которых шли боевые действия. Вьетнам, Ангола, Никарагуа, Афганистан. Молодой, пахнущий заграничным одеколоном, Александр Андреевич Проханов любил посещать эти уголки планеты. И приозил оттуда бабочек. Донбасс — это Никарагуа. Плюс обязательные элементы холодной войны: бряцание оружием, дипломатия канонерок, гонка вооружений. Все это уже было. И заранее известно, чем всё это закончится. Советский Союз был могучей, по-своему, справедливой и стабильной конструкцией, потому война затянулась на десятилетия. Жалкий огрызок СССР, который нанюхался халявного газа и возомнил себя пупом земли — Российская Федерация — управится за год-полтора. Уже завтра на ее месте будет просто территория с населением, которое не знает: как ему дальше жить.

Цитата:Так ведь нет никаких «русских»! И никогда не было. «Русский» — это прилагательное, а не существительное. Можно попытаться определить реальную функцию этого слова. Сейчас это что-то вроде «языкового маркера». Русский — тот, для кого русский язык родной. Это, конечно, упрощение, но если мы попробуем уцепиться за кровь или «культуру», у нас, вообще, ничего не получится. Итак, на вопрос «какой?» мы ответили — «русский». А теперь самый главный вопрос: «кто?» О ком мы говорим? В Украине, после российской агрессии на этот вопрос стало удивительно легко и даже приятно отвечать: «русский украинец». Русский по языку человек считает себя неотемлемой частью украинской нации. «Я — украинец! Какой восторг!» — перефразирует он Суворова на чистом русском языке. А в России на вопрос «кто?» ответить нечего. Чтобы хоть как-то заткнуть эту зияющую брешь придумывают бесконечные «деды-воевали», «русские миры», наташи ростовы на балу у юриев гагариных и прочую чепуху. От этой тошнотворной эклектики у человека голова идёт кругом и он просто забывает себя спросить: «а, собственно, кто я?» Завтра, когда Россия развалится, и морок спадёт, людям придётся искать ответ на этот вопрос — формировать полноценную самоидентификацию. Самый простой и понятный способ — через регион. Появятся русские казаки и русские поморы, русские сибиряки и русские уральцы. Другой способ — через религиозную традицию. Увы, но контора господина Гундяева тут людям ничем не сможет помочь, потому что слово «православный» в современной России не значит ничего. Зато есть «русские староверы». И «русские мусульмане». И даже «русские буддисты». Возможны и другие способы обретения ответа на вопрос «кто?» Например, через профессию. Я именно так и делаю — считаю себя русским писателем. В момент, когда я впервые себя так назвал, я испытал колоссальное облегчение.

Мф.6.33

Горожане

+ 370

Командировочный

14:51, 21.10.2014 №7

+ 1

Newsmaker

00:18, 06.09.2024

Профессиональные и бизнес форумы

Бизнес форум

Маркетинг, реклама и PR

Искусство рекламы

Мф.6.33

Горожане

+ 370

Командировочный

01:20, 12.05.2014 №8

+ 2

Развлечения и отдых

Книги и обучающие материалы

говорити українською

Говорити українською – це модно. Практичні поради тим, хто хоче вивчити українську мову
Джерело: fakty.ictv.ua

українська - це модно!

