На базі обласного коледжу «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка» провели засідання круглого столу на тему «Перейменування закладів освіти. Шкільні музеї як простір української ідентичності». Мета заходу — обговорення актуальних питань щодо виконання в Полтавській області Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». 
До участі в обговоренні долучилися: Антон Чубенко, заступник начальника Полтавської ОВА; Вікторія Пилипенко, директор Департаменту інформаційної діяльності ОВА; Євген Кончаковський, директор Департаменту освіти і науки ОВА, Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті; освітяни, представники місцевої влади.
«В області проводимо тривалу й неупереджену роботу щодо процесів деімперіалізації та деколонізації. Вона є системною. Вже багато чого зроблено. Маємо суттєві напрацювання, про які широко інформуємо громадськість. Ця робота відбудовується в межах Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», — зауважив Антон Чубенко. — Важливо, що до процесу долучені представники УІНП, історики, краєзнавці, архівісти, науковці, всі гілки влади, представники місцевого самоврядування. Етап проходить не суто адміністративним шляхом. Надзвичайно важливо, щоб по кожному з об’єктів позиція була науково обґрунтованою й сприймалася суспільством. У форматі діалогів ми напрацьовуємо спільну думку. Робота з відновлення історичної та національної пам’яті триває».
Леся Крупіна, директор обласного коледжу «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка» розповіла, що в закладі навчається 1 071 здобувач освіти, понад 200 працівників.
«Маємо потужний колектив, значні досягнення в освітньому просторі, відкриваємо нові спеціальності та йдемо в ногу з часом. Дійсно важливо, що сьогодні до питання перейменувань ми підходимо фахово. Це — природний історичний процес, який у разі позитивного прийняття цього рішення стане новою сторінкою в історії славетного навчального закладу», — зауважила Леся Крупніна.
Учасники круглого столу активно долучилися до дискусії. Присутні розглянули педагогічні напрацювання Макаренка. Обговорили історичні умови та чинники, в яких працював педагог, та які, безперечно, мали вплив на його особистість.
Перелік об’єктів топонімії, навчальних закладів та пам’ятників і пам’ятних знаків в Полтавській області, присвячених Антону Макаренку у контексті їх належності до символіки російської імперської політики, оприлюднили в УІНП. Перейменуванню підлягають 4 об’єкти топонімії й 4 навчальних заклади, серед яких і Полтавський ліцей імені А. С. Макаренка.
До участі в обговоренні долучилися: Антон Чубенко, заступник начальника Полтавської ОВА; Вікторія Пилипенко, директор Департаменту інформаційної діяльності ОВА; Євген Кончаковський, директор Департаменту освіти і науки ОВА, Олег Пустовгар, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті; освітяни, представники місцевої влади.
«В області проводимо тривалу й неупереджену роботу щодо процесів деімперіалізації та деколонізації. Вона є системною. Вже багато чого зроблено. Маємо суттєві напрацювання, про які широко інформуємо громадськість. Ця робота відбудовується в межах Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», — зауважив Антон Чубенко. — Важливо, що до процесу долучені представники УІНП, історики, краєзнавці, архівісти, науковці, всі гілки влади, представники місцевого самоврядування. Етап проходить не суто адміністративним шляхом. Надзвичайно важливо, щоб по кожному з об’єктів позиція була науково обґрунтованою й сприймалася суспільством. У форматі діалогів ми напрацьовуємо спільну думку. Робота з відновлення історичної та національної пам’яті триває».
Леся Крупіна, директор обласного коледжу «Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія імені А. С. Макаренка» розповіла, що в закладі навчається 1 071 здобувач освіти, понад 200 працівників.
«Маємо потужний колектив, значні досягнення в освітньому просторі, відкриваємо нові спеціальності та йдемо в ногу з часом. Дійсно важливо, що сьогодні до питання перейменувань ми підходимо фахово. Це — природний історичний процес, який у разі позитивного прийняття цього рішення стане новою сторінкою в історії славетного навчального закладу», — зауважила Леся Крупніна.
Учасники круглого столу активно долучилися до дискусії. Присутні розглянули педагогічні напрацювання Макаренка. Обговорили історичні умови та чинники, в яких працював педагог, та які, безперечно, мали вплив на його особистість.
Перелік об’єктів топонімії, навчальних закладів та пам’ятників і пам’ятних знаків в Полтавській області, присвячених Антону Макаренку у контексті їх належності до символіки російської імперської політики, оприлюднили в УІНП. Перейменуванню підлягають 4 об’єкти топонімії й 4 навчальних заклади, серед яких і Полтавський ліцей імені А. С. Макаренка.
Что Вы думаете об этом? Напишите первым!