Шановні співвітчизники! 104 роки тому — 22 січня 1919 року, відбулась одна з найбільш знакових подій в історії української державності, коли возз’єдналися Українська Народна Республіка та Західноукраїнська Народна Республіка, і в новітній історії почала відлік єдина незалежна, суверенна держава українського народу.
Соборність є запорукою існування нації, вона невіддільна від державності, суверенітету й незалежності країни. Ідея соборності була і залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є ще обов’язковою передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.Соборність — це не лише пам’ять про спільне минуле, а й згуртована співпраця заради майбутнього. В сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає майбутнє. Історія навчила нас простого, але життєво важливого для України принципу: тільки разом ми сильні. Нині ми монолітні в боротьбі проти ворога. І світ із нами.
Нині соборність для України — деокупація всіх територій України, захоплених ворогом, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом.
Наш із вами обов’язок — продовження боротьби за незалежність і соборність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань.
Доземно вклоняємось нашим воїнам, волонтерам, медикам і тим, хто віддав своє життя за незалежну Україну.
Тільки разом! Вертаємо своє. Соборність — мета перемоги! Слава Україні!
Дмитро Лунін, начальник Полтавської ОВА