Мельтюхова читаємо Ад і не нервуємо. Якийсь там поход ЧСталіна - в очі не бачив. Але просто відкриємо книжку і читаємо про причини. Більше нічого робити не потрібно. І скажемо далі так -я не погоджуюся ( погоджуюся) з Мельтюховим, який каже що Сталін вів до того, аби на європейському континенті був соціалізм. Можете написати і інше - Мельтюхов дурень, а Ад - розумний, але боюся, що вам не повірять
писатель (24.02.2012, 18:07) писал:Мельтюхова читаємо Ад і не нервуємо
У вас уж полная амнезия и не знаете,что соврать? Тогда напоминаю,что Мельтюхова вам посоветовал читать я. По сравнению с Суворовым он уже лучше. Советчики, блин....
Благими намерениями вымощена дорога к AD (c) Старший сержант запаса.
Ви теж його прочитайте - порадник ви мій. Там є все цікаве. І дійдіть до висновків , якщо терпіння вистачить. А ще Ад - по моєму нам тут не завадить культури трошки і варто чинити як британці - "я не погоджуюся тому й тому , але завжди вислухаю іншу сторону". І вашу думку готовий вислухати спокійно і без нервів. Це зайве.
Да і про вулиці. Адвокат правий . Ніде в світі немає вулиці імені Чикатила. А у нас є провулок комуніста Постишева. А різниці між першим і другим - нуль
писатель (24.02.2012, 17:45) писал:Цитата: Так и говорят: нам бы скинуть лет 20, так некоторым мало бы не показалось.
І це теж бачив - окремі товариші до сих пір Радянському Союзу служать і ноутбуки за це від влади отримують. Гірше, що далі пишуть вони у своїх плакатах на виставках - ось держава про мене не турбується.
Те, кого я имела ввиду, уже давно нигде не служат, разве только в душе - своей Родине, большая часть их - на погосте лежит.
писатель (24.02.2012, 17:45) писал:Так чего их искать? Они - как на ладони.
теж Сталіна читав промову, тільки не повірив
Читали? А мой дед сидели по 58Б, а муж - родился среди гниющих болот в ссылке... Но ни разу в адрес советской власти поганного не говорили, детей воспитали в любви к Родине.
Совесть придумали злые люди, что бы она мучила добрых.
Цитата:Когда перестанете обманывать людей,подсовывая им свои измышления- тогда ожидайте отношения к вам как достойному человеку. До этого отношение будет- как к этому самому.
Ад - я не копаю дитячих могил, і не займаюся святотаством. Я не прорікаю параноідальних та кошмарних ідей , І не кажу про достойність чи недостойність ( куди це вас несе Господи,) ми всі люди достойні і нормальні і не вам виступати в ролі судді. До речі і не мені теж. Але ведіть себе як людина і будьте спокійнішім. І давайте приклад обману, а з мене - приклади параноїдальності . Обмін буде компліментами
Цитата:Читали? А мой дед сидели по 58Б, а муж - родился среди гниющих болот в ссылке... Но ни разу в адрес советской власти поганного не говорили, детей воспитали в любви к Родине.
в 51- році мій дядько, вже покійний щось ляпнув у ФЗУ. Потім у це ФЗУ прийшли за ним слідчі. Але його мати - моя бабця чудом про такий прихід НКВД дізналася і відправила хлопця в Томськ до родичів. Звідти приїхав в Кроеменчук через рік. Після цього - дядько ніколи й нічого говорив. Аж поки не виїхав світ за очі, вже дорослим зі своєю родиною
Вот, я смотрю ещё одна провокационная тема создана! Опять два поля: фашизм - антифашизм! Опять нагнетание анти русской истерии и новые посевы национальной розни!
К модератору. Суть дискуссии не имеет ни чего общего с темой истории или географии. Этот форум не должен быть предвыборной трибуной очередного фюрера! Есть политический форум - там и место подобным "дискуссиям".
servo (24.02.2012, 17:29) писал:Я кажется понял для чего Канарский прикормил на форуме клоуна-перед людьми достойными комедию ломать, а с клоуном и спорить смысла нет, это знают даже дети
Про изнасилованных чекистами монахинь Мотронинского монастыря. Про убитого КРЕМЕНЧУГСКИМИ чекистами старшего Чучупаку.
