Податок на землю: як визначаються ставки і хто звільняється від сплати?

Платниками є фізичні та юридичні особи, які володіють або користуються земельними ділянками чи земельними частками (паями).

Об'єктами оподаткування виступають земельні ділянки у власності чи користуванні, а також земельні частки (паї), що перебувають у власності.

Базу оподаткування складає нормативна грошова оцінка земель з урахуванням коефіцієнта індексації або площа ділянок, оцінку яких не проведено.

Оскільки земельний податок належить до місцевих, розміри ставок визначають сільські, селищні, міські ради та ради ОТГ у межах, встановлених законодавством. Щороку до 15 липня органи місцевого самоврядування затверджують рішення щодо ставок.

Нарахування земельного податку фізичним особам здійснюється за місцем розташування ділянки податковими органами на підставі інформації з Державного земельного кадастру та Державного реєстру прав на нерухоме майно. До 1 липня платник отримує податкове повідомлення-рішення, а сплата здійснюється упродовж 60 днів з моменту вручення.

Ставки земельного податку залежать від наявності нормативної грошової оцінки:

• для ділянок із проведеною оцінкою: не більше 3% від цієї оцінки;
  
• для земель загального користування — до 1%;
  
• для сільськогосподарських угідь — від 0,3% до 1%;
  
• для лісових земель — не більше 0,1%;
  
• для ділянок без оцінки: не більше 5% від нормативної оцінки одиниці площі ріллі в області;
  
• для сільгоспугідь — від 0,3% до 5%;
  
• для лісових — не більше 0,1%.
  

Відповідно до статті 281 ПКУ, від сплати звільняються:

• особи з інвалідністю I та II груп;
  
• фізичні особи, що виховують трьох і більше дітей до 18 років;
  
• пенсіонери за віком;
  
• ветерани війни та особи, що мають право на пільги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни»;
  
• особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  
• власники земель, переданих в оренду платнику єдиного податку 4 групи.
  

Пільга надається в межах встановлених норм залежно від цільового призначення ділянки:

• до 2 га — для ведення особистого селянського господарства;
  
• до 0,25 га — для забудови в селі;
  
• до 0,15 га — у селищі;
  
• до 0,10 га — у місті;
  
• до 0,10 га — для дачного будівництва;
  
• до 0,01 га — для гаражного будівництва;
  
• до 0,12 га — для ведення садівництва.