Не встигли завершитися новорічні та Різдвяні свята, як шахрайські схеми по виманюванню в людей коштів шляхом отримання даних банківських карт знову запрацювали на повну потужність. Як і в минулому році, приманкою служить обіцянка надати міжнародну допомогу від різних благодійних та некомерційних організацій. На жаль, люди попадаються на такі оманливі пропозиції кіберзлочинців.
Взагалі наші співвітчизники люблять дізнаватися, які знижки для українців пропонують вітчизняні та міжнародні компанії. І це можна зрозуміти, адже в умовах війни хочеться заощадити. Багато інформаційних видань розміщують аналітичні матеріали про вигідні промокоди на купівлю, наприклад, товарів для краси та догляду, одягу, взуття тощо. Якщо шукати їх на популярних сайтах-агрегаторах, то можна отримати чималий зиск від використання таких акційних пропозицій.
А от щодо отримання коштів — треба звертати увагу на застереження, зокрема від прес-служби мінсоцполітики. Адже неуважність може призвести по втрати останніх заощаджень.
Шахрайська схема із благодійною допомогою: як це працює?
Шахраї використовують відпрацьовану схему:
- Надсилають жертві повідомлення (на електронну пошту, в месенджер, SMS).
- В повідомленні пропонується отримати міжнародну допомогу. Варто мати на увазі, що можуть вказуватися як неіснуючі організації та програми, так і реальні благодійні проекти.
- Для отримання грошей рекомендується перейти за посиланням, яке міститься у тексті. Цього не варто робити!
- Після натискання на лінк жертва відкриває спеціально створений фішинговий сайт, який є імітацією сервісу онлайн-банкінгу від одного з популярних в нашій країні банків.
- Людина вводить свої ідентифікаційні дані (логін та пароль) та власноруч передає зловмисникам ключ від власного банківського рахунку.
Далі все зрозуміло — жертва лишається не тільки без омріяної допомоги, але й без власних коштів.
Що пропонує мінсоцполітики у цій ситуації?
Шахраї діють нахабно та використовують сучасні ІТ-технології. Але й споживачі мають розуміти, що:
- Довіру мають викликати тільки офіційні та перевірені веб-ресурси. Наприклад, зроблена в браузері закладка з веб-адресою банку, сайт мінсоцполітики, Дії, єДопомоги.
- Клацати по лінкам у отриманих від незнайомців повідомленнях — це вкрай небезпечно. Тим паче вводити дані платіжних карток на підозрілому сайті.
- Якщо реквізити платіжного засобу все ж було введено, треба якнайшвидше повідомити про це банківську установу та попросити заблокувати використання карти.
Что Вы думаете об этом? Напишите первым!