Яку вартість слід зазначати ФО у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у разі декларування цінних паперів

Відповідно до пп. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі — ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі — Декларація), у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом.

При цьому, для об’єктів декларування, визначених пп. «ґ» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі — Збір) є вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання Декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів. Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (пп. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 р. № 439 затверджені форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Крім того, відповідно до пп. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ у Декларації відображаються, зокрема:

відомості про об’єкти декларування, визначені підпунктами «б»-«е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема, про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування Збору.

До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України; ставка та сума Збору.

Таким чином, фізична особа — декларант, яка має у власності актив у вигляді цінних паперів, які допущені до біржових торгів та розміщенні за межами території України, відображає його у Декларації із зазначенням вартості придбання або біржової вартість, яка є дійсною станом на дату подання Декларації. Тобто, якщо у фізичної особи відсутні дані щодо вартості придбання вказаного активу, але є його біржова вартість, яка документально підтверджена, то у Декларації фізичною особою зазначається біржова вартість такого активу.

За інформацією ГУ ДПС у Полтавській області