Чому аліментний борг може стати злочином і як цього уникнути

Контроль за перерахуванням коштів здійснює державна виконавча служба. Якщо один із батьків уникає виконання цього обов’язку, до нього можуть бути застосовані санкції — від цивільних до кримінальних.

Цивільна відповідальність: як нараховується пеня та штрафи

Один із найпоширеніших способів впливу — це пеня за несплату. Вона становить 1% від суми боргу за кожен день прострочення і стягується виключно за рішенням суду. Максимальний розмір пені не може перевищувати 100% від загальної суми заборгованості.

Крім того, державний виконавець має право накласти штраф:

• 20% від суми боргу — якщо аліменти не сплачувались понад рік;
  
• 30% — понад два роки;
  
• 50% — понад три роки.
  

Усі кошти, отримані внаслідок стягнення, повністю передаються на користь дитини.

Адміністративна відповідальність: обмеження прав і суспільно корисні роботи

Тих, хто ухиляється від аліментів понад три місяці, заносять до Єдиного реєстру боржників. До таких осіб можуть бути застосовані інші обмеження:

• блокування банківських рахунків;
  
• заборона на відчуження майна;
  
• заборона на виїзд за кордон;
  
• обмеження в праві керування автомобілем, користування зброєю та полювання.
  

Якщо заборгованість перевищує 6 місяців, державний виконавець складає протокол і передає справу до суду. Порушника можуть направити на суспільно корисні роботи тривалістю 120–240 годин. Якщо дитина має інвалідність або тяжко хворіє — строк утворення заборгованості скорочується до 3-х місяців.

Повторне ухилення карається ще суворіше: до 360 годин таких робіт. Також боржники можуть втратити право на отримання житлової субсидії. Винятки стосуються осіб, які мають об’єктивні підстави для несплати — наприклад, судове рішення про погашення боргу частинами, доведена наркозалежність, чи перебування під домашнім арештом.

Кримінальна відповідальність: коли борг стає злочином

Ухилення від сплати аліментів може перерости в кримінальний злочин. Стаття Кримінального кодексу України передбачає:

• громадські роботи (80–120 годин);
  
• пробаційний нагляд;
  
• обмеження волі до 2-х років.
  

Якщо ж діти ухиляються від утримання своїх непрацездатних батьків, їм загрожує:

• штраф у розмірі 100–200 неоподатковуваних мінімумів;
  
• громадські чи виправні роботи;
  
• обмеження волі або пробаційний нагляд на строк до 2-х років.
  

Злісним ухиленням вважаються дії, спрямовані на невиконання рішення суду: приховування доходів, зміна місця проживання без повідомлення виконавця тощо. Водночас, несплата аліментів, викликана об’єктивними причинами — наприклад, хворобою, відсутністю доходу чи роботи — не вважається злісною.

Невиконання батьківських обов’язків із фінансового утримання дитини або батьків — це не лише питання моралі, а й серйозне порушення закону. Цивільна, адміністративна й кримінальна відповідальність — це інструменти держави, що мають не карати, а стимулювати свідоме виконання обов’язків заради благополуччя дітей і родин.