Росія чи Європа?

Цитата:Бред полный. Наши деревни ничем от российских не отличаются.

Та ну які розмови - помню села теж і тут і там.
В Україні пашуть як прокляті в тих селах. А там п"ють як прокляті. Невелика різниця однако. Але все це на любителя

писатель (16.09.2013, 13:20) писал:Та ну які розмови - помню села теж і тут і там.
В Україні пашуть як прокляті в тих селах. А там п"ють як прокляті. Невелика різниця однако. Але все це на любителя

Да ладно.

Пьют в наших селах ничуть не меньше чем в российских. И работают не больше.

Как в России так и у нас есть кто пьет и кто работает.

Тут все зависит от точки зрения - если искать в российских селах только недостатки, а в украинских только достоинства - получится точка зрения писателя.

Та друже - несерйозний аргумент.

Цитата:Не спасет. Но вот пребывание за его пределами точно столкнет в пропасть...

і це теж саме - несерйзно - зразка новини, що наша закаточна машинка ПАТ "Кредмаш" отримає статус "Полтавської марки" . Воно то хорошо, от тільки всі в цьому випадку переходять на термокришки, для яких машинка не потрібна

писатель (16.09.2013, 16:48) писал:Та друже - несерйозний аргумент.

Почему несерьезный?

Как раз очень серьезный.

Россия создает рынок с ограниченным доступом импорта максимально больших размеров. Т.е. рынок на котором можно сбывать основную часть произведенной промышленной продукции с конкурентными преимуществами.

Именно на этом основана идея Таможенного Союза - за счет высоких входных барьеров (пошлины, стандарты, покупка за госденьги только продукции ТС и т.д. и т.п.) создать искусственные преимущества для совей продукции.

Т.к. Украина по ряду причин рассматривается Россией как составная часть ТС (по расчетам присутствие Украины увеличивает объем рынка на 10% и потенциал ТС на 20-30%), то она до сих пор имела фактически такой же свободный допуск своих товаров, как и страны ТС.

НО!!! Украина должна была определиться со своей позицией до конца 2013 года, т.к. предположительно с 2015 года Россия будет максимально закрывать рынок ТС и ей необходим хотя бы год для компенсации отсутствия Украины (чтобы не было резкого шока).

Теперь, когда понятно стремление украинского руководства в Европу Россия либо сделает ставку на другое украинское руководство либо откажется от инкорпорации Украины.

Во втором случае допуск украинских товаров на российский рынок будет ограничен подобно прибалтам и грузинам. Конечно он не будет сведен в ноль. Но теперь Украине прийдется конкурировать в совершенно других условиях. И падение экспорта в Россию раза в 2 будет лучшим итогом для такой ситуации.

Конечно импорт из России также сократится, но не более чем на 20-30%, т.к. Украина в основном импортирует топливо и сырье, заменить поставки которого сложно технически.

Итог для Украины:
1. Падение экспорта (причем именно в сегменте высокой добавленной стоимости).
2. Дефицит платежного баланса.
3. Закрытие машиностроительных предприятий (или в лучшем случае сокращение штатов).

И это не считая проблем Зоны свободной торговли, которые появятся независимо от действий России!!!

Скажу больше. Абсолютное большинство продукции украинского машиностроения на данный момент по качеству и характеристикам вполне конкурентоспособно на мировом рынке.

Проблема не в продукции, а в рынках сбыта, где конкуренция ведется вовсе не в стиле Адама Смита и других светочей экономической науки.

Взято з Дзеркала тижня

Якщо одного дня Україна і справді стане членом ЄС, то цілком обґрунтовано орден за це можна буде вручити президентові Російської Федерації Володимиру Володимировичу Путіну. Його внесок у справу підтримки євроінтеграційних прагнень нашої держави важко переоцінити. Як, скажімо, важко переоцінити й абсолютно позитивний вплив на українське націотворення вельмишановного Володимира Вольфовича Жириновського. Кожен виступ цього талановитого політика на тему України викликає такий підйом патріотизму, таке відчуття національної єдності, що навряд чи під силу й найкращому українському політику…

Відверто продемонстроване останніми тижнями негативне ставлення керівництва РФ до угоди про асоціацію з ЄС, яка не передбачає ні вступу до ЄС, ні навіть перспективи отримання статусу кандидата на вступ, — абсолютно ірраціональне, а низка коментарів російських високопосадовців примушує замислитися над їхнім кваліфікаційним рівнем. Наприклад, коментарі про те, що створення зони вільної торгівлі України з ЄС призведе до наповнення російського ринку єесівськими товарами, які, завдяки ЗВТ України з РФ, проникатимуть через українську територію до РФ.

