Сказ: Що варто знати та як захиститися?

Джерелом і збудником захворювання є усі теплокровні тварини. З-поміж свійських тварин носіями сказу часто є собаки й коти, у дикій природі — це вовки та лисиці. Інфікуватися збудником від хворої на сказ тварини можна через:

• укус;
  
• подряпину та мікроушкодження шкіри;
  
• потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.
  

Інкубаційний період у людини зазвичай триває від 7 днів до 3 місяців. За певних умов — від 1 до 3 років. Це залежить від таких факторів, як місце, кількість і глибина укусів, вік постраждалого, кількість вірусу, що потрапив у рану.

Перші симптоми хвороби — поколювання, свербіння у місці укусу. Також можуть виникати симптоми, що нагадують грип, — лихоманка, головний біль, м’язові болі, втрата апетиту, нудота і втома.

Через кілька днів розвиваються неврологічні симптоми:

• дратівливість та агресивність;
  
• хаотичні рухи та збудження;
  
• розгубленість, галюцинації;
  
• м’язові спазми і незвичайні пози;
  
• судоми;
  
• слабкість або параліч (коли людина не може перемістити частину тіла);
  
• надзвичайна чутливість до яскравого світла, звуків або дотику;
  
• вироблення надміру слини, м’язові спазми в горлі, утруднене ковтання;
  
• страх задихнутися, гідрофобія (водобоязнь).
  

На стадії виражених неврологічних симптомів, шанси врятувати пацієнта є дуже низькими.

Щоб захиститись від сказу, необхідна медична допомога та курс антирабічних щеплень — їх має бути 5: 0-й день (день звернення до лікаря), а потім у 3–й, 7-й, 14-й і 28-й дні.

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96-99% випадків. Вона ефективна у разі проведеного курсу щеплень при ранньому та негайному зверненні за медичною допомогою та розпочатому курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи обслинення.

Протипоказів до екстреної вакцинації проти сказу нема! Вчасне введення вакцини надзвичайно важливе, адже лікування сказу не існує.

В наступних випадках, окрім вакцини, вводиться також антирабічний імуноглобулін, що забезпечує захист відразу, до того як запрацює вакцина:

• широкі укуси (більше 5 см);
  
• глибокі укуси (що дістають до м’язів);
  
• будь-який укус, нанесений дикою твариною;
  
• безпосередній контакт з кажанами;
  
• будь-який укус або ослинення пошкодженої шкіри наступних ділянок: голова, шия, руки, промежина;
  
• ослинення слизових оболонок навіть без їх ушкодження.
  

Нагадуємо: укуси хатніх тварин несуть таку ж небезпеку, як і диких. У разі укусу твариною терміново зверніться до лікаря, зробіть щеплення та пройдіть всі призначені обстеження! Це може врятувати Ваше життя!