Ну тут все правда з першого і до останнього слова? Монахінь дійсно чекісти згвалтували. Вбили Чучупаку справді вбили. Про те як копають дитячі могили - сам бачив і лист на цей рахунок є від заступника губернатора.Не почув відповіді тільки - куди поділи дитячі кістки, товарищи коммунисты ? Іва про Бенедикта у Тетяни Толстой прочитали? Прочитайте - там все про вас. А потом поговоримо про клоунів та цирк
писатель (24.02.2012, 18:37) писал: Після цього - дядько ніколи й нічого говорив.
Ну, что можно сказать... даже не знаю... Мой дед говорил всё, что считал нужныи и не боялся, но хаять не хаял, воспитан был по-другому... Арестовали-то его по доносу полицая, который очень боялся, что дед расскажет, кто тот есть на самом деле. Его сын, мой отец, несмотря на то, что отец был репрессированным, поступил в лётное училище, летал на сверзвуковых самолётах, уважаемый человек. Отец моего мужа, до войны знаменитый был человек в городе, его имя можно встретить во многих книгах по истории Кременчуга, - арестован в 37 году по доносу своего водителя, пережил ссылку, срок добавили, будучи ссыльным стал директором лесозавода, награждён орденом Ленина. Его дети все добились в жизни очень многого:один - военный (причём замполит!), другой - руководитель крупного предприятия, дочь- заслуженный учитель России. Я это к чему - дети репрессированных родителей, достигли многого и никто их не щемил ( несмотря на то, что в те времена проверка биографических данных была серьёзным делом), - это, вроде не вяжется с вашей логикой...
писатель (24.02.2012, 18:37) писал:Аж поки не виїхав світ за очі, вже дорослим зі своєю родиною
А мои все близкие, остались на Родине! Отец мужа всё сделал для того, чтобы после реабилитации вернуться в родной Кременчуг вместе с семьёй.
Совесть придумали злые люди, что бы она мучила добрых.
Розумієте тут в чому справа - життя різне і сприймаємо ми його по разному Не помню - кому Хрущов наводив у приклад Серебрякову по моєму, яка просиділа в тюрмі з 37 року, але вийшла після смерті Сталіна і залишаючись комуністом, далі написала партійні книжки та не змінила своїх комуністичних уподобань. Ага згадав - це був докір Хрущова Ільї Еренбургу, по моєму. Мої життєві погляди формувалися як і всіх інших. У 70 роках на уроці історії вчителька розповідала, що СРСР була самою миролюбивою державою й ні на кого не нападала. Тільки захищалася. Помню, що бабця моя розповідала тоді ж про фінську війну, але хто ту бабцю слухав? Бо вчителька ж сказала. Значить вчитель права. Але пізніше заглянув в одну книгу , іншу . Послухав Голос Америки. Та думаю, щось вони не те кажуть по тому радіо. Але світогляд змінився у віці приблизно 25 років. Працював тоді в молодіжному будівництві МЖК на нафтопереробному заводі. І одного разу нас будівельників, тобто робітників НПЗ, які споруджували будинок №54 на проспекті 50 річчя Жовтня послали будувати дачі від РСУ заводського. Дачі ці одразу за мостом на Комсомольськ .Якщо їхати - то зліва. І там побачив я курган невеликий. В центрі цих дач. Подивився - хрестів так багато й дати народження різні. Тобто, старі, молоді, середнього віку . Дати смерті - числа різні , а рік один - 1933-ій. І з цього моменту задумався і запитав дідів, яких побачив - теж кременчужани жили на цих дачах. І розповіли вони мені, що то - "последствия". І з того моменту зрозумів дещо. Зрозумів, що таке "последствия"
(c)
Старший сержант запаса.