Автору статті кілька років тому довелося під час переговорів із поважною російською делегацією пояснювати, що, відповідно до базових норм міжнародної торгівлі, таке неможливе в принципі, оскільки товар походженням із ЄС після перетину митної території України залишається таким самим товаром походженням із ЄС, яким був до того. Чи візьмуть із нього на українському кордоні 10% його митної вартості, чи не візьмуть — це не змінить країну походження товару. Продавати його як український товар, відповідно до прийнятих і Україною, і Росією, і ЄС правил походження товарів, заборонено. Якщо ж усе-таки якийсь товар із ЄС підпільно перемаркують як український або нелегально перевезуть через російський кордон без сплати мит, то це вже буде контрафакт або контрабанда — кримінальні злочини, що караються законом.

Контрабанда є контрабанда, попри те, де контрабандний товар вироблено. І ставки ввізних мит для контрабандистів чи контрафактників не мають жодного значення. Російські партнери після цього ніяково покивали головами і сказали щось на кшталт "ну ви ж розумієте…".

І ми справді розуміємо. Ірраціональну російську риторику щодо угоди про асоціацію блискуче пояснив минулого тижня Володимир Володимирович. Із властивою йому прямотою і яскравістю він озвучив причини антиасоціативної риторики "предельно ясно, адресно и четко". "Вы знаете, что бы ни происходило, и куда бы Украина ни шла, мы все равно когда-то и где-то встретимся. Потому что мы — один народ. И как бы на то, что я сейчас сказал, ни сердились националисты с обеих сторон, на самом деле оно так и есть", — заявив Путін у переддень саміту Великої двадцятки.

Що ж, у цьому випадку все справді стає зрозуміло — один народ, одна держава, один… Митний союз. Митний союз, відповідно до базових концепцій міжнародної економічної інтеграції, є рівнем, із якого інтеграція починає набирати незворотного характеру. Країни, вступаючи до митного союзу, віддають серйозну частку свого суверенітету, вагому частину прямих доходів до бюджету (у випадку України — це третина держбюджету) — в руки наддержавних органів. Від митного союзу до економічного, валютного та політичного — рукою подати. Не мине ще одного президентського терміну, як Володимир Володимирович зможе ввійти в російську історію як черговий збирач російських земель. Бути поряд з Іваном Грозним, Петром Великим чи Йосипом Сталіним — хіба не достойна мета для справжнього державного діяча?

Але в такому разі ще більше незрозуміло, що викликало бурхливі емоції. Угода про асоціацію — звичайно, серйозний документ, однак він, на жаль, навіть якби був повністю й негайного виконаний, і близько не означає досягнення у відносинах України та ЄС такого рівня інтеграції, як митний союз. Дарма російські віце-прем'єри та радники заявляють, що Україна передає, відповідно до угоди, частину свого суверенітету Брюсселю і після цього перестає бути самостійним партнером для діалогу. Це неправда. Очевидно, російські речники плутають ЗВТ з Митним Союзом, який справді перебирає собі частину національного суверенітету держави-члена. Жодна ЗВТ, навіть дуже поглиблена і всеосяжна, не передбачає передачу суверенітету у сфері зовнішньої торгівлі чи, тим більше, у сфері митних зборів так, як це робить вступ навіть у найслабший митний союз. Зацікавлені можуть зайти на сайт СОТ або задати пошук в Інтернеті і переконатися, що за останні десятиліття виникали численні зони вільної торгівлі (лише список договорів про створення ЗВТ перевалює за дві сотні). Частина їх із часом з тих або інших причин припиняла свою дію. Прикро, але не смертельно. Як це було тоді, коли, наприклад, декілька країн припинили ЗВТ з Україною з огляду на свій вступ до ЄС.

