Енергоефективність кондиціонера визначається тим, у скільки раз його потужність охолодження вище споживаної потужності.
З метою надання кінцевим споживачам інформації про рівень ефективності споживання енергії, постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 360 затверджено Технічний регламент енергетичного маркування кондиціонерів повітря, дія якого поширюється на електричні кондиціонери повітря вітчизняного та іноземного виробництва з номінальною потужністю, яка менше або дорівнює 12 кВт, які використовуються для охолодження та/або обігріву (включаючи реверсивні кондиціонери повітря з номінальною потужністю, яка менше або дорівнює 12 кВт під час використання функції охолодження).
За вимогами Технічного регламенту, кожен кондиціонер повітря повинен мати енергетичну етикетку на лицьовому боці або зверху кондиціонера повітря. Ніщо не повинно закривати або зменшувати її видимість.
На енергетичній етикетці зазначається інформація про:
- найменування постачальника або торговельної марки;
- ідентифікатор моделі, наданий постачальником;
- текст «СКЕЕ» і «СККД» для охолодження та обігріву з позначенням блакитного вентилятора і повітряної хвилі для СКЕЕ та червоного вентилятора і повітряної хвилі для СККД;
- клас енергоефективності. Літера, що означає клас енергоефективності, розміщується на тому самому рівні, що і відповідна стрілка. Клас енергоефективності має позначатися як для охолодження, так і для обігріву. Для обігріву повинен обов’язково зазначатися клас енергоефективності теплішого та холоднішого сезонів;
- для режиму «охолодження» — значення розрахункового навантаження, округлене до одного десяткового знака після коми;
- для режиму «обігріву» — значення розрахункового навантаження (максимум для двох сезонів), округлене до одного десяткового знака після коми, кВт. У разі коли значення розрахункового навантаження не надається для сезонів обігріву, воно позначається як «X», кВт;
- для режиму «охолодження» — середній за сезон коефіцієнт енергоефективності (СКЕЕ), округлений до одного десяткового знака після коми;
- для режиму «обігріву» — середній за сезон коефіцієнт корисної дії (СККД) (максимум для двох сезонів обігріву), округлений до одного десяткового знака після коми. У разі коли значення середнього за сезон коефіцієнта корисної дії не надається для сезонів обігріву, воно позначається як «X»;
- річний обсяг енергоспоживання — значення для охолодження та обігріву, округлене до найближчого цілого числа. У разі коли значення річного обсягу енергоспоживання не надається для сезонів обігріву, воно позначається як «X», кВт·г за рік;
- рівні звукової потужності для установок всередині приміщення та назовні за базовим значенням 1 пВт, дБА, округленим до найближчого цілого числа;
- схематичне позначення мапи України з відображенням двох орієнтовних сезонів обігріву та відповідними кольоровими квадратами.
Для розрахунку сезонного коефіцієнту енергоефективності (СКЕЕ) та середнього за сезон коефіцієнта корисної дії (СККД) визначається кількість холоду або тепла, виробленого кондиціонером за один сезон, яке ділиться на спожиту за цей же період електроенергію. Для більш точного обліку залежно енергоефективності від температури зовнішнього повітря коефіцієнт СККД розраховують окремо для різних кліматичних зон. На основі сезонних коефіцієнтів розроблена нова шкала енергоефективності кондиціонерів від G до A+++.
Не менш важливою інформацію на енергетичній етикетці є значення річного обсягу енергоспоживання. Якщо це число помножити на вартість кВт·год, то ми отримаємо річну вартість споживаної кондиціонером електроенергії. Потрібно тільки враховувати, що методика розрахунку передбачає економне охолодження: температура повітря всередині приміщення встановлюється на рівні +26,7°С (ARI Standart 210/240). Тому на практиці енергоспоживання, швидше за все, буде більше зазначеного на стікері.
Комментариев нет