Нерезиденти як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Пунктом 64.5 статті 64 Податкового кодексу України (далі Кодекс) визначено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбають нерухоме майно, або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім-шостим підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах. Процедури взяття на облік в контролюючих органах нерезидентів відповідно до пункту 64.5 статті 64 Кодексу визначені розділами III та V Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за № 1562/20300.

Крім того, згідно з підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 Кодексу юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України, є платниками податку на прибуток.

Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії як платника податку на прибуток підприємств зі статусом податкового резидента України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.12.2021 р. № 633, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.01.2022 р. за № 67/37403.

Слід зазначити, що в розумінні Кодексу є такі види нерезидентів:

• а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
  
• б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
  
• в) фізичні особи, які не є резидентами України (підпункт 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
  

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон № 2464.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний внесок) — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування; застрахована особа — фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Як визначено абзацом шостим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема: дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.

Виключно Законом № 2464 визначаються, зокрема, платники єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464).

Тобто, в розумінні пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України, виключно. Інших нерезидентів до платників єдиного внеску Законом № 2464 не віднесено.

Саме дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), що розташовані на території України та використовують працю найманого персоналу (застрахованих осіб), є платниками єдиного внеску із доходів, що виплачуються такому персоналу (застрахованим особам), тому повинні братись на облік контролюючим органом у порядку, визначеному Законом № 2464 та Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 р. № 1162, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.12.2014 р. за № 1553/26330.

За інформацією ДПІ у м. Полтава ГУ ДПС у Полтавській області