Немає жодних принципових перешкод для того, щоб та або інша країна через певний час зупинила дію тієї або іншої ЗВТ чи, паралельно із ЗВТ з ЄС, мала зону вільної торгівлі з РФ або навіть з Митним союзом у повному складі. Жодних! Тим більше що угода про асоціацію не містить не тільки навіть натяку на можливе членство України в ЄС, а й обмежень щодо створення ЗВТ з іншими партнерами. Не митного союзу, а ЗВТ. Митний союз, як сказано вище, передає суверенітет у цій сфері наднаціональному органу, який уже, теоретично, і має вести переговори щодо ЗВТ. Що ж до технічного регулювання, то російська сторона зараз сама активно працює над гармонізацією своїх стандартів із єесівськими. Якщо російські авіавиробники використовують авіамотори від Pratt&Whitney та Rolls-Royce, а російські гелікоптери починають випускатися спільно з італійською Agusta Westland, то яка принципова причина перешкоджає російським будівникам гелікоптерів і далі використовувати авіамотори від МоторСічі? Україна ж, на відміну від Італії, навіть не в НАТО! Безглуздя. Ірраціональність.

Можна продовжити аналіз некоректних коментарів критиків асоціації з ЄС. Їх виступи — як вправа для першокурсників під назвою "Знайди 10 помилок". Однак значно серйознішою проблемою видається не низький рівень російської критики, а суть української відповіді. Задана на сьогодні тональність обговорення під кутом "які переваги більші — від вступу в ЄС чи в Митний Союз" виставляють Україну в досить непривабливому світлі. Ніби торг на базарі: "продається країна, хто більше дасть?".

Така постановка питання — глибоко помилкова, а втягнення в дискусію у цій площині — стратегічний прорахунок. Геополітичний, цивілізаційний вибір, вибір моделі розвитку суспільства не може вимірюватися навіть мільярдами євро чи рублів одноденних втрат або прибутків. Якщо керуватися логікою тих, хто використовує цифри для аргументації європейського вибору, то виходить, що коли завтра Росія запропонує вдвічі більше за українську ГТС і знизить ціну на газ до 200 доларів за тисячу кубометрів, ми розвернемось і вступимо в МС? А через день ЄС запропонує нам кращі умови — ми знову розвернемось і підемо до Євросоюзу? Це принципово хибна поведінка, яка лише дискредитує країну.

Стратегічне рішення щодо євроінтеграції України було прийняте ще 15 років тому президентом Кучмою і затверджене Верховною Радою. У Стратегії інтеграції України до ЄС, затвердженій Указом від 11 червня 1998 р., передбачалося досягти асоціації з ЄС тоді, коли країни-кандидати на членство стануть членами ЄС (трапилося це у 2004 р.), і створити зусиллями органів виконавчої влади до 2007 р. передумови, необхідні для набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі. Ми кардинально відстаємо як від власних планів, так і від загальноєвропейських інтеграційних процесів. Надворі 2013 рік, асоціація, яку покличе до життя підписана в листопаді угода, принципово відрізняється від Європейських угод про асоціацію, що їх країни-кандидати підписали з ЄС 20 років тому. Різниця не лише в назві, а й у суті мети, механізмів та форм співпраці. Чи угода про асоціацію вестиме до членства в ЄС, чи вона — лише фіговий листок, яким прикриватиметься нова лінія поділу в Європі, що проходить по західному кордону України?

Для зміни характеру відносин Україна — ЄС існують два ключових параметри: політична воля і технічна готовність. Угода про асоціацію, безумовно, сприятиме підвищенню технічної готовності України. Однак вона не визначатиме політичну волю з боку ЄС. Вона може сприяти активізації політичного діалогу і покращувати сприйняття України як теоретично потенційного кандидата. Асоціація може погіршувати ставлення до ЄС та євроінтеграції всередині України, якщо за декілька років жодних реально відчутних результатів не принесе. Євроінтеграція може бути дискредитована недостатньою ефективністю угоди про асоціацію, нездатністю української сторони її впровадити чи небажанням ЄС робити реальні кроки у бік України значно швидше, ніж їх робитиме проросійська пропаганда.

Політична воля з боку ЄС — ключова умова переходу від партнерських відносин до ставлення до України як кандидата. За великим рахунком, була б така воля — й асоціація не конче потрібна. Ще у
2005 р. автор і публічно, і під час експертних дискусій наполягав, що без розуміння того, що буде метою угоди, вести переговори про її змістове наповнення — помилка. Це як купувати квиток, не знаючи, куди ти їдеш.

