Безхазяйне майно та його роль у підтримці громад у період воєнного стану

Під час воєнного стану органи місцевого самоврядування значно активізували роботу з виявлення безхазяйного майна на території громад. Це дозволяє не лише ефективно управляти ресурсами, а й отримувати фінансові та соціальні вигоди. Зокрема, безхазяйне майно стає додатковим джерелом для:

• надходжень у формі орендної плати;
  
• поповнення місцевого бюджету через його реалізацію;
  
• забезпечення житлом громадян, які потребують покращення умов проживання, включно з внутрішньо переміщеними особами.
  

Відповідно до частини першої статті 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною вважається річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Законодавство не містить чітких вказівок щодо способів виявлення чи обліку такого майна. Найчастіше інформація про нього надходить до місцевих рад завдяки діяльності посадових осіб виконавчих органів, старост, комунальних підприємств та інших установ. Зібрані дані акумулюються у відповідних структурних підрозділах, що займаються цими питаннями.

Етапи оформлення безхазяйного майна у комунальну власність:

• Облік безхазяйного майна. Відповідно до статті 335 ЦК України та статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», безхазяйні нерухомі речі спочатку беруться на облік органами державної реєстрації прав за заявою місцевої ради.
  
• Судовий розгляд. Після обліку майно передають у комунальну власність через судове рішення.
  
• Державна реєстрація. Рішення суду про передачу майна, що набрало законної сили, є підставою для його державної реєстрації як комунальної власності відповідної територіальної громади.
  

Завершення державної реєстрації надає місцевому самоврядуванню повне право розпоряджатися нерухомістю для потреб громади.

Таким чином, оформлення безхазяйного майна відкриває додаткові можливості для розвитку територіальних громад, зокрема покращення фінансової спроможності та соціальної підтримки населення.