Хто повинен платити податок на землю та хто має право на звільнення?

Сплачувати земельний податок зобов’язані власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а також користувачі земель.

Об'єктами оподаткування виступають земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, а також земельні паї, які належать особі на правах власності.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнта індексації. У випадках, коли така оцінка не проведена, базою є площа земельної ділянки.

Оскільки земельний податок належить до місцевих податків, розміри ставок встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад. Такі рішення ухвалюються щорічно, не пізніше 15 липня, в межах, визначених Податковим кодексом.

Нарахування земельного податку фізичним особам здійснюється податковими органами за місцем розташування ділянки. Для цього використовуються дані з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. До 1 липня кожного року платникам надсилаються або вручаються податкові повідомлення-рішення, які містять суму податку до сплати. Сплатити необхідно протягом 60 днів з дня отримання повідомлення.

Ставки податку на земельні ділянки з проведеною нормативною оцінкою не можуть перевищувати 3% від цієї оцінки. Зокрема:

• для земель загального користування — не більше 1%;
  
• для сільськогосподарських угідь — у межах від 0,3% до 1%;
  
• для лісових земель — не більше 0,1%.
  

У випадках, коли нормативна грошова оцінка не проводилася, застосовується ставка, що не перевищує 5% від оцінки одиниці площі ріллі в межах області:

• для сільськогосподарських угідь — від 0,3% до 5%;
  
• для лісових земель — до 0,1%.
  

Відповідно до статті 281 Податкового кодексу України, від сплати земельного податку звільняються:

• особи з інвалідністю І та ІІ групи;
  
• батьки, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
  
• пенсіонери (за віком);
  
• ветерани війни та особи, що підпадають під дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  
• громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  
• власники земельних ділянок чи паїв, переданих в оренду платникам єдиного податку четвертої групи.
  

Звільнення поширюється на земельні ділянки, що використовуються за призначенням, у межах таких граничних площ:

• для особистого селянського господарства — не більше 2 га;
  
• для будівництва та обслуговування житла й господарських споруд:
  
  
  1. у селах — до 0,25 га;
     
  2. у селищах — до 0,15 га;
     
  3. у містах — до 0,10 га.
     
• для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 га;
  
• для будівництва індивідуальних гаражів — до 0,01 га;
  
• для ведення садівництва — не більше 0,12 га.