На сьогодні угода про асоціацію не включає і не виключає перспективу членства. Вона вигідна ЄС, оскільки, не беручи на себе серйозних політичних і фінансових зобов'язань, надає йому ті ж переваги, що й у відносинах із країнами-кандидатами. Україні угода про асоціацію дає можливість тісніше співпрацювати за власний рахунок і власними силами. Чи дозволить вона створити політичну волю з боку ЄС, якої бракує навіть при технічній готовності?

Автор статьи либо ничего не понимает в экономике, либо сознательно лжет, передергивая факты.

Составлю примерный список передергиваний:

1. Россия против ассоциации с ЕС.
России наплевать на договор об ассоциации с ЕС, ибо он является ничего не значащей бумажкой не дающей Украине никаких перспектив на вступление в ЕС или любых других политически обязывающих пунктов.
РОССИЯ ПРОТИВ ЗОНЫ СВОБОДНОЙ ТОРГОВЛИ.

2. По поводу реэкспорта товаров из ЕС.
Опасения России касаются не столько готовых говаров, тут действительно существует система контроля страны происхождения.
ОНИ ЗАЩИЩАЮТСЯ ОТ РЕЭКСПОРТА КОМПЛЕКТУЮЩИХ.
Поясню подробнее. Подшипники, электроприводы (мотор-редуктора и электродвигатели), коммуникации (шланги и кабели), электроника, электротехника и т.д. и т.п. которые ВХОДЯТ В СОСТАВ продукции украинского машиностроения ввозятся в Украину по низким пошлинам (а будут вообще без них), в то время как в России они облагаются высокими пошлинами. Т.о. украинская продукция получает дополнительные конкурентные преимущества за счет зон свободной торговли как с ЕС так и Россией, т.к. стоимость импортных комплектующих в себестоимости весьма велика.
НУ И КТО ТУТ ТУПОЙ ИЛИ НИЧЕГО НЕ ПОНИМАЕТ В ЭКОНОМИКЕ?

3. По потере статуса стороны диалога.
Согласно договору о ЗСТ будет создан комитет ЕС-Украина для гармонизации ТОРГОВЫХ ПРАВИЛ Украины и ЕС по отношению в том числе к ТРЕТЬИМ СТРАНАМ, решения которого будут ОБЯЗАТЕЛЬНЫ для Украины.
ТЕМ САМЫМ РЕШЕНИЯ ПО КЛЮЧЕВЫМ ВНЕШНЕЭКОНОМИЧЕСКИМ ВОПРОСАМ БУДУТ ПРИНИМАТЬСЯ В ЕС, А УКРАИНА ДОЛЖНА ИМ СЛЕДОВАТЬ (ИЛИ НЕ СЛЕДОВАТЬ, НО ПРИ ЭТОМ ВОЗМОЖЕН РАЗРЫВ ДОГОВОРА О ЗСТ).
В РЕЗУЛЬТАТЕ РОССИЯ БУДЕТ ВЕСТИ ПЕРЕГОВОРЫ ПО ТОРГОВЫМ ВОПРОСАМ ТОЛЬКО С ЕС, А НЕ С УКРАИНОЙ, Т.К. ОТ УКРАИНЫ В ЭТИХ ВОПРОСАХ НИЧЕГО НЕ ЗАВИСИТ.
И КТО ТУТ ЧТО ПУТАЕТ?

