Договір довічного утримання: що варто знати перед його підписанням

Відчужувачем може стати будь-яка фізична особа незалежно від віку чи стану здоров’я. Натомість набувачем може бути тільки повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа. Допускається укладення договору і на користь третьої особи. Якщо майно передається кільком набувачам, воно переходить їм у спільну сумісну власність, а відповідальність за виконання зобов’язань перед відчужувачем вони несуть солідарно.

Такий правочин оформлюється виключно письмово і підлягає нотаріальному посвідченню. Від моменту його посвідчення набувач отримує право власності, а у випадку нерухомості — з моменту державної реєстрації. Водночас до смерті відчужувача набувач не має права продавати чи дарувати передане майно, закладати його, обмінювати або відчужувати будь-яким іншим чином. Також на нього не може бути накладене стягнення.

Щоб уникнути непорозумінь, у договорі слід максимально чітко прописати обсяг матеріального забезпечення і види догляду. Під «утриманням» мається на увазі матеріальна підтримка у вигляді грошових виплат, забезпечення продуктами, оплати комунальних чи медичних послуг. «Догляд» охоплює безпосередню допомогу в побуті: прибирання, приготування їжі, догляд за здоров’ям, допомогу у щоденних справах. При цьому навіть у випадку втрати чи знищення переданого майна обов’язки набувача залишаються чинними.

Розірвати такий договір можна лише в судовому порядку. Відчужувач має право звернутися до суду, якщо набувач не виконує своїх зобов’язань або робить це неналежно. У цьому випадку майно повертається відчужувачу, а витрати набувача не компенсуються. Сам набувач теж може ініціювати припинення дії договору, однак тоді майно також повертається, якщо суд не визначить інше, враховуючи важливі обставини і період сумлінного виконання обов’язків.

Передача обов’язків набувача іншій особі можлива лише за згодою відчужувача або за рішенням суду. У випадку смерті набувача його права та обов’язки переходять до спадкоємців разом із майном. Якщо спадкоємців немає або вони відмовляються від спадщини, майно повертається відчужувачу, і договір автоматично втрачає чинність.

Такий вид правочину може стати вигідним і для того, хто передає майно, і для того, хто його отримує. Проте позитивний результат можливий лише за умови добросовісного виконання зобов’язань, чітко визначених умов і відповідальної підготовки. Лише тоді договір забезпечить стабільність та уникнення конфліктних ситуацій.