Як не втратити шанс захистити свої права через суд

Що означає позовна давність і які строки передбачено?

Позовна давність — це період, протягом якого людина має право звернутися до суду за захистом своїх цивільних прав чи інтересів. Загальний строк становить три роки.

У деяких випадках діє скорочена позовна давність — один рік. Вона застосовується до вимог про:

• стягнення неустойки (штрафу, пені);
• спростування неправдивих відомостей у ЗМІ;
• порушення переважного права на купівлю частки у спільній частковій власності;
• недоліки придбаного товару;
• розірвання договору дарування;
• перевезення вантажу або пошти;
• оскарження дій виконавця заповіту;
• визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Натомість для справ щодо визнання активів необґрунтованими й звернення їх у дохід держави передбачено подовжений строк — чотири роки.

Домовленістю сторін строк позовної давності може бути лише збільшено, його скорочення заборонено. Такі домовленості мають бути письмово зафіксовані.

З якого моменту рахується строк давності?

Відлік позовної давності починається з моменту, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права та про того, хто це право порушив. У ряді випадків цим моментом може бути:

• день, коли припинився примус або вплив на волю особи (якщо йдеться про правочин, укладений під тиском);
• початок виконання нікчемного правочину;
• день досягнення повноліття особою, чиї права було порушено;
• дата публікації неправдивих відомостей або момент, коли про них стало відомо;
• день набуття активів відповідачем (у справах про стягнення в дохід держави).

Якщо зобов'язання має визначений строк виконання, то позовна давність починає спливати з моменту його завершення. Якщо строк не вказано або його визначено як "на вимогу", то відлік починається з моменту, коли кредитор отримав право пред’явити вимогу. Якщо боржнику надається додатковий строк для виконання, то позовна давність починається після його завершення.

Для регресних зобов’язань строк обчислюється з дня виконання основного зобов’язання.

Чи можна призупинити або перервати позовну давність?

Так, у низці випадків закон дозволяє зупинити чи перервати перебіг строку. Зокрема, позовна давність зупиняється, якщо:

• сталася непереборна сила (наприклад, стихійне лихо або війна);
• введено мораторій на виконання зобов’язання;
• дію закону або нормативного акта призупинено;
• позивач чи відповідач служить у ЗСУ або в інших військових формуваннях, переведених на воєнний стан.

Перебіг строку переривається, якщо боржник визнає свою заборгованість або позивач звертається з позовом (навіть частковим) до одного з кількох зобов'язаних. У такому разі строк починає обчислюватися заново, без урахування часу до переривання.

Що відбувається після спливу позовної давності?

Суд зобов’язаний прийняти позов навіть після завершення строку давності. Але якщо інша сторона подасть заперечення, це стане підставою для відмови в задоволенні позову. Виняток — коли суд визнає причини пропуску строку поважними.

Якщо ж боржник виконав зобов’язання після спливу строку, він не має права вимагати повернення того, що було виконано — навіть якщо не знав про завершення строку позовної давності.

Випадки, коли строк давності не застосовується

Позовна давність не поширюється:

• на вимоги, пов’язані з порушенням особистих немайнових прав (окрім винятків, передбачених законом);
• на вимоги вкладників до банків щодо повернення вкладів;
• на позови про відшкодування шкоди, завданої здоров’ю чи життю;
• на вимоги до страховиків про виплату страховки;
• на вимоги органів, що керують держрезервами;
• на позови про визнання недійсним правочину, пов’язаного з відчуженням гуртожитку.

Позовна давність — це не просто формальність, а важливий правовий інструмент, що регламентує доступ до судового захисту. Розуміння строків, причин для їх переривання або зупинення дозволяє своєчасно й ефективно діяти. І навпаки — ігнорування цих норм може призвести до остаточної втрати права на захист. Дійте завчасно, розумно й обґрунтовано.

За матеріалами Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України