Мф.6.33

Горожане

+ 370

Командировочный

01:10, 12.05.2014 №9

0

Городская жизнь

Курилка

купуй українське

Цитата: Iryna Yeremenko
Даруйте українське!
Дорогі мої друзі! Несподівано для мене, пост, в якому я рекомендувала українських виробників одягу, розлетівся в мережі тисячними перепостами. Напевно, тема УКРАЇНСЬКОГО вас цікавить, ТОЖ…Моїм однодумцям присвячується - список якісних подарунків, які можна подарувати друзям, коханим, гостям нашої країни MADE in UKRAINE!
1. Таких креативних обкладинок для паспортів та документів я не бачила ні в Америці, ні в Європі. Тільки в Україні http://www.shirma.com.ua/
2. Футболки від Диво – витвори! https://www.facebook.com/Dyvooo
3. Блокноти ШЕДЕВРИ - http://blanknote.com.ua/
4. Блокноти в стилі Києва - www.kyivstyle.com
5. Для тих, хто любить записувати свої думки - блокноти http://hiverbooks.com/
6. Travel MAP. Така скретч-карта - кращий подарунок для мандрівників. Компанію створив мій однокласник з дружиною, чим я, власне, дуже пишаюся! http://www.travelmap.com.ua/
7. Цілий сайт класних подарунків та сувенірів IVANKA Present, купувала не один раз і дуже задоволена! - http://www.ivankapresent.com/
8. Етно аксесури від Svitlo https://www.facebook.com/homesvitlo?fref=nf
9. Янголи і не тільки від Angel Factory - https://www.facebook.com/angelfactory
10. Справжні патріотичні ластівки - https://www.facebook.com/LastivkaFromUa
11. Етномайстерня Коза-Дереза http://kozadereza.com.ua/etnosuveniry/
12. Sunny Bunny Зайці моєї мрії! https://www.facebook.com/sunnybunnytoys
13. Креативні шкарпетки в подарунковій обгортці http://www.sammy-icon.com/
14. Чоловічі метелики від Churchill www.bowtie.com.ua
15. Подарунки для чоловіків, особливо дерев’яні метелики! https://www.facebook.com/agelviv
16. Для власників IPhone подарунки на www.ethnocase.com
17. Унікальні пряники - оберіги http://smakotaya.com.ua/
18. Подарунок для жінки – авторські сумки https://www.facebook.com/Klyova.bags
19. Класні клачі Zierpuppe - https://www.facebook.com/pages/Zierpuppe/128531587224637?ref=profile
20. Автовишиванки - https://www.facebook.com/avtovyshyvanka?ref=profile
21. В магазині «ЕКО-лавка» продаються натуральні українські маски Vigor для обличчя, це, напевно, краще, що можна подарувати подружці або сестрі! Обожнюю йогуртову та маску з алое. http://vigorcosmetics.com/ru/catalog/cat/kosmeticheskie-maski-dlja-lica/ ,а ще натуральні мила «ЯКА» в тій самій лавці. http://yaka.kiev.ua/
22. Коли до мого чоловіка приїзжають іноземні партнери, я завжди замовляю картини з шоколаду у «Львівській майстерні шоколаду» з видами Києва. Всі залишаються вражені! http://www.chocolate.lviv.ua/
23. Кожній україночці по стильному віночку! Вінок з чорницею – БОМБА! - Bloom Art https://www.facebook.com/Bloomart.ua?fref=ts
24. Носити віночки – це так по-українські https://www.facebook.com/myButterfly.fashion
25. Все у формі оригінального зайця www.zayabeautes.com
26. Якщо йдете у гості подаруйте якісний і оригінальний плед від WannabeDecor https://www.facebook.com/wannabedecor?fref=ts Або ж щось для дому з коноплі від DEVOHOME! www.devohome.shopium.ua
27. Можна замовити ВЕЛИКЕ дерев’яне слово УКРАЇНА і подарувати якомусь патріоту – http://www.shabbyshop.com.ua/
28. Дуже важко знайти оригінальні магнити, але Ви можете створити їх самі -http://magicgram.com.ua/
29. Патріотичні футболки і не тільки http://www.joyfactory.com.ua/ua/
30. Сувенірні колейдоскопи http://www.kaleido-art.com/
31. Майстерня шкіряних виробів https://www.facebook.com/agworkshop
32. Українці - найкреативніша нація на Землі! Дерев'яні листівки від WOODBERRY https://www.facebook.com/wbpostcards?ref=profile
33. Відродження української фарфорової мініатюри ручної роботи, унікальні наперстки http://thimble.kiev.ua/index.php/ua/
34. Патріотичні сумки від Котилася Торба https://www.facebook.com/groups/189023854496327/
35. І на останок. Є незвичайне місце у Києві де виготовляють НАЙДИВОВИЖНІШІ ексклюзивні подарунки - це Дім-музей Якубовських http://www.yakubovski.com/index.html. Моя родина знайома з Паном Якубовським особисто, але то вже інша історія…
Я намагаюся рекомендувати вам ті речі, якими користувалася та залишилася задоволена, але ВАША допомога завжди ДУЖЕ потрібна! Пропоную Вам долучитися до мого ПОЛЮВАННЯ на Українське! Даруйте якісне УКРАЇНСЬКЕ і Слава Україні!

