Процедура банкрутства фізичної особи в Україні — це відносно новий, але дієвий правовий механізм, який дозволяє громадянам, що втратили платоспроможність, офіційно визнати свою фінансову неспроможність. Його мета — зменшення боргового навантаження та відновлення особистої фінансової стабільності в умовах серйозних економічних труднощів.
Як розпочинається процедура банкрутства фізособи
Процес ліквідації неплатоспроможності ініціює виключно сам боржник — шляхом подання заяви до господарського суду. Жоден кредитор, навіть банк чи комерційна структура, не має права розпочати цю процедуру замість особи.
Суд відкриває провадження у справі про неплатоспроможність за умови, якщо боржник:
- упродовж двох місяців не сплачував понад 50% передбачених щомісячних платежів за кожним фінансовим зобов’язанням;
- не має майна, яке можна стягнути, а виконавче провадження щодо його пошуку завершилося безрезультатно;
- має ознаки наближення до неплатоспроможності.
Які документи необхідні для відкриття справи
Громадянин, який планує ініціювати банкрутство, повинен надати повний пакет документів, що підтверджують його критичний фінансовий стан. До нього належать:
- письмова заява до господарського суду;
- довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження представника (якщо заява подається представником);
- документи про наявність або відсутність статусу фізичної особи-підприємця;
- деталізований перелік кредиторів і боржників із вказанням загальної суми зобов’язань;
- опис майна у власності, із зазначенням його місцезнаходження;
- копії правовстановлюючих документів на майно;
- відомості про заставне або обтяжене майно, включаючи його оцінку, локацію та дані про кредиторів;
- документи про правочини з нерухомістю, цінними паперами тощо, здійснені протягом року перед поданням заяви;
- інформація про рахунки та електронні гаманці (в Україні й за кордоном) із сумами на них;
- копія трудової книжки (якщо є);
- дані про всіх роботодавців;
- декларація про майновий стан;
- підтвердження авансування оплати винагороди керуючому реструктуризацією (за три місяці);
- довідка про відсутність/наявність судимості за економічні злочини.

Що означає запровадження мораторію на вимоги кредиторів
З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника настає мораторій — тимчасова заборона на задоволення вимог кредиторів. Це означає:
- зупинення виконання боржником усіх грошових зобов’язань, включно з податками та зборами;
- заборону стягнення коштів за виконавчими документами, за винятком аліментів, компенсацій за шкоду життю, здоров’ю чи смертю;
- припинення нарахування штрафів, пені та неустойок;
- зупинення перебігу строку позовної давності щодо вимог до боржника;
- неврахування індексу інфляції під час прострочення виконання фінансових зобов’язань.
Дія мораторію припиняється після закриття справи про неплатоспроможність.
Навіщо потрібен план реструктуризації боргів
План реструктуризації — це офіційний документ, що розробляється для відновлення платоспроможності боржника. Він може передбачати:
- продаж частини майна, зокрема й заставного, із вказанням черговості, термінів та очікуваних доходів;
- зміну умов виконання фінансових зобов’язань — суми, строків, способу сплати;
- відтермінування, розстрочку чи повне/часткове списання боргу;
- залучення третіх осіб до погашення зобов’язань, зокрема через договори поруки чи гарантії;
- інші заходи для покращення фінансового стану (перекваліфікація, нове працевлаштування тощо).
Проте є борги, які не підлягають реструктуризації. Це, зокрема: аліменти, компенсації за шкоду, завдану злочином чи каліцтвом, а також несплачені єдині внески на загальнообов’язкове соціальне страхування.
Таким чином, реструктуризація — це інструмент компромісу, що дає шанс і боржнику, і кредитору вирішити проблему цивілізовано.
Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції України




