Програми сприяння громадській діяльності в Україні

Згідно з Конституцією, верховним носієм влади в Україні є народ, а президенти, депутати та інші представники влади обираються для гарантування додержання прав і свобод людей. Але, як показує практика, українські реалії значно відрізняються від того, що написано в Конституції та інших законах. Тому суспільство повинно контролювати роботу усіх гілок влади на усіх рівнях від місцевого до національного. Для цього треба виховати свідомих громадян, котрі б знали все про власні права та обов'язки.

Engage — програма сприяння громадській активності в Україні

Якщо Ви маєте власні погляди на те, як далі повинна розвиватися країна і що треба змінити, аби нарешті досягти європейського рівня, Вам в пригоді може стати програма USAID — Engage, що перекладається українською як «Долучайся!». Дана програма спрямована на те, щоб в Україні розвивалася громадська активність, а прості громадяни ширше долучалися до процесів урядування. Що для цього потрібно:

покращення громадської освіти;
сприяння розбудові місцевих громад для контролю та реалізації проєктів;
залучення широкого кола активістів та простих людей для розв'язання актуальних питань;
фінансування перспективних проєктів та стартапів тощо.

Саме такі схеми вже давно працюють у розвинених країнах, де існують громади різних рівнів, а люди можуть контролювати роботу чиновників та представників влади. Це стало можливим завдяки численним демократичним реформам, котрі в умовах українських реалій поки що буксують. Тим же активістам і організаціям, які б бажали змінити ті чи інші аспекти роботи місцевих органів влади, або реалізувати власні ідеї, програма Engage може навіть запропонувати фінансову підтримку у вигляді грантів.

Engage — програма сприяння громадській активності в Україні

Проблеми громадянського суспільства в Україні

У нашій країні ми спостерігаємо велику кількість негативних явищ, котрі гальмують рух до справжньої демократії за європейськими чи американськими взірцями:

корупція;
відсутність прозорості у роботі чиновників;
необізнаність пересічних громадян щодо власних прав та обов'язків;
загальний низький рівень освіти.

Цей перелік можна продовжувати й далі. Звісно, що з таким негативним багажем годі й сподіватися досягти рівня хоча б Польщі чи інших східноєвропейських країн. Але тішить той факт, що різноманітні програми, спрямовані на залучення людей до громадської активності, дійсно приносять відчутні результати. Особливо це помітно на місцевих рівнях, де люди отримують змогу брати участь в обговореннях актуальних проблем та висувати власні ідеї.