4. Стандарты.
Украина ДОЛЖНА отменить действие всех стандартов ГОСТ принятых до 1992 года и принять европейские нормы. Это сделано для того, чтобы продукцию из стран ЕС не требовалось дополнительно сертифицировать свою продукцию на соответствие украинским стандартам (кроме отдельных категорий с обязательной сертификацией).
НО ЕВРОПЕЙСКИЕ СТАНДАРТЫ ОЧЕНЬ РАСПЛЫВЧАТЫ И ЧАСТО НИЖЕ ПО ТРЕБОВАНИЮ ЧЕМ ГОСТЫ (это связано с тем что в Европе конкуренция требует выпуска гораздо более качественной продукции чем указано в стандартах).
ЭТО ПРИВЕДЕТ К ВОЗМОЖНОСТИ ВЫПУСКА НА УКРАИНЕ ПРОДУКЦИИ СО СТАНДАРТАМИ НИЖЕ ТРЕБУЕМЫХ В РОССИИ.
В результате КАЖДЫЙ тип, модификация (а то и каждое изделие) любого украинского продукта или комплектующей теперь ОБЯЗАНО проходить дополнительную сертификацию, т.к. несоблюдение стандарта уже не ведет к автоматической ответственности производителя.
И ПРИЧЕМ ЗДЕСЬ ПРАЙТ-ЭНД-УИТНИ? Каждый двигатель так и так проходит дополнительную сертификацию. И "Мотор Сич" конкурирует на российском за счет цены, сроков и надежности поставки, обеспечению взаимозаменяемости и развитому сервису. Потери будут связаны не столько с экономическими, сколько с политическими мотивами (отказ от украинской продукции в рамках госзаказов и экспортных заказов из-за возможных санкций ЕС в отношении России или государства-получателя продукции - например Сирии).

И т.д. и т.п.
Как я уже говорил здесь или ГЛУПОСТЬ или ИЗМЕНА.

Там є питання . Перше - ринок Росії в кризі. Великій. Друге - скрізь діють правила ВТО. А втретє - Україна не буде віддавати в Союзний бюджет 32 відсотки свого бюджету. Україна якщо не увійде в Митний Союз, то не віддаватиме справу митниць і податків в Москву. А якщо не віддаватиме, то у нас не буде щось схоже на "Білорусь калій!.

писатель (17.09.2013, 10:10) писал:Там є питання . Перше - ринок Росії в кризі. Великій. Друге - скрізь діють правила ВТО. А втретє - Україна не буде віддавати в Союзний бюджет 32 відсотки свого бюджету. Україна якщо не увійде в Митний Союз, то не віддаватиме справу митниць і податків в Москву. А якщо не віддаватиме, то у нас не буде щось схоже на "Білорусь калій!.

Отвечаю по пунктам:
1. В кризисе не только российский, но и европейский рынок - не зря они нас к себе тянут любой ценой. Но даже кризисный российский рынок потребляет основную часть украинского машиностроения. Да и насчет масштабов кризиса - нам бы их кризис. Если украинская экономика просто барахтается в воде чтобы не утонуть, то российская на спасательной шлюпке углеводородов смотрит куда плыть.
2. Правила ВТО для России намного более благоприятные, чем для Украины. Кроме того кроме правил ВТО есть множество способов осложнить доступ на свои рынки - ЕС это прекрасно демонстрирует. И вообще - причем здесь ВТО? На какие из перечисленных мною пунктов распространяются его правила?
3. Поподробнее про 32% бюджета можно?
4. Украина отдает свою таможню в руки ЕС. Чем это лучше можете пояснить? В оббоих случаях Украина теряет управление внешнеэкономическими процессами. Причем в ТС у Украины рычагов влияния на общую позицию намного больше чем в ЕС.
5. Каким образом конфликт из-за КАРТЕЛЬНОГО СГОВОРА "Беларуськалия" имеет отношение к ТС? Для тех кто не в курсе поясню - Беларусь заключило с владельцем "Анжи" и параллельно прозводства российских калийных удобрений Сулейманом Каримовым картельное соглашение о поддержании высокой цены за счет согласованных объемов поставок на мировой рынок. Но в связи с проблемами в бизнесе российский бизнесмен начал самостоятельную продажу дополнительных объемов товара, что обрушило рынок и вызвало серьезные проблемы у белорусов (т.к. условия добычи в Беларуси сложнее и соответственно себестоимость выше). Для Беларуси калийные удобрения - это весьма существенные валютные поступления. Именно поэтому последовала такая жесткая реакция. Только бизнес и ничего личного. Или вы думаете что в ЕС по другому и их не сотрясают торговые конфликты?

Україна не віддає свою митницю нікому і кошти за це нікому не віддаватиме - чого тень на плетень наводить ?

Скат - перенесемо дебати зі мною - роботи тьма

писатель (17.09.2013, 11:40) писал:Україна не віддає свою митницю нікому і кошти за це нікому не віддаватиме - чого тень на плетень наводить ?

Что Вы имеете в виду?