Мф.6.33

Горожане

+ 370

Командировочный

17:43, 08.05.2014 №10

0

Городская жизнь

Политика и экономика

Неспокій в Україні

Цитата: вернення льотчика-снайпера командира 18 окремого вертолітного загону Місії ООН зі стабілізації у ДР Конго полковника Андрія Когута

Шановні колеги, бойові побратими!
Звертаюся до вас як командир окремого бойового авіаційного підрозділу, полковник, льотчик-афганець, який понад 35 років проходить службу в Збройних Силах Радянського Союзу, України.
Події останніх днів змінили моє ставлення до країни-сусідки, у якій проживає багато моїх друзів. 2 травня була збита пара вертольотів МІ-24, загинув екіпаж. Загиблі –мої колеги, офіцери, з якими ми виконували бойові завдання під егідою Місії ООН. Там було по-справжньому “гаряче”, вони вижили в Африці, але загинули від рук російських найманців. Повторюсь, саме чужоземців, які прийшли в мою країну і вбили моїх друзів!
Як людина військова, я розумію, що здійснити постріл із ПЗРК спроможний лише професіонал. І цей факт вкотре підтверджує, що з українцями воюють не сепаратисти Донеччини, а навчені та підготовленні армійці. Вони знищують нашу символіку, натомість піднімають на державних будівлях прапори іншої країни – Російської Федерації. Висновок зрозумілий: почалася відверта, жорстока і безпринципна агресія сусідньої слов’янської держави. Той факт, що бойовики використовують “живим щитом” місцеве населення, ховаються за жінок, дітей, і звідти стріляють, показує усю мораль цього протистояння. Вже доведенні факти, що цими вбивцями керують люди із ГРУ ГШ РФ. Я свідомо не називаю їх офіцерами, адже той, хто ховає розпізнавальні нашивки, свої погони, та підняв автомат на братній народ – не може бути офіцером. Дивлячись на їх обличчя з екрана телевізора, я припускаю, що колись ми проходили службу в одній – Радянській – армії. І як людина з досвідом стверджую: таких покидьків ганьбили в усі часи в офіцерському колективі.
Складно зрозуміти і позицію простих росіян. Їхнє вище керівництво розпочало війну проти братнього народу, який вигнав свого президента – найбільшого в історії крадія. Ми засуджували ісламістів, які здійснювали теракти в найбільших російських містах, разом переживали трагічні події із заручниками Норд-Осту, підтримували антитерористичні операції спецназівців на Північному Кавказі. А тепер братній народ мовчки сприймає політику Кремля по відношенню до України.
Колись нас вчили, що війна за рідну землю – священна. Так є і цього разу. Ми на своїй землі, під своїми прапорами і захищаємо суверенітет і кордони держави, яку визнав увесь світ. Як льотчик, який вже неодноразово використовував авіаційне озброєння і знає ціну життю, заявляю: вороги, які вбили моїх друзів і колег, знайдуть тут смерть. Я особисто, усі бойові льотчики України зроблять все можливе, аби окупанти відчули горе на нашій землі. Ми пишаємося українськими офіцерами, прапорщиками, сержантами і солдатами, які протистоять злочинцям. Пам’ятайте: військові льотчики з вами! У нас достатньо професіоналізму, навичок і моральної витримки, аби знищити ворога!
Слава Україні!

Міноборони

Мф.6.33

Все сообщения: ulysses